- •Загальні положення
- •Послідовність проектування інформаційної системи
- •Складання докладного опису предметної області
- •Аналіз технічного завдання
- •Проектування бази даних
- •Концептуальне моделювання предметної області
- •Обґрунтовування вибору субд
- •Логічне проектування бази даних
- •Розробка додатку
- •Рекомендації щодо складання пояснювальної записки до курсового проекту
- •Титульний лист
- •Завдання
- •Реферат
- •Аналіз предметної області
- •Концептуальне моделювання предметної області
- •Вибір та обґрунтування субд
- •Логічне проектування бази даних
- •Розробка додатку
- •Висновки
- •Література
- •Загальні вимоги до оформлення курсового проекту
- •Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •3.1.1 Оформлення основного тексту пояснювальної записки
- •3.1.2 Заголовки розділів та підрозділів
- •3.1.3 Перелічення, знаки та числа в тексті
- •3.1.4 Скорочення, умовні позначки, одиниці вимірів, розмірність
- •3.1.6 Оформлення таблиць та списків
- •3.1.7 Оформлення рисунків та графіків
- •3.1.8 Посилання
- •3.1.9 Перелік посилань
- •3.1.10 Додатки
- •Література
- •Міністерство освіти і науки України
- •Календарний план
- •Додаток в реферат
Проектування бази даних
Після аналізу завдання проектування системи починається з розробки бази даних, яка є фундаментальним компонентом інформаційної системи. Розроблювана база даних є моделлю предметної області, що автоматизується
Процес проектування бази даних може бути розбитий на три основні етапи: концептуальне, логічне і фізичне проектування БД.
Концептуальне проектування - створення інформаційної моделі підприємства, незалежній від умов реалізації, побудова ER – діаграми.
Логічне проектування - конструювання інформаційної моделі підприємства на основі існуючих конкретних моделей даних, але без або з урахуванням використовуваної СУБД і інших умов фізичної реалізації, проведення нормалізації відносин.
Фізичне проектування - опис конкретної реалізації БД, що розміщується в зовнішній пам'яті, опис базових відносин, організацію файлів і склад індексів, використовуваних для організації ефективного доступу до даним, а також регламентація всіх обмежень цілісності і міри захисту.
У межах курсового проектування необхідно виконати наступні етапи:
на підставі опису предметної області розробити концептуальну модель базі даних;
розглянути сучасні СУБД та зробити вибір, у середовищі якої СУБД буде розроблятись додаток;
створити логічну модель розроблюваної бази даних;
розробити додаток у середовищі обраної СУБД.
Концептуальне моделювання предметної області
Проектування бази даних полягає в побудові комплексу взаємозв'язаних моделей даних.
Концептуальне моделювання дозволяє врахувати логічне уявлення структури даних у базі даних. Вірно розроблена модель бази даних має підтримувати усі явлення користувачів. Концептуальне моделювання є основою подальшого проектування бази даних та додатку для ії обробці.
Розробка концептуальної моделі предметної області є найважливішим етапом проектування бази даних є, не орієнтованим на конкретну СУБД. Концептуальна модель предметної області будується першою та полягає у структуризації наочної області : об'єкти реального миру піддаються класифікації, фіксується сукупність тих, що підлягають відображенню в БД об'єктів. Для кожного об'єкту фіксується сукупність властивостей, за допомогою яких описуватимуться конкретні екземпляри об'єкту, і відносини (взаємозв'язки) з іншими об'єктами. Потім вирішуються питання про те, яка інформація про об'єкти повинна бути представлена в БД і як її представити за допомогою даних.
Таким чином на цьому етапі проектування треба:
визначити перелік типів сутностей, інформація про які зберігатиметься у базі даних;
на підставі опису предметної області визначити зв’язки між сутностями створюваної бази даних, навести їх опис;
визначити тип зв’язків та обмеження участі їх членів;
визначити попередній перелік атрибутів та зв’язати їх з конкретними типами сутностей;
визначити первинні та потенційні ключі для кожного об'єкту бази даних;
побудувати ER – діаграму,
вилучити зайві зв’язки.
Приклад
Предметна область «Деканат»
На підставі аналізу предметної області можна виділити сутності, інформація про які зберігається у базі даних
Сутність Студент
Сутність Викладач
Сутність Дисципліна
Існування цих сутностей не залежить від існування інших сутностей, тому ці сутності є базовими.
Сутність Сесія є асоціативною, тому що вона поєдную всі базові сутності.
На підставі опису предметної області визначається зв’язок між сутностями Сесія та Дисципліна: на сесії з кожної Дисципліни здається тільки один іспит, но кожен іспит складається багато разів. Тому зв’язок між сутностями Сесія та Дисципліна М:1. При цьому іспит складається ні з кожної дисципліни, тому цей зв’язок є необов’язковий.
………………………………….
Таким чином, на підставі аналізу зв’язків між сутностями можна скласти концептуальну модель предметної області, яка подана на рис. ХХ.