34. Интегрирование синтетических видов искусства.

СИНТЕТИЧЕСКИЕ ИСКУССТВА — такие виды художественного творчества, которые представляют собой органическое слияние или относительно свободную комбинацию разных видов искусств, образующих качественно новое и единое эстетическое целое.

Сюда относится прежде всего театр (драматический и оперный), впитавший» литературу, актерское мастерство, живопись, музыку, декоративно-прикладное искусство и т. п.; балет, использующий естественную пластику человеческого тела и сочетающий в себе танец, музыку, живопись, скульптуру, овеянные определенной дозой сексуальности; эстрадное искусство, представляющее самый разнообразный набор спаянных конферансом художественных номеров в виде пения, декламации, танцев, иллюзионизма, акробатики и т. п.; цирк, где отчётливо преобладает спортивный и смеховой элемент, а главное, в зрелищный ряд вовлекаются представители животного мира.

33. Вокально-хоровые упражнения

Большое место в системе хоровой работы с детьми занимают вокально-хоровые упражнения. Основная цель упражнений заключается в выработке специальных певческих навыков, которые помогают юному певцу в передаче художественного образа песни, содержания хорового произведения. Вместе с тем планомерное и целенаправленное применение упражнений весьма способствует укреплению и развитию голоса, улучшению его гибкости и выносливости. Пение упражнений перед началом разучивания и исполнения хоровых произведений служит своеобразной настройкой голоса, помогает привести его в рабочее состояние. Однако дело этим не исчерпывается.

Специально проведенные исследования (Т. Овчинникова, Н. Добровольская) показывают, что применение в течение ряда лет одних и тех же упражнений в различных комбинациях друг с другом приводит к устойчивым, хорошо сформированным вокально-хоровым навыкам.

Материал для хоровых упражнений можно, хотя и несколько условно, разделить на две основные категории. К первой относятся те упражнения, которые применяются вне связи с разучиванием конкретного произведения. Эти упражнения чаще всего исполняются в начале занятия в качестве распевания. Вторая категория упражнений связана с конкретным хоровым произведением и направлена на преодоление в нем вполне определенной трудности. Понятно, что упражнения второго рода обладают значительно более узкой направленностью и не могут быть систематизированы с достаточной четкостью и последовательностью.

Наибольшую пользу приносит комплексное использование упражнений.

32. Сущность художественно-педагогических технологий на уроках «Искусство». (в тетради)

31. Единство видов деятельности учеников на уроках искусства.

У процесі навчання мистецтв у початкових класах важлива роль належить видам діяльності, сензитивним для художньо-естетичного розвитку дітей цього віку, а саме: перцептивна, пізнавальна, практична, ігрова, комунікативна, творча."

Саме під час провідної для молодшого школяра художньо-пратичної діяльності (спів пісень, гра на інструментах, виконання практичної роботи в галузі образотворення та ін.) відбувається ефективне засвоєння необхідних знань, набуття знань і вмінь, їх повторення та закріплення, формується естетичний досвід учнів. До пріоритетних належить, безперечно, і художньо-пізнавальна діяльність, під час якої відбувається розширення художньо-образних уявлень, засвоєння нового матеріалу (фактів, понять, термінів), формуються перцептивні навички, збагачується палітра емоцій і почуттів. Необхідно пам'ятати, що вчитель має так планувати урок мистецтва і розрахувати його етапи, щоб обов'язково знайти місце для художньо-творчої та ігрової діяльності молодших школярів, спрямованої на розвиток креативності, формування в учнів культури спілкування та навичок взаємодії. Зазначимо також важливість забезпечення доцільної зміни видів діяльності протягом уроку для підтримки активної уваги та пізнавальних інтересів учнів, емоційної регуляції навчання, зокрема превентивними засобами арт-терапії.

Інтегровані уроки потребують найретельнішої спланованості й продуманості всіх його складових, зокрема — координації різних видів діяльності учнів (« єдності у багатоманітності», але без « грубих швів »). За умов мінімальної кількості годин на дисципліни художньо-естетичного циклу (по 2 години щотижня) та у зв'язку з необхідністю оптимально (раціонально, економно) використовувати навчальний час уроки мистецтва мають стати динамічнішими. Культура педагогічної праці вимагає уміння керувати ритмом і темпом уроку, від чого залежить його якість. Навіть досвідчені вчителі, які недооцінюють ці фактори ефективності уроку, інколи не в змозі встигнути реалізувати різні цікаві педагогічні задумки й заготовки з різних причин: захоплюючись, витрачають багато часу на один вид діяльності учнів, хоча в початковій школі їх треба динамічно змінювати; занадто нарощують темп уроку, не враховуючи психологічні особливості-молодших школярів, які чимало часу витрачають на суто організаційні або невиробничі питання (при роботі зі «складними» художніми техніками, під час гри на музичних інструментах тощо). Викладання щотижневих спарених уроків як художньо-дидактичної цілісності (тематичного циклу) створює передумови для ущільнення змісту, а отже — економії часу (наприклад у зв'язку з можливістю перенесення етапу закріплення на кінець другого уроку та ін.).

На інтегрованих уроках зростає кількість наочності, тому що збільшується кількість завдань на зіставлення і порівняння різних видів мистецтва. Отже, треба завжди пам'ятати, що важливі на уроках мистецтва наочні засоби (репродукції картин, музичні записи, реквізити для інсценізацій тощо) готуються заздалегідь, а не перед початком уроку, адже нечіткі організаційно-технічні моменти забирають чимало дорогоцінного часу. Організаційні «збої» на уроці мистецтва під час забезпечення наочністю, ТЗН здатні не лише загальмувати темп і відволікти увагу учнів, а й порушити загальну драматургію уроку, а отже, й звести нанівець його освітньо-виховну ефективність.