- •§1. Предмет і завдання методики початкового навчання математики
- •§2. Методика початкового навчання математики та інші науки -
- •§3. Методи наукового дослідження, що застосовуються в процесі розробки методики викладання початкового курсу математики
- •§4. Освітні, виховні й розвивальні завдання навчання математики в початкових класах
- •§5. Зміст початкового курсу математики. Аналіз програми з математики для початкових класів
- •§6. Математична підготовка дітей в дитячому садку
- •§7. Наступність у навчанні математики між початковими і 5—6 класами
- •§8. Підручник — основний засіб навчання математики в початкових класах
- •§9. Предметне й табличне унаочнення. Використання и структурних схем і малюнків. Дидактичні матеріали
- •16 Кг?, на 20 кг більша
- •§10. Інструменти, прилади й моделі, технічні засоби навчання
- •§11. Засоби зворотного зв'язку
- •§12. Контроль, корекція та закріплення знань учнів
- •Перевірка домашньої роботи
- •Усне опитування
- •Усні обчислення
- •Звичайні приклади
- •Завдання ущільненого характеру
- •Ігри та ігрові форми завдань
- •§13. Методика опрацювання нового матеріалу
- •§14. Закріплення й узагальнення знань учнів
- •Подання домашнього завдання
- •Підсумок уроку
- •Підготовка вчителя до уроку
- •§15. Огляд інших різновидів уроків математики
- •§16. Форми організації навчання учнів математики на уроці
- •§17. Перевірка й оцінювання знань, умінь і навичок учнів з математики
- •Підсумкове оцінювання знань, умінь і навичок
- •§18. Особливості уроку математики в 1 класі
- •§19. Нумерація чисел в межах 10
- •§20. Додавання і віднімання в межах 10
- •§22. Складання та засвоєння таблиць додавання і віднімання з переходом через десяток
- •§24. Усне і письмове додавання та віднімання в межах 100 шд
- •§25. Складання і засвоєння таблиць множення та ділення
- •§26. Нумерація чисел 101-1000
- •§27. Додавання і віднімання в межах 1000
- •§29. Письмове множення і ділення в межах 1000
- •§29. Письмове множення і ділення в межах 1000
- •§30. Методика вивчення нумерації багатоцифрових чисел
- •§31. Додавання і віднімання багатоцифрових чисел
- •§32. Множення і ділення багатоцифрових чисел
- •§33. Вимірювання довжини і площі
- •§34. Ознайомлення з масою тіл
- •§35. Формування часових уявлень в учнів. Ознайомлення з поняттям швидкості
- •§36. Роль і місце задач у початковому курсі математики. Функції текстових задач
- •§37. Складові процесу розв'язування задач
- •§38. Культура запису розв'язань задач
- •§38. Культура запису розв'язань задач
- •§39. Формування навичок розв'язувати прості задачі
- •§39. Формування навичок розв'язувати прості задачі
- •§40. Розвиток уявлень учнів про складену задачу і процес її розв'язування
- •§41. Розв'язування типових задач
- •§42. Розвиток умінь учнів розв'язувати складені задачі
- •§43. Ознайомлення з частинами
- •§44. Ознайомлення з дробами
- •§44. Ознайомлення з дробами
- •§45. Числові вирази. Числові рівності і нерівності. Вирази зі змінною
- •§46. Рівняння. Нерівності зі змінною
- •§47. Формування уявлень учнів про функціональну залежність
- •§48. Розвиток просторових уявлень молодших школярів
- •§48. Розвиток просторових уявлень молодших школярів
- •§49. Формування уявлень про лінії і відрізки
- •§50. Ознайомлення з кругом і многокутником.
- •§51. Математичні ранки
- •III. "Риболови".
- •IV. "Розв'яжи задачу-вірш".
- •§ 52. Математичні олімпіади
- •§ 52. Математичні олімпіади
- •§53. Виховна ефективність уроку математики
- •§54. Планові та стихійно-причинні виховні моменти на уроках математики
- •§55. Перші кроки в створенні методики арифметики. Метод вивчення чисел і метод вивчення дій
- •§56. Початкова математична освіта в 1920—1990 роках
- •§57. Початкова математична освіта в Україні
- •§57. Початкова математична освіта в Україні
- •§1. Предмет і завдання методики початкового навчання математики......................8
§39. Формування навичок розв'язувати прості задачі
Прості задачі є математичними моделями життєвих ситуацій, що виникають внаслідок об'єднання, вилучення чи поділу предметних множин, у процесі різницевого чи кратного порівняння двох значень тієї самої величини, а також при кількісній характеристиці якого-небудь явища кількома взаємопов'язаними величинами.
У роботі над простою сюжетною задачею йдеться про вибір тієї дії, за допомогою якої реалізується задачна ситуація. Отже, основне призначення "простих сюжетних задач — розкрити випадки застосування арифметичних дій. Тому прості задачі класифікують за характером цих випадків. Є три основні групи задач.
До першої групи належать прості задачі, під час розв'язування яких учні засвоюють конкретний зміст кожної з арифметичних дій. Це задачі на знаходження суми двох чисел, остачі, добутку, частки (ділення на рівні частини і на вміщення). Всього 5 задач.
