Особливості[ред. • ред. Код]
За результатами дослідження, проведеного експертами європейської комісії «Caritas International» на 2011 рік ~4,5 млн трудових мігрантів з України перебувають за кордоном, з яких 1,7 млн — у країнах ЄС.[2] За іншими оцінками, ця цифра коливається від 2 до 7 млн. [3]
Чинники, що спричиняють міграції, є зовнішніми та внутрішніми. Зовнішні причини:
ємний ринок праці західних країн,
приваблива матеріальна оцінка трудової діяльності,
постійне зростання попиту розвинутих країн на працю іноземців.
Внутрішні:
недостатність робочих місць,
значна різниця в оплаті на батьківщині й за кордоном,
соціально-економічна криза,
спад виробництва,
загострення економічних протиріч,
дискомфорт від загальної нестабільності в Україні,
широко поширена корупція,
відсутність можливостей для розвитку і самореалізації,
незахищеність від зловживань з боку владних структур.
Ієрархія мотивів, які зумовлюють поїздки за кордон:
заробіток задля поліпшення житлових умов (купівлі квартири чи побудова будинку), придбання машини або інших дорогих товарів тривалого вжитку;
заробіток задля задоволення поточних життєвих потреб — харчування, придбання необхідних товарів повсякденного вжитку (одягу тощо);
накопичення коштів для оплати навчання дітей у вищих навчальних закладах;
накопичення стартового капіталу для створення власного бізнесу або розвитку своєї справи;
мотиви нематеріального характеру (побачити світ, здобути певні трудові навички, поліпшити знання мови тощо).
Наслідки[ред. • ред. Код]
Позитивні:
надходження до України додаткової іноземної валюти у формі грошових переказів трудових емігрантів та інвестування коштів в економіку через створення спільних підприємств з іноземними засновниками;
сприяння інтеграції України до світового ринку праці;
надання працеспроможному населенню можливості реалізувати свої здібності за кордоном, підвищити рівень кваліфікації, поліпшити матеріальне становище;
спонукання продуктивнішої діяльності українських працівників через створення конкуренції з закордонними фахівцями.
послаблення потоку безробіття на національний ринок праці, зниження соціальної напруженості в суспільстві.
Негативні:
дає прихований вклад у зменшення населення України;
збільшення тиску на національний ринок праці внаслідок створення іноземними громадянами конкуренції місцевій робочій силі;
втрата Україною найконкурентоспроможнішої частини власної робочої сили (особливо науковців і фахівців), що призводить до уповільнення темпів науково-технічного прогресу;
втрата кваліфікації, оскільки особи з високим рівнем професійної підготовки здебільшого виконують за кордоном малокваліфіковану роботу;
вкладання державою коштів у підготовку фахівців для потреб власної економіки (затрати на навчання на всіх освітніх рівнях), які, в результаті, створюють додану вартість за межами країни;
трудова міграція, як масове явище, не сприяє наповненню пенсійного і соціального фондів через відсутність відрахувань від заробітної плати заробітчан;
втрата Україною іноземної валюти, що вивозиться іммігрантами як власні заощадження;
лише 3,6% заробітчан організовують власну справу;
відтік грошей, зароблених українськими мігрантами, з українських банків в західні внаслідок неспокою;
дискримінація та експлуатація наших громадян з боку місцевих роботодавців;
виникнення політичних та економічних претензій до України з боку країн-реципієнтів у зв’язку зі збільшенням нелегальної трудової міграції українців;
зростання злочинності та соціальної напруженості у суспільстві через міжнаціональні конфлікти.
погіршення сімейних стосунків через довготривалу відсутність членів родин: виникає нестача батьківської уваги, деформуються родинні цінності, виховується легковажне ставлення до
життя. Хоча на сьогоднішній день не ведеться жодної статистики щодо кількості дітей, чиї батьки виїхали на заробітки за кордон;
проблема реадаптації робітників, які повертаються після роботи за кордоном і відвикли від місцевих умов праці та життя.