1.3 Розбирання потужних машин

Вивід ротора великих машин можна робити різними прийомами. У машин з рознімним статором ця операція виробляється найбільше просто. Великі синхронні двигуни для компресорів часто мають рознімне полюсне колесо, розбирання виробляється шляхом зрушення статора в одну сторону, а полюсного колеса після відпустки стяжних болтів - в іншу сторону. Після цього колесо розбирають на частині й знімають із вала. Фундамент повинен допускати висування полюсного колеса зі статора.

У машин з підшипниковими стійками перед виводом ротора звільняють болти, що кріплять стійку переднього підшипника до плити. У другого підшипника знімають кришку й верхню половину вкладиша. Якщо машина коротка, то ротор може бути застроплен так, як показано на рис. 1.7.

Вивід ротора великих машин великої довжини виробляється двома способами.

Перший полягає в тім, що під передню стійку підводять гладкі металеві смуги, що лежать на точно вивіреному настилі. Ротор піднімають краном за кінець вала (рис. 1.8), після чого домкратом і лебідкою, що тягне за стійку переднього підшипника, що сковзає по металевих смугах, виводять ротор. Для того щоб забезпечити можливість виводу центра ваги ротора, задній кінець вала необхідно подовжувати насадкою на нього труби. Після виходу центра ваги ротор висувається зі статора (рис. 1.7) і віддаляється за допомогою стропів.

Другий спосіб полягає в тім, що стійку переднього підшипника забирають і замість неї під шийку вала підводять спеціальний візок на роликах. Ротор піднімають краном за вал і в зазор вкладають лист электрокартона й сталевий аркуш, вигнутий по розточенню статора. Після цього до задньої шийки кріплять другий візок. Цей візок спочатку монтується колесами нагору, ротор піднімається краном за задній кінець вала й виводиться зі статора доти, поки стропи не підійдуть до лобової частини. Тоді поворотом навколо вала опускається задній візок, колеса якої стають на сталевий аркуш, і ротор виводять, витягаючи його лебідкою за передній візок. Після виходу центра ваги ротор за допомогою стропів виводять остаточно.

Рисунок 1.7 - Виїмка ротора потужної машини

У машин з муфтами, на кінці вала для розбирання без зняття муфти доводиться опускати підшипникову стійку разом з поперечною балкою плити до низу (рис. 1.9). Розбирання такої машини роблять у наступному порядку:

1) розкривається підшипник А, розболчується поперечна балка фундаментної плити й опускається разом з підшипниковою стійкою донизу; кінець ротора опирається на тимчасову підтримуючу балку Б;

2) статор зрушується убік тимчасової балки, наскільки дозволяють головки обмотки;

Рисунок 1.8 - Висування ротора зі статора,

3) після цього з'являється можливість застронити ротор разом з передньою підшипниковою стійкою В, що звільняється від болтів, які кріплять її до плити;

4) віддаляється тимчасова балка;

5) віддаляється ротор разом зі стійкою В.

Особливо важливе значення при розбиранні й складанні здобувають такелажні роботи, тобто підйом, опускання, пересування деталей машини. Ротори можуть застропливаться за сердечник, вал або спиці. У першому випадку для захисту ротора від ушкодження, особливо при сталевих стропах, між стропами й ротором повинні бути прокладені дошки. Якщо ротор застроплен за вал, то щоб уникнути ушкодження лобових частин обмотки між стропами ставиться міцна розпірка. Шейки вала також повинні бути захищені деревом. Взагалі варто пам'ятати, що лобові частини обмотки, бандажа, колектори, зубці роторів і якорів являють собою ніжні й тендітні частини машини й натиск стропів на них неприпустимий.

Рисунок 1.9 - Виїмка ротора з муфтою.