26. Методи й прийоми вивчення фонетики й орфоепії

Методи

•Слово вчителя (розповідь, пояснення)

•Бесіди (евристичної бесіди);

•Спостереження, аналізу мовних явищ (з лементами проблемного програмованого навчання, алгоритмізації);

•Роботи з підручником;

•Вправ

Прийоми

•Спостереження над звуковим складом мови;

•розрізнення звуків і букв, графічного зображення слова і його звукового складу;

•виявлення структури складу і ритміки слова;

•зіставлення звукової системи мови (голосних і приголосних звуків);

•диференціювання звуків мови;

•спостереження за різницею в артикуляції звуків мови, звуковим складом слів та їх вимовою;

•тренування у вимови звуків, слів

•розрізнення наголошених ненаголошених складів;

•розрізнення буквених і небуквених орфограм, пунктограм

•виразне читання текстів;

•спостереження над інтонаційним оформленням текстів;

•фонетичний розбір;

•редагування слів, речень, текстів

Завдання вивчення фонетики: вироблення вмінь і навичок правильно артикулювати звуки; розвиток мовного слуху учнів, мовної та слухової пам’яті; чітке розмежування звуків і літер; установлення відповідності чи невідповідності між вимовою і написанням. Формування орфоепічних навичок, удосконалення дикції й розвиток умінь володіти голосом (змінювати його за висотою, силою, темпом, тембром). Зіставлення діалектної й літературної вимови. Подолання фонетичних діалектизмів. Помилки інтерферуючого характеру та шляхи їх попередження і виправлення.

Методи і прийоми вивчення фонетики й орфоепії: спостереження над звуковим складом слів, фонетичний розбір, визначення наголосу в словах, списування з фонетичним завданням, правильна літературна вимова звуків і звукосполучень, виразне читання текстів, з’ясування співвідношень між написанням і вимовою в словах та ін. Особливості вивчення фонетики й орфоепії української мови в школах з російською (національною) мовою навчання.

27.Значення й завдання вивчення лексики й фразеології

значення

• Стимулює постійне збагачення словникового запасу;

• сприяє формуванню культури мовлення;

• є передумовою засвоєння мовних і мовленнєвознавчих понять, зокрема граматичних, стилістичних;

• сприяти розумінню і влучному використанню фразеологізмів (влучних виразів, для емоційності та образності мовлення)

завдання

• З’ясувати основи методики лексикології і фразеології;

• засвоїти зміст шкіль-ного курсу лексикології і фразеології;

• виділити труднощі у засвоєнні лексичних понять, визначити шляхи їх подолання;

• визначити місце словникової та лексич-ної роботи в системі занять з мови;

• опанувати методику роботи зі словником

Робота над лексикою в школі проводиться в двох аспектах. З одного боку, відповідно до шкільної програми подаються наукові відомості з лексикології. Учні знайомляться із словом та його значенням, з багатозначністю слів, прямим і переносним значенням, омонімами, синонімами, антонімами. Вони також одержують поняття про склад української лексики з погляду її походження і розвитку (запозичені слова, застарілі слова, неологізми), про використання слова в різних сферах застосування мови (загальновживані слова, діалектизми, професіоналізми).

З другого боку, на основі певного кола наукових знань з лексикології здійснюється систематична і цілеспрямована робота над збагаченням словника учнів і виробленням навичок свідомого, вмілого користування словом.. Від багатства активного словника залежать змістовність, яскравість і виразність усного і писемного мовлення.

Праця над лексикою в школі має, отже, велике і загальноосвітнє, і практичне значення. Збагачуються знання учнів з мови внаслідок вивчення слова та усвідомлення існуючих зв'язків між лексикою й іншими рівнями мови (фонетикою, словотвором, морфологією, синтаксисом, стилістикою). Учні знайомляться із сферою вживання слів, з джерелами їх походження, і це формує матеріалістичний погляд на мову.

Зв'язок лексики із словотвором і граматикою дозволяє розглядати слово в єдності змісту і форми, тобто семантики і граматичних ознак, що в свою чергу дає можливість учням під час вивчення морфології і синтаксису чітко розмежовувати лексико-граматичні значення, властиві частинам мови, і лексичне значення кожного слова в межах однієї частини мови і одного речення.

Розділ "Фразеологія" за програмою для 12-річної школи передбачено для вивчення в 5 класі. Це пояснюється тим, що фразеологія, як і лексика, побудована на системності. Системні відношення простежуються між словами і фразеологізмами, а тому знання таких відношень допоможе учням розмежовувати фразеологізми в межах синонімічних рядів, що, у свою чергу, сприятиме піднесенню культури мовлення учнів. Обгрунтування введення розділу "Фразеологія" у навчальну програму 5 класу підтверджується ще й тим, що мета, зміст, методи та засоби формування в учнів лексикологічних і фразеологічних умінь і навичок підпорядковано спільній меті - удосконаленню комунікативних умінь і навичок у процесі активної мовленнєвої діяльності. Тому й наукові засади двох розділів мають спільний характер (основні психологічні чинники, лінгвістичні відомості, методичні основи (лінгводидактичні методи, прийоми навчання).

. 28 Методика вивчення лексики й фразеології в школі.

Вивчення лексики ґрунтується на таких принципах: 1) позамовний, 2) лексико-граматичний, 3) семантичний і 4) діахронічний. Кожний з цих принципів забезпечує багатогранну роботу над словом як на уроках української мови, так і на уроках інших предметів.

Позамовний, або екстралінгвістичний, принцип вивчення лексики вимагає зіставлення слів з тими реаліями, які вони називають. На цьому принципі ґрунтується визначення лексичних понять, види наочності.

Під час вивчення фразеології широко спираються на такі провідні загально дидактичні принципи: науковості, систематичності й послідовності, наступності й перспективності, зв’язку теорії з практикою, наочності, свідомості, доступності.

Одночасно доцільно використовувати й методичні принципи, що зумовлено особливостями лексичних і фразеологічних явищ. Вони ґрунтуються на зіставленні слова і реалії, позначеної даним словом, - лексичного й граматичного значень слова, одиниць лексичної парадигми одна з одною, слів і фразеологізмів за сферами їх вживання, історії слова чи фразеології з історією.

Застосовування методу спостережень і аналізу мовних явищ сприяє активізації пізнавальної діяльності кожного учня при сприйманні та осмисленні нового теоретичного матеріалу. 

Метод зв’язного викладу матеріалу доцільно використовувати тільки під час ознайомлення з поняттям "фразеологічна одиниця” та її основними диференційними ознаками, з структурно-граматичними типами та стилістичними можливостями стійких словосполучень. Одним із найважливіших методів перетворення набутих знань у відповідні уміння й навички, є метод вправ.

Методи і прийоми навчання лексики і фразеології

Методи

Слово вчителя (розповідь, пояснення) бесіди (евристичної бесіди); спостереження, аналіз мовних явищ (з лементами проблемного програмованого навчання, алгоритмізації); робота з підручником; вправи проблемне навчання

прийоми

Лінгвістичний, лексичний, лексико-стилістичний, риторичний аналіз тексту; семантизація мовних одиниць; пояснення значення слів (нових слів); конкретизація абстрактних понять; урахування тематичного кола слів; диференціація лексичних явищ; конструювання власних висловлювань; словникова робота