- •35. Взаимодействие содержательных линий в области «Искусство».
- •34. Интегрирование синтетических видов искусства.
- •33. Вокально-хоровые упражнения
- •32. Сущность художественно-педагогических технологий на уроках «Искусство». (в тетради)
- •31. Единство видов деятельности учеников на уроках искусства.
- •30. Художественно-педагогическая драматургия уроков в области «Искусство».
- •29. Типы, жанры и структура уроков художественного цикла.
- •28. Технология проективного моделирования интегрированных уроков в области «Искусство».
- •27. Технологии оценивания результатов художественного образования.
- •26. Терапевтические художественно-педагогические технологии.
- •21. Приемы дифференцированного обучения пению.
27. Технологии оценивания результатов художественного образования.
Під час контрольно-оцінювальної перевірки враховуються такі загальні вимоги:
1. Предмети художньо-естетичного циклу в загальноосвітній школі мають переважно виховне спрямування, якому підпорядковуються всі навчальні завдання, тому важливу роль відіграє стимулюючо-мотиваційна функція оцінювання: учитель має насамперед сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно-естетично реагувати на нього і знаходити особистісний смисл, стимулювати бажання й забезпечувати можливості художньо-творчої самореалізації, виховувати потребу в самоосвіті.
2. Система оцінювання навчальних досягнень в освітній галузі ґрунтується виключно на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а рівень особистісних компетенцій — узагальненого результату в порівнянні з його попередніми досягненнями. До складу компетенцій у сфері мистецтва належать: ціннісно-інформаційна та комунікативна (уявлення та знання, ставлення та оцінки з їх аргументацією тощо); діяльнісно-креативна та компетенція самоосвіти (художньо-практичні вміння та навички, здатність застосовувати отримані знання, досвід практичної, зокрема художньо-творчої, діяльності).
При перевірці досягнень учнів потрібно враховувати наявність не тільки окремих, а й узагальнених показників — системність художньо-естетичних знань та уявлень, розуміння спільних і відмінних рис у відображенні навколишнього світу засобами образних мов різних видів мистецтва, усвідомлення взаємозв'язків між ними, вміння застосовувати (переносити) набуті знання й уміння під час практичної діяльності з різною мистецько-видовою специфікою.
Види й технології оцінювання
Попереднє оцінювання має на меті діагностику рівнів художнього розвитку, з'ясування індивідуальних особливостей учнів.
Поточний контроль та оцінювання доцільно застосовувати на мікроетапах процесу опанування змісту тем програми з мистецтва, вони виконують діагностичну та стимулюючу (заохочувальну) функції, сприяють коригуванню художньо-пізнавальної діяльності учнів.
Тематичне оцінювання (відповідно до тем програми з мистецтва, за якою працює вчитель) є основним і спрямовується на перевірку рівнів оволодіння учнями певною системою знань та способів діяльності в межах визначених тем.
Підсумкове оцінювання проводиться наприкінці кожного навчального року та після завершення курсу і передбачає перевірку рівнів оволодіння учнями навчальним матеріалом найвищого рівня узагальнення.
Самоконтроль та взаємоперевірка, самооцінка та взаємооцінювання є додатковими засобами стимулювання активності, критичності й самокритичності учнів, сприяють формуванню в них здатності до рефлексії.
Формою тематичної перевірки можуть бути заняття узагальнюючого характеру, наприклад фронтальне усне опитування, урок-концерт або урок-інсценізація, створення колективних композицій, тематичні виставки дитячих творчих робіт тощо, які дають змогу виявити ступінь засвоєння учнями матеріалу як поурочних тем, так і розділу загалом.
При поточному оцінюванні на уроках мистецтва варто застосовувати різноманітні форми (колективні, групові, парні, індивідуальні, комбіновані), ігрові методи, засоби, прийоми (ігри-вправи, ігри-імпровізації, кросворди, ребуси, практичні завдання пошукового характеру, звукові анкети та анкети-малюнки, комп'ютерні програми тощо).
Інтегративний тип мистецької освіти характеризується такими результативними показниками: узагальненість, повнота і системність мистецьких знань і уявлень, багатоаспектність художньо-естетичного досвіду, інтегральність мислення (асоціативного, симультанного, діалектичного, панорамного), розвиненість художньо-творчих здібностей, багатогранність ціннісних художньо-естетичних орієнтацій учнів, естетична компетентність (готовність до застосування знань і досвіду в змінених життєвих ситуаціях).
Підсумкову оцінку, що виставляється учневі на підставі поточного і тематичного оцінювання, варто розглядати як оцінку, що відбиває кінцевий узагальнений результат роботи учня протягом навчального року, а не середньо-арифметичний бал, виведений суто механічно з попередніх оцінок.