Лекція 7. Підприємницька діяльність.

1. Поняття підприємництва. Умови й принципи підприємництва. Функції підприємництва.

Cутність підприємництва

У Законі України «Про підприємництво» головними принципами, на основі яких здійснюється підприємництво, названі такі: вільний вибір діяльності на добровільних засадах; залучення до підприємницької діяльності майна і коштів юридичних осіб і громадян; самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції; встановлення цін відповідно до законодавства; вільне наймання працівників; залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством; вільне розпоряджання прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством; самостійне здійснення підприємцем-юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Повніше сутність підприємництва розкривається в його функціях, виконання яких, у свою чергу, потребує певних особистих якостей підприємця.

Функції, умови підприємництва та основні якості підприємця

В економічній літературі виділяють три основні функції підприємництва. Перша функція -- ресурсна. Для будь-якої господарської діяльності необхідні економічні ресурси -- фактори виробництва. До них відносять природні ресурсі -- земля, корисні копалини, ліс та вода. Важливими є інвестиційні ресурси -- машини, обладнання, інструменти, транспорт, інші засоби, що використовуються для виробництва товарів та послуг та доставки їх споживачу, а також власне фінансові ресурси. Третій вид ресурсів -- це людські трудові ресурси. Вони визначаються якісним та кількісним складом робочої сили, її кваліфікацією, спеціалізацією, рівнем зайнятості та ін.

Останнім часом в теорії і на практиці все частіше акцент робиться на значущості ще одного ресурсу -- підприємницькій спроможності. Підприємець, беручи на себе ініціативу новаторського, нетрадиційного поєднання факторів виробництва -- землі, капіталів, праці, -- сприяє зростанню виробництва товарів та послуг, підвищенню ефективності економіки. Досягає він цього, здійснюючи другу функцію підприємництва -- організаторську. Підприємець використовує свої здібності, щоб забезпечити таке поєднання та комбінування факторів виробництва, яке щонайкраще приведе до досягнення цілі, отримання високого прибутку.

Третя функція підприємництва -- творча, пов'язана з новаторством. її значення особливо зростає в умовах сучасного науково-технічного прогресу. У зв'язку з посиленням функції, що пов'язана з інноваціями, утворюється новий економічний клімат для підприємництва. Зростає ринок науково-технічних розробок, або венчурного підприємництва, зайнятого впровадженням новинок техніки та технологій.

Обираючи сферу діяльності майбутній підприємець повинен заздалегідь проаналізувати потреби ринку у певних видах товарів і послуг, доцільність залучення коштів ззовні, визначитись з партнерами у постачанні сировини, комплектуючих виробів тощо, з торговельними організаціями та ін. Після цього складають бізнес-план, обирають організаційно-правову форму підприємства, добирають кадри, укладають угоди з підприємствами-субпідрядниками і постачальниками, залучають (у разі необхідності) зовнішні джерела фінансування, розпочинають процес будівництва тих чи інших об'єктів.

Свою діяльність підприємець (особливо висококваліфікований) повинен спрямовувати на виготовлення не товарів-аналогів, а виробів, що мають якісно нові риси. Зрозуміло, що виробництво їх не може принести підприємцю миттєву віддачу (прибуток). Однак віддача обов'язково виявиться через певний час, коли відбудуться зміни у виробництві, його структурі, а отже, і у потребах суспільства.