
- •Екзаменаційні питання з української літератури
- •Дайте характеристику історико-культурному розвитку української літератури другої половини XIX ст. Та з’ясуйте її роль у житті поневоленої нації.
- •Доведіть, що твір Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» є зразком реалістичної соціально-побутової повісті.
- •Визначте, які актуальні проблеми досліджує Іван Карпенко-Карий у трагікомедії «Мартин Боруля». Поясніть, у чому полягає трагізм образу Мартина Борулі.
- •11.З’ясуйте причини, що спонукали до братовбивства у повісті «Земля» Ольги Кобилянської. Доведіть, що цей твір має ознаки символізму.
- •12.Розкрийте ідею єдності людини і природи в драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки. Прочитайте напам’ять уривок із поеми.
- •13.Поясніть на прикладі поезії «Соntга sреm sрего» Лесі Українки, як поетеса утверджує незламність духу людини за будь-яких життєвих ситуацій. Прочитайте вірш напам'ять. Соnтrа sрем sреrо!
- •14.Доведіть, що «Камінний хрест» Василя Стефаника — це експресіоністична новела.
- •15.З’ясуйте особливості лірики м. Вороного («Блакитна панна», «Інфанта», «Палімсест», «Євшан-зілля», «Легенда»). Одну з поезій розкажіть напам'ять.
- •21. Проаналізуйте пейзажну лірику Павла Тичини зі збірки «Сонячні кларнети». Прочитайте напам'ять вірш «Ви знаєте, як липа шелестить...».
- •Ви знаєте, як липа шелестить...
- •22. Розкрийте проблему національного відродження українського народу в ранній творчості Павла Тичини. Прочитайте напам'ять вірш «Пам'яті тридцяти».
- •Пам'яті тридцяти
- •23. Охарактеризуйте основні риси поетичного стилю Максима Рильського як представника київської школи неокласиків на прикладі його філософської поезії «Молюсь і вірю». Прочитайте напам'ять поезію.
- •Молюсь і вірю
- •24. Проаналізуйте поезію Володимира Сосюри «Любіть Україну»: історія написання, ідейно-тематична спрямованість. Прочитайте вірш напам’ять.
- •Любіть україну
- •25. Охарактеризуйте творчість Євгена Плужника як одного із провідних поетів «розстріляного відродження» («Ніч...А човен - як срібний птах!..», «Річний пісок...»).
- •Ніч … а човен – як срібний птах
- •Питання № 31
- •Питання №32
- •Питання №33
- •Питання №34
- •Питання №35
- •37)Проаналізуйте творчість Олени Теліги та Олега Ольжича як яскравих представників «Празької поетичної школи».
- •43. Проаналізуйте патріотичну лірику Василя Симоненка. Прочитайте напам'ять вірш «Лебеді материнства».
- •44. Доведіть, що Іван Драч — невтомний шукач нового змісту і нової форми поезії («Балада про соняшник», «Балада про вузлики», «Крила»).
- •45. Проаналізуйте збірку м. Вінграновського інтимної лірики «Цю жінку я люблю». Прочитайте напам'ять вірш «Сеньйорито акаціє, добрий вечір!»
- •46. Розкрийте багатство і розмаїття лірики Дмитра Павличка. Назвіть твори поета, покладені на музику („Два кольори”, „Лелеченьки”, „Коли ми йшли удвох з тобою”). Прочитайте поезію напам'ять.
- •47. Проаналізуйте особливості сюжету та композиції історичного роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Прочитайте уривок з твору напам’ять.
- •48. Зробіть порівняльний аналіз образів Марусі Чурай та Мавки (за драмою-феєрією «Лісова пісня» Лесі Українки та романом «Маруся Чурай» л. Костенко).
- •49. Розкрийте світ людських почуттів і думок у поезії Ліни Костенко. Прочитайте напам'ять вірш поетеси (за вибором студента).
- •51. Обґрунтуйте думку, що твір Олеся Гончара «Залізний острів» («Тронка») називають новелою-застереженням.
- •Розкрийте тематику та особливості індивідуального стилю Григора Тютюнника-новеліста («Зав'язь», «Три зозулі з поклоном»).
47. Проаналізуйте особливості сюжету та композиції історичного роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Прочитайте уривок з твору напам’ять.
Сюжет і композиція: дві сюжетні лінії, які переплітаються, — особиста (Маруся-Грицько) й історична (боротьба українського народу проти загарбницької політики польської шляхти). Роман складається з дев’яти різних за обсягом розділів.
I розділ «Якби знайшлась неопалима книга». Дощенту знищена пожежею Полтава 1658 р. Суд над Марусею, яку звинувачено в отруєнні коханого Грицька Бобренка. На захист Марусі стають козаки — полковник Мартин Пушкар та Іван Іскра. Марусі виносять смертний вирок.
II розділ «Полтавський полк виходить на зорі». Полтавський полк на зорі вирушає в похід боронити волю свого народу.
III розділ «Сповідь». Маруся перебуває у в’язниці, вона згадує дитинство, батьків, родинні стосунки; дитинство Гриця, його батьків і їхні сімейні стосунки; далі постає історія кохання Марусі й Гриця і його зрада з Галею Вишняківною. У кінці розділу (він найбільший у творі, центральний) Марусю виводять на страту.
IV розділ «Гінець до гетьмана». Іван Іскра мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб сповістити про суд над Марусею. Гетьман своїм універсалом скасовує смертний вирок Марусі.
V розділ «Страта». Марусю виводять на площу для страти, де зібралася чи не вся Полтава, люди по-різному висловлюються щодо Марусиної трагедії. В останній момент перед стратою на площу вривається Іван Іскра з добутим універсалом, у якому наказано скасувати вирок з огляду на пісенний талант Марусі і героїзм її батька Гордія, якого як оборонця України було покарано на горло у Варшаві.
VI розділ «Проща». Маруся вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка і з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.
VII розділ «Дідова балка». Іван Іскра відвідує старого запорожця, колись визволеного з двадцятилітньої турецької неволі, який оселився під Полтавою й займається різьбярством. Іван попереджає діда про наступ ворожих військ, але той вирішив не покидати свою домівку.
VIII розділ «Облога Полтави». Брами Полтави зачинені, гармати націлені на ворога. Полтава мужньо тримається в польській облозі вже четвертий тиждень. Іван Іскра відвідує самотню Марусю (її мати померла) і пропонує одружитися. Маруся відмовляє парубкові.
IX розділ «Весна, і смерть, і світле воскресіння». Маруся попрощалася з Іскрою, виснажена горем і хворобою, чекає свого кінця. Облогу знято, і місто повертається до звичного життя. Повз будинок Марусі проходять козаки й співають її пісні, а далі дівчата — пісню «Ой не ходи, Грицю».
Уривок з твору напам’ять
Я, може, божевільним тут здаюся.
Ми з вами люди різного коша.
Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа!
Коли в похід виходила батава, -
її піснями плакала Полтава..
Що нам було потрібно на війні?
Шаблі, знамена і її пісні.
Звитяги наші, муки і руїни
безсмертні будуть у її словах.
Вона ж була як голос України,
що клекотів у наших корогвах!
А ви тепер шукаєте їй кару.
Вона ж стоїть німа од самоти.
Людей такого рідкісного дару
хоч трохи, люди, треба берегти!
Важкий закон. І я його не зрушу.
До цього болю що іще додам?
Вона піснями виспівала душу.
Вона пісні ці залишає нам.
Ще тільки вирок - і скінчиться справа.
І славний рід скінчиться - Чураї.
А як тоді співатиме Полтава?
Чи сльози не душитимуть її?