Завдання № 1

Підготуйте обґрунтовані відповіді на такі питання:

1. Через які причини людина наділена образним мисленням?

2. Чи погодились би ви з твердженням, за яким письменник – це машина для продукування образів? Чому?

3. Що є більш потужним – реальність чи образ?

4. Чому образ ліричного героя ширший за образ автора?

5. З якої рації певні образи стають «вічними»?

6. Чому художні образи наділені невичерпністю?

Завдання № 2

Проаналізуйте (у письмовій формі) будь-який ліричний твір за власним вибором з точки зору особливостей його віршованої форми та художньої образності за таким орієнтовним планом (але у вигляді цілісного тексту!):

1. Дата написання вірша.

2. Жанрова своєрідність.

3. Провідна тема.

4. Домінантні образи-емоції, висловлені у вірші, у їхній динамці або статиці.

5. Наявність художніх образів за конкретно-чуттєвим сприйняттям.

6. Зіставлення зовнішнього враження, яке спонукало автора до створення вірша, і внутрішню реакцію митця на це враження.

7. Які інтонації – громадські чи особисті – переважають у вірші?

8. Зіставлення основних словесних образів у вірші:

а) за подібністю;

б) за контрастом;

в) по суміжності;

г) по асоціації.

9. Основні особливості ритміки:

а) система віршування: силабіка, силабо-тоніка, тоніка;

б) для силабо-тоніки: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест;

в) для тоніки: дольник, тактовик, ударник.

10. Звукова організація вірша на рівні рими:

а) за місцем: чоловіча, жіноча, дактилічна, гіпердактилічна;

б) за точністю співзвуччя: точна – неточна, багата – бідна, проста – складена, каламбурна;

в) за способом римування: парна, перехресна, кільцева, змішана (складіть формулу римування).

11. Особливості строфіки (дистих, терцет, катрен, п’ятирядник, секстина, септима, октава, сонет, онєгінська строфа тощо).

12. Види звукової інструментовки, які використовує автор (евфонія, алітерація, асонанс, звукопис, звуконаслідування та ін.).

13. Основна ідея.

Завдання № 3

Підготуйтеся до проголошення 3-4-хвилинної промови («Засади підготовки та проголошення промов» див. у додатку 2) на одну з поданих нижче тем:

1. «Геть сумні образи!».

2. «Якщо о́брази відтворюють реальність, то я тоді – Папа Римський!».

3. «О́брази мої, о́брази, лихо мені з вами!..».

СЕМІНАР 3

АНАЛІТИЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЗГЛЯДУ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

1. Внутрішній світ художнього твору.

2. Феноменологічні та структуралістські підходи до аналізу художнього твору.

3. Герменевтика та рецептивна теорія.

4. Наратологічні студії.

Література

Основна

1. Білоус П. В. Вступ до літературознавства : [навч. посіб.] / П. В. Білоус. – К. : ВЦ «Академія», 2011. – 336 с. – (Серія «Альма-матер»).

2. Вступ до літературознавства : Хрестоматія : [навч. посібник] / [упоряд. Н. І. Бернадська]. – К. : Либідь, 1995. – 256 с.

3. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. – К. : ВЦ «Академія», 1997. – 752 с.

4. Моклиця М. Основи літературознавства : [посібник для студентів] / Моклиця М. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2002. – 192 с.

5. Пахаренко В. Українська поетика / В. Пахаренко. – [2-е вид., доп.]. – Черкаси : Відлуння-плюс, 2002. – 320 с.

6. Ткаченко А. Мистецтво слова : вступ до літературознавства : [підручник для гуманітарних спеціальностей ВНЗ] / А. Ткаченко. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2003. – 448 c.

7. Ференц Н. С. Основи літературознавства / Н. С. Ференц. – К. : Знання, 2011. – 432 с.