До другої групи належать прості задачі, під час розв'язування яких учні засвоюють зв'язки між компонентами і результатами арифметичних дій. Це задачі на знаходження невідомих компонентів: доданка, зменшуваного, від'ємника, множника, діленого, дільника (8 задач).
До третьої групи належать задачі, пов'язані з поняттям різницевого чи кратного відношення двох чисел. Це задачі на збільшення чи зменшення числа на кілька одиниць або в кілька разів (у прямій і непрямій формах), на різницеве чи кратне порівняння двох чисел (12 задач).
За сюжетом у початковому курсі математики розглядають ще прості задачі на час, обчислення площі прямокутника, а також на знаходження частини числа і числа за його частиною.
Усі прості задачі, крім задач на непряме збільшення чи зменшення числа на кілька одиниць або в кілька разів, є обов'язковою складовою частиною програми.
Роль простих задач у навчанні математики надзвичайно велика. Вони служать основним засобом у формуванні поняття про арифметичні дії та величини. У процесі розв'язування простих задач учні опановують основні прийоми роботи над задачею. Високий рівень умінь розв'язувати прості задачі — необхідна умова успішного розвитку вмінь розв'язувати складені задачі.
Методика викладання математики в початковій класах
237
Навчити дітей розв'язувати задачі означає навчити їх встановлювати зв'язки між даними та шуканими величинами і відповідно до цього вибирати, а потім і виконувати арифметичні дії. Від того, наскільки добре засвоєні учнями ці зв'язки, залежить їх уміння розв'язувати задачі. Враховуючи це, у початкових класах працюють над групами задач, розв'язування яких грунтується на тих самих зв'язках між даними та шуканим, а відрізняються вони конкретним змістом і числовими даними. Групи таких задач називають задачами одного виду.
Щоб розв'язати просту задачу, учень має виділити в ній відоме і невідоме, потім вибрати арифметичну дію, за допомогою якої знайти невідоме. Для цього треба перекласти математичною мовою відношення між даними і шуканими величинами, про які йдеться в задачі, а це він зможе зробити, якщо розумітиме конкретний зміст арифметичних дій, зміст дій у поняттях "збільшити", "більше на", а також знатиме зв'язки між компонентами і результатами дій. Тому в методиці роботи над задачами одного виду виділяють три ступені. На першому ступені діти засвоюють зв'язки, на основі яких вибираються дії, на другому — вчитель ознайомлює їх з розв'язуванням задач цього виду, а на третьому — формує відповідні вміння і навички.
Зміст арифметичних дій (у широкому розумінні), зв'язки між компонентами і результатами дій розкривають на основі відповідних операцій над множинами предметів, повідомлення правил та ін. Отже, перший ступінь у роботі над задачами більше стосується процесу ознайомлення з математичними поняттями.
Задачі на знаходження суми й остачі Ці задачі вводяться після вивчення нумерації чисел першого десятка та ознайомлення з діями додавання і віднімання. Однак цьому передує пропедевтична робота — розв'язування задач без застосування арифметичних дій, коли відповідь знаходять завдяки перелічуванню предметів або їхніх малюнків.
Особливості пропедевтичного етапу: не ставиться завдання розчленувати задачу на умову і запитання; умову задачі вчитель повідомляє здебільшого у ході виконання практичних дій чи відповідних малюнків. Запитання задачі ставиться вже на основі виконаних дій з предметами чи за "кінцевим" малюнком.
Розгляньмо зразки такої роботи.
Задача. На годівниці спочатку було 3 горобці. Потім прилетіло 2 синиці. Скільки всього птахів стало на годівниці?
Прочитавши задачу, вчитель організовує практичну роботу дітей: "Знайдемо відповідь за допомогою кружечків. На годівниці було 3 горобці. Покладіть на парті у рядок 3 жовті кружечки. Далі сказано, що прилетіло ще 2 синички. Покладіть у цей рядок ще 2 зелених кружечки. Що означає кожен жовтий кружечок? Кожен зелений кружечок? Покажіть усіх горобців, усіх синичок, усіх птахів. Нам треба знайти, скільки стало всіх птахів на годівниці. Полічіть кружечки і дайте відповідь на запитання".
Надалі задачі на знаходження суми на пропедевтичному етапі розв'язують як на основі предметних дій, так і за малюнками. Малюнки можна виконувати як у зошитах, так і на дошці. 236
Розділ XI. Навчання учнів розв 'язувати текстові задачі
Задача. Господиня купила 3 кг моркви для себе і 2 кг для сусідки. За всю моркву вона заплатила 4 грн. Скільки гривень має віддати їй сусідка за моркву? Алгоритм розв'язування задачі:
а) знайти масу купленої моркви;
б) знайти ціну І кг моркви;
в) знайти вартість 2 кг моркви.
Розв'язування задачі з письмовим планом у другому півріччі можна іноді пропонувати і для домашньої роботи. Однак у контрольних роботах учні розв'язують задачі без запису плану. Щоб заощадити час, можна не записувати слова "задача", "розв'язання" чи "план розв'язування".