- •Я. І. Бедрій
- •Isbn 978-966-351-196-2
- •Isbn978-966-351-196-2
- •1. Основи безпеки життєдіяльності 14
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.1. Потенційна безпека життєдіяльності людини Основні поняття. Теорія ризику.
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.3.Системний аналіз чинників безпеки праці
- •1.2. Характеристика життєдіяльності людини у системі "людина — машина — середовище існування"
- •1.2.1. Особливості діяльності людини-оператора
- •1.2.2. Аналізатори людини
- •1.2.3. Працездатність людини-оператора
- •1.2.4. Надійність дій людини-оператора
- •1.3.2. Ергономічні вимоги до організації місця праці
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.3.3. Ергономічні вимоги до режимів праці та відпочинку
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.4. Моделювання та прогнозування небезпечних ситуацій
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.2. Мислення
- •1.5.3. Увага
- •1.5.4. Сенсомоторні реакції
- •1.5.5. Схильність до ризику та обережність
- •1.5.6. Потреби
- •1.5.7. Здібності
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.8. Комунікабельність
- •1.5.9. Компетентність
- •1.5.10. Характер і темперамент
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.11. Емоції
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.12. Воля
- •1.5.13. Моральна свідомість
- •1.5.14. Психологія натовпу
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.15.Психологічний склад українського народу
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •3. Безпека житєдіяльності
- •Параметрів
- •3.2. Ядерні вибухи
- •3.2.2. Особливості вибухів нейтронної зброї
- •3.3.1. Основні поняття
- •3.3.3. Уроки аварій на аес
- •3.4. Надзвичайні ситуації, спричинені
- •3.5.Надзвичайні ситуації, викликані пожежами, вибухами, техногенними та природними причинами
- •3.5.2. Пожежі, вибухи
- •4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах та в умовах надзвичайних ситуацій
- •4.3. Долікарська допомога при різних видах травм
- •4.3.1 Долікарська допомога при пораненнях і
- •4.4. Долікарська допомога при шоку
- •4.7. Перша допомога при радіаційних ураженнях
- •Література
1.3.2. Ергономічні вимоги до організації місця праці
У системі ЛМС завжди є 3 елементи: предмет праці, засоби праці та суб'єкт праці. Найменшою цільною одиницею, де наявні вказані елементи, є місце праці.
48
1. Основи безпеки життєдіяльності
Місце праці — це зона, де є необхідні технічні засоби, де відбувається трудова діяльність людини. Місце праці обладнане засобами відображення інформації, органами керування та допоміжним обладнанням.
Організацією місця праці називається проведення системи заходів шодо його обладнання засобами та предметами праці і їх розташуванням у визначеному порядку з метою досягнення:
оптимізації умов трудової діяльності;
безпеки праці;
максимальної ефективності;
комфортності роботи людини.
До робочого місця ставляться такі вимоги:
достатній робочий простір, який дає змогу працюючій людині здійснювати необхідні рухи та переміщення;
достатні фізичні, зорові та слухові зв'язки між людиною та обладнанням, а також між людьми під час виконання спільного трудового завдання;
необхідний рівень освітлення;
допустимий рівень шуму, і вібрацій та інших шкідливостей, які генерує обладнання місця праці та інші джерела;
наявність необхідних засобів захисту;
оптимальне розташування робочих місць, а також безпечні та достатні проходи для працюючих людей.
Засоби відображення інформації мусять забезпечити своєчасність отримання людиною потрібної інформації для її аналізу, логічної обробки та прийняття потрібного рішення.
Відображена інформація повинна відповідати таким вимогам:
за змістом — адекватно відображати стан об'єктів керування та навколишнього природного середовища;
за кількістю —відображати дані, якіпотрібні оператору для прийняття рішення та виконання окремих дій;
за формою - відповідати завданням оператора та його психофізіологічним можливостям для приймання та опрацювання інформації.
Органи керування повинні забезпечити перехід дій від людини до машини. Вони мають бути надійними у роботі та зручними в користуванні, не допускати аварій, травм при перевантаженнях та помилкових діях людини. Вони повинні виключати з трудового процесу зайві, малоефективні та втомлювальні рухи і дії.
49
ЯЛ. Бедрій. Безпека життєдіяльності
За призначеням органи керування ділять на 4 основні класи:
вмикання, вимикання, перемикання;
виконання повторних операцій;
безперервне регулювання;
аварійні органи.
Органи керування мають захист від випадкового довільного вмикання (механічний опір, блокування, укриття тощо).
При організації робочого місця враховують основні антропо метричні дані людини. Найважливішою характеристикою робо чого місця є зона досягнення моторного поля.
Моторне поле — це простір робочого місця, в якому розміщені органи керування та інші технічні засоби, в якому людина здійснює рухові дії для виконання робочого завдання. Під зоною досягнення моторного поля робочого місця розуміють частиш простору, обмежену крайніми точками, яких можуть досягнути руки та ноги людини, котра не змінює свого положення.
Розрізняють зони легкого та оптимального досягнення.
Легке досягнення — при русі руку плечовому суглобі з опорою Оптимальне досягнення — рух уліктевих суглобах з опорою.
При організації місця праці потрібно враховувати:
ступінь рухливості оператора (сидячи, стоячи, сидячи—стоячи);
конфігурацію і спосіб розміщення каналів індикаторів та органів керування;
потребу в огляді робочого простору;
необхідність використання робочої поверхні для писання та інших робіт, розміщення телефонів, розташуванння інструкцій тощо.
Велике значення має правильний вибір робочого сидіння Конструкція робочого сидіння повинна забезпечити підтримку основної робочої пози, не угруднювати робочих рухів, зміну по ложення, забезпечити умови для відпочинку.
Ергономіка виробила конкретні вимоги до антропометричних показників обладнання.
Характеристика пульта:
загальна висота: "сидячи" — 1650мм, "стоячи" — не більше ніж 1300 мм;
висота розміщення органів керування для положення "сидячи" -530 - 1040 мм, стоячи - 1000 - 1500 мм.
50
/. Основи безпеки життєдіяльності
Характеристики крісла:
форма сидіння-квадратна;
форма спинки — прямокутна вгнута;
розмір сидіння — 400x400 мм, спинки — 300x120 мм;
кут нахилу с идіння назад - 50 — - 60°;
кут нахилу спинки - 50 — - 100°; Розміри вільного місця для ніг:
висота —не менше 600 мм;
ширина — не менше 500 мм;
глибина — не менше 400 мм.
Досягнення органів керування по горизонталі — півколо радіусом 600 мм. Встановлені також відстань між органами керування, їх розміри, зусилля переміщення, величина переміщення, напрямок переміщення.