- •7. Проблема розвитку психіки в працях вітчизняних психологів (Божович л.І., Виготський л.С., Костюк г.С.)
- •8. Основні напрямки зарубіжної вікової психології.
- •9. Взаємозв’язок навчання, виховання і розвитку психіки людини.
- •10. Роль діяльності й спілкування в психічному розвитку дитини.
- •11. Основні умови психічного розвитку.
- •12. Рушійні сили розвитку психіки.
- •13. Вікові кризи. Характеристика кризових періодів.
- •14. Проблема вікової періодизації.
- •15. Значення перших років життя дитини для подальшого розвитку особистості.
- •16. Загальна характеристика перших шести років життя дитини.
- •17. Особливості психічного розвитку новонародженого та немовляти.
- •Основні анатомо-фізіологічні особливості немовляти
- •Особливості психічного розвитку немовляти
- •18. Психологія раннього дитинства.
- •Соціальна ситуація розвитку
- •19. Психологічна характеристика дошкільника.
- •20. Характеристика гри як провідної діяльності дошкільника.
- •21. Розвиток моторики у дітей перших шести років життя
- •22. Спілкування з дорослими у дітей перших шести років життя.
- •23. Розвиток моторики у дітей перших шести років життя.
- •24. Формування самооцінки у дітей перших шести років життя.
- •25. Специфіка психічного розвитку та особливості навчання в школі шестирічної дитини.
- •26. Психологічна характеристика готовності та адаптації дитини до навчання у школі.
- •27. Психологічні особливості початкового періоду шкільного життя дитини.
- •28. Учбова діяльність молодших школярів та розвиток інших видів діяльності.
- •29. Особливості спілкування молодших школярів.
- •30. Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів.
- •31. Емоційно-вольове життя молодших школярів.
- •32. Розвиток особистості у молодшому шкільному віці. Особистість молодшого школяра
- •33. Місце підліткового періоду в загальному процесі індивідуального розвитку.
- •34. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка і її вплив на його психологічні особливості і поведінку.
- •35. Спілкування як провідний вид діяльності підлітка.
- •36. Психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці.
- •37. Перебудова учбової діяльності, розвиток пізнавальних процесів підлітків.
- •38. Загальна характеристика ранньої юності.
- •39. Пізнаваль ні процеси і розумовий розвиток старшокласника.
- •40. Формування особистості старшокласника.
- •41. Спілкування та дружба в юнацькому віці.
- •42. Особливості юнацького кохання. Підготовка до сімейного життя.
- •43. Формування професійних інтересів та особливості профорієнтації старшокласників.
- •44. Особливості самовиховання в підлітковому та юнацькому віці.
- •Рання юність
- •45. Виховання підлітків і юнаків в шкільних справах.
- •46. Виховання підлітків і юнаків в спілкуванні з ровесниками та дорослими.
- •47. Характеристика поняття ”важка дитина”. Класифікація “важких”.
- •48. Причини появи важких дітей і підлітків.
- •49. Особливості педагогічної запущеності дошкільнят і молодших школярів.
- •50. Специфіка роботи вчителя з різними категоріями важких підлітків.
- •51. Проблема періодизації психічного розвитку дорослої людини.
- •52. Психосоціальний розвиток дорослих.
- •53. Кризи віку дорослості.
- •54. Характеристика ранньої дорослості.
- •55. Розвиток психічних процесів у період середньої дорослості.
- •56. Характеристика середньої дорослості з позиції е.Еріксона.
- •57. Анатомо-фізіологічні процеси старіння.
- •58. Характеристика кризи «я-інтеграції».
- •59. Особливості психічного старіння.
- •60. Ставлення до смерті.
11. Основні умови психічного розвитку.
Вихідним для розуміння природи психічного розвитку є співвідношення в дитині природного і соціального, вродженого й набутого.
Від народження дитина отримує організм з його анатомо-фізіологічною структурою, яка включає морфологічні й фізіологічні властивості та закономірності їх дозрівання, стать, нервову систему, вроджені індивідуальні ознаки (конституція, колір шкіри, волосся, очей, група крові, тип ВНД тощо). У новонародженого активність майже цілком складається з вроджених форм поведінки - безумовних рефлексів. Дитина, на відміну від тварини, народжується з мінімальною кількістю вроджених рефлексів, але з багатим потенціалом прижиттєвого їх розвитку у процесі взаємодії з соціальним середовищем.
