4. Проблеми сучасної сім’ї
На спільному життєвому шляху молодій сім’ї доводиться зіштовхуватися з багатьма проблемами і труднощами, що заважатимуть її адаптації. Перед нею стоять гострі проблеми матеріально-економічного, житлово-побутового та інтимно-особистісного характеру. Невизначеність майбутнього, поява протиріч, нестабільність заробітків, непідготовленість до сімейного життя та виживання в нових умовах – це все позначається на внутрішньо-сімейних процесах, на характері взаємостосунків членів сім’ї та її стосунків із оточуючим середовищем і т.п. [3, с. 23-24].
Останнім часом в Україні в середовищі молодих сімей спостерігається багато розлучень. Розпаданню шлюбів сприяють як матеріально-економічні, житлово-побутові умови, так і соціально-психологічна, психолого-педагогічна непідготовленість молоді до сімейного життя, невміння розв’язувати сімейні проблеми і запобігати конфліктним ситуаціям, відсутність знань, необхідних для молодого подружжя, що, як наслідок, може призвести до негативних стосунків між молодим подружжям.
Створення сім’ї – не тільки радісна подія, а й клопітка робота, а також випробування: важко пристосовуватись до звичок свого нового партнера, завжди хочеться його перевиховати, “підлаштувати” на свій лад. Адже так хочеться щоб кохана людина була ідеальною ( -им ). Правильні та гнучкі відносини утверджуються, на жаль, коли молоде подружжя зробить достатньо помилок і їм доведеться визнати, що вони вчинили нерозсудливо. Таке усвідомлення приходить з досвідом, а інколи й пізно, коли шлюб уже не можна врятувати. Тому дуже важливо на першому етапі подружнього життя знайти те взаєморозуміння, яке потрібне для подальшого нормального життя, виробити таку ефективну стратегію поведінки у складних ситуаціях, яка буде допомагати в подальшій адаптації подружжя до сімейного життя. Отже, в сучасних умовах розвитку суспільства проблема становлення молодої сім’ї з кожним днем набуває все більшої актуальності, особливо в перехідний період, коли йде становлення нових цінностей [4].
Кризові явища у життєдіяльності сучасної сім’ї різні. Вони торкаються, найперше, її економічних та демографічних основ. Житлова залежність і ведення спільного з батьками господарства стримує процес дорослішання, набуття навичок самостійного життя, формування відповідальності за родину, вміння покладатися на власні сили у вирішенні складних проблем. На даний час в українському суспільстві молоді люди почали відкладати народження дітей. Аналіз сучасної демографічної ситуації, а також її динаміка за останні роки показує, що Україна поряд із соціально-економічними проблемами опинилась віч-на-віч із серйозною демографічною кризою. Традиційно жінка народжувала дітей, займалась домашнім господарством, чоловік – забезпечував економічну стабільність, соціальну безпеку сім’ї, здійснював керівну роль. Сучасна ж сім’я заснована на рольовому партнерстві, що потребує економічного внеску в бюджет сім’ї як чоловіка, так і дружини, спільної участі у вихованні дітей, спільної відповідальності.
Деформація функцій сім’ї, яка послідовно здійснювалась в останні десятиріччя шляхом формування соціальних та культурних реформ, призвела до порушення в цілому зв’язків між ними. Особливо це позначилось на виховній функції, виявившись у відчуженні батьків і дітей, національному нігілізмі та духовному зубожінні молоді [11, с. 167-179].
Однією з найбільших проблем сучасної молодої родини в Україні є її економічна нестабільність, соціальна малозахищеність та підвищена психологічна вразливість. У свою чергу це породжує її дезорганізацію, внутрішні деструктивні процеси, конфлікти і, зрештою, веде до розпаду. Внаслідок цього – страждання, нервові захворювання, асоціальна поведінка, стреси, безпритульність дітей, безвідповідальність, байдужість, аморальність і у свою чергу жорстокість батьків.
Ще важлива проблема – сучасна сім’я повинна не тільки зберегти, а й відновити свій статус головної ланки у вихованні дитини: забезпечити їй належні матеріальні та педагогічні умови для фізичного, морального й духовного розвитку. Разом із тим, молода сім’я потребує як матеріальної, так і педагогічної та культурологічної допомоги. У зв’язку з цим стає зрозумілою необхідність організації підготовки молоді до подружнього життя [5, с. 14-23], яку потрібно розглядати як складову частину роботи щодо зміцнення сім’ї та піднесення її соціальної активності.
