1. Тема, яка в свою чергу включає:

1. життєвий матеріал, що охоплює:

а) події, вчинки персонажів або їхні думки, переживання, настрої, прагнення, в процесі розгортання яких розкривається суть людини;

б) сфери застосування сил та енергії людини: родина, інтимне чи громадське життя, кома, побут, виробництво тощо;

в) час, відображений у творі: з одного боку, сучасне, минуле чи майбутнє, з другого, - короткий або тривалий час;

г) коло подій і персонажів: вузьке чи широке.

2. Проблеми, поставлені в творі на основі відображеного життєвого матеріалу:

а) загальнолюдські;

б) соціальні;

в) філософські;

г) моральні;

д)релігійні тощо.

ІІ. Ідея твору, яку можна характеризувати:

За щаблями втілення:

а) ідейний задум автора;

б) естетична оцінка зображуваного або авторське ставлення до зображуваного;

в) висновок читача чи дослідника.

За параметрами проблематики:

а) загальнолюдська;

б) соціальна;

в) філософська;

г) моральна;

д) релігійна тощо.

За формою втілення:

а) художньо втілена (через картини, образи, конфлікти, предметні деталі);

б) заявлена прямо (ліричними чи публіцистичними засобами).

СКЛАДНИКИ ФОРМИ

І. Композиційна форма:

1. сюжет;

2. позасюжетні елементи (епіграф, авторські відступи – ліричні, філософські тощо, вставні епізоди, обрамлення, повтори);

3. групування персонажів (за участю в конфлікті, за віком, за поглядами та ін..);

4. наявність (або відсутність) оповідача і його роль у структурі твору.

ІІ. Сюжетна форма:

Елементи сюжету:

Пролог;

Експозиція;

Зав’язка;

Розвиток дії (конфлікту – зовнішнього чи внутрішнього);

Кульмінація;

Ретардація;

Розв’язка;

Епілог.

Співвідношення сюжету і фабули, їх види:

а) за відношенням зображуваного в творі до дійсності – первинний і вторинний сюжети;

б) за хронологією відтворення подій – хронологічно -лінійний сюжет і ретроспективна фабула (лінійно-ретроспективна, асоціативно-ретроспективна, концентрично-ретроспективна);

в) за ритмом протікання подій (повільний, динамічний, пригодницький, детективний сюжети);

г) за зв’язком із реальністю (реалістичний, алегоричний, фантастичний);

д) за способами вираження сутності героя – подієвий, психологічний.

ІІІ. Образна форма (образи персонажів і обставин)

1. Реалістичні;

2. Міфологічні;

3. Фантастичні;

4. Казкові;

5. Романтичні;

6. Гротескно-фантастичні;

7. Алегоричні;

8. Символічні;

9. Образ-тип;

10. Образ-характер;

11. Образ-картина;

12. Образ-інтер’єр.

1V. Викладова форма

1. Історико-літературний аспект:

Оповідь;

Авторська розповідь;

Внутрішнє мовлення (внутрішній монолог; передача думок героя автором; уявний монолог; паралельний діалог – повний і неповний; плин свідомості).

2. За способами організації мовлення:

Віршове;

Прозове;

Ритмічна проза;

Монологічне;

Діалогічне;

Полі логічне.

Родово-жанрова форма

1. Основи поділу літератури на роди і жанри:

а) співвідношення об’єкта і суб’єкта;

б) співвідношення матеріальної і духовної сфер життя.

2. Види лірики:

а) за матеріалом освоєння – інтимна, пейзажна, громадянська, філософська, релігійно-духовна, дидактична тощо;

б) історично-сформовані жанрові одиниці лірики – пісня, гімн, дифірамб, послання, ідилія, епіграма, ліричний портрет та ін.

3. Жанри епосу: повість, оповідання, новела, нарис, фольклорні епічні жанри (казка, переказ, легенда, дума і т.д.).

4. Жанри драми: власне драма, трагедія, комедія, водевіль, інтермедія тощо.