Таким чином, для цілісного процесу психічного розвитку природна основа, зумовлена генотипом, виступає передумовою, своєрідним фундаментом, спираючись на який виникають психічні новоутворення при визначальному впливі соціального середовища.
Наприклад, час виникнення певних психічних реакцій може змінюватись залежно від умов, створених дорослим. Якщо він проявляє до дитини доброзичливу увагу і турботу, ласкаво розмовляє, то усмішка у малюка з'являється раніше. Дитина отримує від народження здатність до елементарних психічних функцій (так звані задатки): різних видів відчуття й сприймання (зорового, слухового, дотикового тощо), найпростішого запам'ятовування. Вищі психічні функції (мовлення, теоретичне мислення, довільна пам'ять, уява, воля) потребують тривалого періоду навчання й виховання.
Умови психічного розвитку поділяють на зовнішні й внутрішні.
Зовнішні - фактори природного і суспільного середовища, що діють на психічний розвиток дитини через внутрішні умови (С. Л. Рубінштейн). Соціальне середовище є джерелом психічного розвитку. У ньому вирізняють три компоненти:
1) макросередовище: суспільство, його соціально-економічна і політична система;
2) мезосередовище - національно-культурні та соціально-демографічні особливості місця проживання дитини;
3) мікросередовище - безпосереднє оточення, близькі дорослі, сім'я.
Внутрішні умови психічного розвитку дитини - це її психічні особливості (розвиток свідомості, досвід, освіта, мотивація).
Зовнішні та внутрішні умови розвитку особистості тісно взаємопов'язані, їх взаємодія має якісні відмінності на кожному віковому етапі.
Взаємодія зовнішніх та внутрішніх умов має дві основних форми. По-перше, як взаємопереходи інтеріоризації та екстеріоризації.
По-друге, як виникнення та розв'язання суперечностей. Так, досвід сприймання й розуміння оточуючого "дорослого" світу відтворюється дошкільниками у сюжетно-рольових іграх. У школі учні засвоюють основи наук: відбувається інтеріоризація знань, накопичених людством, які знаходять використання у подальшій трудовій діяльності індивіда (екстеріоризація).
Суперечності між зовнішніми та внутрішніми умовами відображаються психікою людини як внутрішні суперечності й виступають рушійними силами психічного розвитку.
12. Рушійні сили розвитку психіки.
Суперечності між зовнішніми та внутрішніми умовами відображаються психікою людини як внутрішні суперечності й виступають рушійними силами психічного розвитку.
Рушійні сили - внутрішні суперечності, що спонукають людину до активності, спрямованої на їх подолання. Наприклад, Г. С. Костюк вирізнив низку таких важливих внутрішніх суперечностей.
1. Між новими потребами, цілями, прагненнями та досягнутим людиною рівнем оволодіння засобами, необхідними для їх задоволення. Наприклад, внаслідок появи комунікативної потреби дитина оволодіває мовленням як засобом спілкування з оточуючими.
2. Між інертністю, стабільністю, стійкістю й мінливістю, гнучкістю. Розв'язання цієї суперечності веде до появи "гнучкої стабільності". Зокрема, узагальнення особистістю різних мінливих мотивів, способів поведінки призводить до її стійкості в різноманітних життєвих обставинах.
3. Між досягнутим рівнем психічного розвитку індивіда й образом його життя.
4. Між перспективними й близькими цілями.
Подолання одних суперечностей призводить до появи інших, які, у свою чергу, ведуть до нових дій, до подальшого вдосконалення діяльності особистості, що й становить процес її розвитку. Таким чином, особистість виступає суб'єктом власного розвитку, що відбувається тільки через її активність.
ВИСНОВКИ про передумови, умови й рушійні сили психічного розвитку дитини:
- передумовою психічного розвитку дитини є її природна основа, зумовлена генотипом;
- джерелом і зовнішньою умовою психічного розвитку дитини є соціальне середовище;
- внутрішньою умовою психічного розвитку дитини є її психічні особливості;
- суперечності між зовнішніми та внутрішніми умовами розвитку психіки дитини виступають рушійними силами її психічного розвитку.