Отже, соціально-економічні проблеми, які відбуваються у нашому суспільстві, призвели до деформації у структурі задоволення матеріальних та духовних потреб людей, негативно вплинули на життєдіяльність сім’ї. Соціологи наголошують, що сім’я як соціальний інститут знаходиться у стані гострої кризи. Саме тому сімейна політика на державному рівні повинна бути орієнтована на надання соціальної допомоги сім’ям, особливо молодим.
Також можна зазначити, що на етапі становлення сім'ї вирішуються проблеми житлового питання і набуття спільного майна, тобто житлово-економічні питання. Проблеми економічного характеру ми вважаємо можуть виникати тоді, коли один із членів молодого подружжя заробляє значно більше і при цьому постійно нагадає іншому члену молодого подружжя про цей факт, принижуючи його, а також тоді, коли відбувається нераціональне використання сімейних коштів. Конфліктів із цього приводу можна уникнути тоді, коли витрати будуть узгоджені між подружжям.
Саме в період розвитку сім’ї на початковому етапі складаються відносини з родичами, особливо, якщо молода сім’я проживає з ними, не маючи власного житла. Саме цю проблему можна пов’язати із проблемою «встановлення кордонів», бо вона включає в себе вирішення питань про те, хто зі знайомих чоловіка, чи дружини буде “допущений” у сім’ю та наскільки допущене втручання зі сторони батьків подружжя. Усі ці проблеми молоде подружжя повинне вирішити шляхом спільних обговорень та досягнення компромісу. Для молодої сім’ї важливо встановити територію, відносно незалежну від батьківського впливу, а батьки, у свою чергу, повинні змінити способи взаємодії з дітьми після того, як ті створили власну сім’ю.
Молода сім’я проходить процес формування внутрішньо-сімейних та позасімейних відносин, зближення ціннісних орієнтацій, звичок молодого подружжя, зближення їхніх точок зору, уявлень і т.п. Вона зіштовхується із прийняттям чи не прийняттям відмінностей один одного. Якщо відмінності розглядаються як негативні по своїй природі, або ж такі від яких неможливо позбутися, то вони ведуть до внутрішньо-сімейних розколів. А якщо на відмінності молоде подружжя дивиться як на те, що стимулює до зростання, вони виявляються дуже ціннісними. Подружжя повинне розуміти, що наші відмінності – це по-суті те, що дозволяє нам розвиватись. Врахування відмінностей може утверджуватися поетапно – від прийняття та визнання відмінностей як таких, до їх поваги та признання відмінностей як важливої цінності. Завжди потрібно розуміти, що всі люди різні, не існує у світі двох ідентичних людей, на світі навіть немає людей із двома однаковими відбитками пальців, отже, це вже засвідчує те, що всі люди різні. Таким чином, завжди потрібно враховувати риси характеру та типи темпераменту в процесі взаємовідносин із іншою людиною, в даному випадку з іншим членом подружжя.
Молоде подружжя на шляху формування свого «родинного гнізда» повинне вирішити проблему сімейної ієрархії та сфер відповідальності. Взагалі молодому подружжю необхідно часто обговорювати та встановлювати велику кількість узгоджень з різних питань (від цінностей до звичок та виконання функцій).
Знервованість, постійна роздратованість, грубість, сварки, чвари, піклування лише про власний комфорт, відсутність милосердя у членів сім’ї призводить до негативного емоційно-психологічного клімату і, як наслідок, до порушення протікання процесу становлення повноцінної сім'ї. Такі життєві умови зумовлюють депресивні стани, емоційне перенапруження, дефіцит позитивних емоцій. Це все може призводити до невміння раціонально вирішувати матеріально-економічні та житлово-побутові проблеми, до сексуальної дисгармонії, до конфліктності, що призводить до формування таких якостей членів подружжя як: ревнощі, надмірна образливість, егоїзм, небажання поступатися власними інтересами заради ближнього.
автор: Марія Пірен, доктор соціологічних наук, професор Інституту соціальних технологій Університету «Україна», заслужений діяч науки і техніки України; А. Петрук, магістр кафедри соціальної роботи Інституту соціальних технологій Університету «Україна»
видання: Український науковий журнал "Освіта регіону.Політологія, психологія, комунікації", 2011, №4, час видання: 2012