Оформлення додатків. За необхідністю до додатків доцільно включити допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприймання роботи і доведення її достовірності:

1. методики, які були застосовані в курсовій роботі, та інструкції з їхнього використання;

2. таблиці первинного обліку отриманих емпіричних даних (протоколи спостережень, бесід і т. ін.);

3. результати статистичної обробки емпіричних даних;

4. застосована наочність і т. ін.;

5. корекційні та тренінгові програми тощо.

Кількість додатків не обмежується. Кожен додаток починається з нової сторінки і має заголовок. Додатки позначаються великими літерами української абетки за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (наприклад: «Додаток А»).

Складання списку літературних джерел. Розміщуючи матеріали бібліографічного опису літератури, слід пам'ятати, що до них мають бути включені:

1. Спеціальна наукова література: вітчизняні видання (книги, статті), в тому числі перекладені; зарубіжні видання (книги, статті на іноземних мовах).

2. Використані періодичні видання.

3. Використані бібліографічні довідники.

4. Посилання на матеріали, розміщені на сайтах, в репозиторіях тощо.

Список літератури в науковій роботі свідчить про обсяг використаних автором джерел, про рівень вивчення стану досліджуваної проблеми й навичок роботи з науковою літературою. Для курсової роботи достатнім вважається список літератури, що нараховує 25-30 джерел, які розміщуються в алфавітній послідовності за прізвищами авторів або назвами джерел.

Бібліографічний опис книги одного автора містить прізвище та ініціали автора, назву книги, відомості, що уточнюють призначення та повторність видання книги, місце видання, рік видання, кількість сторінок у книзі (наприклад: Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований: Дидактический аспект. – М.: Педагогика, 1982. – 192 с.).

У разі відсутності прізвищ авторів на титульній сторінці книги, зокрема, коли один з авторів (чи інша особа) виступає редактором книги, запис робиться так: наприклад, Производственная социология, психология и педагогика: Учебное пособие / Филиппов А.В., Липинский В.К., Князев В.Н. – М.: Высшая школа, 1989. – 255 с.

Бібліографічний опис словника виконують за правилами бібліографічного опису книги (приклади: Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. – К.: Наукова думка, 1989. – 199 с.; Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.).

Зведений бібліографічний опис багатотомного видання подібний до опису книги. Відомості про те, із скількох томів складається видання, вказують безпосередньо після назви видання, відокремивши його двома крапками (:). Якщо багатотомне видання вийшло з друку протягом кількох років, то наводять рік виходу першого і через тире – рік останнього тому (приклади: Педагогическая энциклопедия: В 4-х томах / И.А.Каиров (гл. ред.) и др. – М.: Советская энциклопедия, 1964-1968; 2. Теплов Б.М. Избранные труды: В 2-х томах / Ред. – сост. Н.С.Лейтес, И.В.Равич-Щербо. – М.: Педагогика, 1985.).

Кількість томів може бути вказана і в кінці бібліографічного опису. Для позначення кількості томів застосовують велику літеру «Т» і арабські цифри (наприклад: Ушинский К.Д. Педагогические сочинения / Редкол.: М.И. Кондаков (гл. ред.) и др. – М.: Педагогика, 1988-1990. – Т. 1-6).

Бібліографічний опис окремого тому багатотомного видання має містити відомості про назву видання і загальну кількість томів у ньому, а також назву і номер тому, використаного автором курсової роботи (наприклад: Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти томах / Гл. ред. А.В.Запорожец. – М.: Педагогика, 1982-1984. – Т.3. Проблемы развития психики / Под ред. А.М.Матюшкина. – 367 с.).

У бібліографічному описі статті з періодичного видання спочатку наводять відомості про статтю, а потім про видання, у якому її вміщено. Відомості про статтю включають прізвище (у називному відмінку) автора статті та її повну назву. Відомості про видання включають його назву (в лапки назву журналу не беруть), рік виходу журналу і його номер (число). Елементи відомостей про видання відокремлюють між собою крапкою й тире (. – ). У кінці опису вказують сторінки, на яких розміщена стаття у даному журналі (її початок і кінець), відокремлені від попередніх відомостей крапкою з тире. Для позначення кількості сторінок застосовують літеру «С» і арабські цифри (наприклад: Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень // Вісник Академії педагогічних наук України. – 1993. – №1. – С. 11-13).

Бібліографічний опис документів з мережі Інтернет: Прізвище та ініціали автора (авторів). Назва роботи. – Назва веб-сайту. – Дата розміщення / перегляду (якщо вона є). – Організація (Якщо назва організації збігається з назвою сайту, вона подається одноразово). – Дата звертання до інформації. – <URL – Електронна адреса документу>

Приклади: 1. Концепція Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки. – Міністерство освіти і науки України. – 31 березня 2006 р. – 10 квітня 2006 р. – http://www.mon.gov.ua/newstmp/31_03/2

2. Ганська А., Мельничук Н. Методичні рекомендації щодо вивчення трудового навчання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2005 / 2006 навчальному році. – Кабінет трудового навчання та охорони праці. – 10 квітня 2006 р. – <http://www.kristti.kiev.ua/kabinet/tryd/rekom4.htm