Висновок

Отже, організація праці повинна розглядатися з двох боків: по-перше, як стан системи, що складається з конкретних взаємопов’язаних елементів і відповідає цілям виробництва; по-друге, як систематична діяльність людей по впровадженню нововведень в існуючу організацію праці для приведення її у відповідність до досягнутого рівня розвитку науки, техніки і технології.

Розробкою типових проектів розв'язуються завдання не лише типових організаційних рішень, але і їх оптимізація. Вона спрямована на досягнення економічного ефекту від використання типових рішень, інакше типізація не має економічного сенсу.

Атестаційна оцінка робочого місця 3,25 з 4-х. Не відповідають атестаційним критеріям такі фактори: санітарно гігієнічні, психофізіологічні та естетичних умов праці. Атестаційною комісією дані фактори вирішено поліпшити.

У процесі праці людина взаємодіє з предметами і знаряддями праці, а також іншими людьми. Крім того, на неї діють різні параметри виробничого середовища – температура, вологість, рух повітря, шум, вібрація, шкідливі речовини, різні випромінювання. Усе це в сукупності і створює умови, в яких людина працює. Здоров'я і працездатність людини, її ставлення до роботи і результат праці – усе це значною мірою залежить від умов праці: за несприятливих умов різко знижується продуктивність праці і виникають передумови виникнення професійних захворювань.

Недоліками організації праці на робочому місці бухгалтера є невідповідність умовам праці (гігієнічним) та освітленість приміщення (кабінету).

Освітлення, що відповідає гігієнічним вимогам, сприяє підвищенню продуктивності праці, створює гарний психологічний тонус, відповідний настрій і самопочуття, запобігає загальній втомі організму, впливає на обмін речовин, серцево-судинну систему, знижує кількість нещасних випадків. Недостатнє освітлення є однією з причин виробничого травматизму. На основі цього було прийнято рішення щодо встановлення нових світильників, ремонту кабінету у відповідності з естетичними вимогами та придбання робочого столу з кріслим.

Робоче місце – це зона простору, що оснащена необхідним устаткуванням, де відбувається трудова діяльність одного працівника чи групи працівників. Раціональне планування робочого місця має забезпечувати найкраще розміщення знарядь і предметів праці, сприяє усуненню загального дискомфорту, зменшенню втомлюваності працівника, підвищенню його продуктивності праці. Площа робочого місця має бути такою, щоб працівник не робив зайвих рухів і не відчував незручності під час виконання роботи. Важливо мати також можливість змінити робочу позу, тобто положення корпуса, рук, ніг. Проте слід виключати або мінімізувати всі фізіологічно неприродні і незручні положення тіла.

Продуктивність праці тісно взаємопов'язана з працездатністю людини. Працездатність людини є фізіологічною основою продуктивності праці.

У найбільш загальному формулюванні можна дати таке визначення працездатності — це здатність людини витримувати навантаження (м'язові, нервові, енергетичні, інформаційні) у процесі праці.

Загальна працездатність, яка характеризується фізичною і розумовою працездатністю та емоційною стійкістю людини, реалізується в процесі праці як професійна працездатність.

Як видно з графіків після удосконалення організації праці на робочому місці бухгалтера його працездатність до удосконалення складала 3 год (37,5% від загальної тривалості робочого дня), а після – 5 год (62,5% від загальної тривалості робочого дня). Приріст продуктивності праці в результаті збільшення тривалості фази стійкості високої працездатності зріс на 13%. Термін окупності удосконалення організації праці складатиме 0,008 років.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України. Харків: Парус, 2005. – 60 с.

2. Закон України «Про зайнятість населення». // Відомості Верховної Ради України, 1991, №14, ст. 171.

3. Закон України «Про охорону праці». // Відомості Верховної Ради Укаїни, 1992, №49, ст. 668.

4. Геврик Є. О. Охорона праці: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280 с.

5. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 535 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

6. Лапін В. М. Основи охорони праці: Навч. посібник. — Львів: ЛБІ НБУ, 2004. - 142 с.

7. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. — Вид. 3-тє, без змін. — К.: КНЕУ, 2006. — 528 с., іл.

8. Практикум по экономике, организации и нормированию труда: Уч. пособие для студ. вузов /Под ред. Г.Р. Погосяна, Л.И. Жукова. - М.:Экономика,1991.

9. Музыка А.В., Агеев В.И. Справочник инженера по организации и нормированию труда в строительстве. – 2-е изд., перераб. и доп. – К., 1990.

10. Жуков Л.И., Горшков В.В. Справочное пособие по труду и зарплате. – М.: Финансы и статистика, 1990.

11. Погорелов Н.И. Нормирование труда в промышленности. – Харьков: Основа, 1991.

12. Поляков И.А., Ремизов К.С. Справочник экономиста по труду. - М.:Экономика,1988.

13. Петров И.А., Ефремов С.А., Каширин Н.В. Техническое нормирование и сметное дело в строительстве. - М.,1972.

14. Экономика труда: Учеб. для вузов / Под ред. Г.Р.Погосяна, Л.И.Жукова. -М.: Экономика, 1991.

15. Драченко Б.Ф., Ерисова Л.Г., Горбенко П.Г. Технология строительного производства.-- 2-е изд., перераб. и доп.-М.:Агропромиздат,1990.

16. Адамчук В. В., Ромашов О. В., Сорокина М. Е. Экономика и социология труда: Учебник. - М.: ЮНИТИ, 1999.

17. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці. - К.: Знання-Прес, 2000.

18. Завіновська Г. Т. Економіка праці. - К.: КНЕУ, 2000.

19. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч.- метод. посібник. - К.: КНЕУ, 2001.

20. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003.

21.Тимош І. М. Економіка праці: Навч. посібник. – Тернопіль: Астон, 2001.