- •Міністерство освіти і науки україни
- •1 Лабораторна робота 1-т
- •1.3 Розбирання потужних машин
- •1.4. Складання електричних машин
- •1.5 Порядок виконання роботи
- •2 Лабораторна робота 2-т
- •2.1.2 Характеристики обмотувальних проводів
- •2.1.3 Лакотканини
- •2.1.4 Електрокартон, плівкоелектрокартон
- •2.2 Порядок виконання роботи
- •3 Лабораторна робота 3-т технологія виконання статорних обмоток
- •3.1 Мета роботи
- •3.1.1 Теоретичні відомості
- •3.1.2 Всипна обмотка
- •3.1.3 Протяжна обмотка
- •3.1.4 Шаблонна обмотка
- •3.2 Порядок виконання роботи
- •4 Лабораторна робота 4-т випробування електричних машин
- •4.1 Мета роботи:
- •4.1.1 Методи випробувань електричних машин
- •4.1.2 Визначення опору ізоляції
- •4.1.3 Вимір опору обмоток
- •4.1.4 Перевірка правильності маркування вивідних кінців
- •4.2 Порядок виконання роботи
- •Література
- •Додаток а Зразок оформлення титульного листа до звіту з лабораторної роботі
3.2 Порядок виконання роботи
3.2.1 Ознайомитися з обладнання та інструментами, які використовуються при виготовленні та укладці обмоток статора.
3.2.2 Ознайомитися з робочим місцем намотувальника. Зробити ескіз робочого місця з указанням розмірів та відстаней, згідно правил охорони праці.
3.2.3 Зробити ескізи інструментів намотувальника та універсального шаблону.
3.2.4 Заповнити маршрутну карту технологічного процессу укладки одного з типів обмотки (всипної, протяжної або шаблонної).
3.3 Вказівки щодо звіту та підготовки до захисту лабораторної роботи
3.3.1 Звіт повинен мати:
а) ескізи робочого місця намотувальника;
б) ескізи інструментів намотувальника та універсального шаблону;
в) маршрутну карту технологічного процессу укладки одного з типів обмотки (всипної, протяжної або шаблонної);
г) висновки.
3.3.2 Питання для самостійної підготовки:
1 Способи виконання статорних обмоток електричних машин.
2 Виконання ізоляції паза при використанні всипної обмотки.
3 Інструмент намотувальника та його призначення.
4 Перевірка правильності з'єднання секцій обмоток.
5 Способи намотки двошарової обмотки у статор для електричних машин малої потужності.
6 Які існують способи протяжки у пази протяжної обмотки.
7 Ізоляція лобових частин обмоток електричних машин різної потужності.
8 Технологічні операції укладки шаблонних обмоток.
9 Обладнання необхідне для укладки обмоток різних типів.
10 Способи ізолювання секцій шаблонних обмоток.
11 Що таке безперервна ізоляція?
4 Лабораторна робота 4-т випробування електричних машин
4.1 Мета роботи:
Провести випробування обертових електричних машин змінного та постійного струмів. Розрахувати опори ізоляції та обмоток. Зробити висновки про якість ізоляції.
4.1.1 Методи випробувань електричних машин
Випробування зібраної машини повинне проводитися по наступній програмі:
1. Перевірка опору ізоляції всіх обмоток щодо корпуса й між собою.
2. Перевірка правильності маркування вивідних кінців.
3. Вимір опорів обмоток.
4. Перевірка коефіцієнта трансформації (для асинхронного двигуна з фазним ротором).
5. Проведення досліду неробочого ходу.
6. Випробування на підвищену швидкість обертання (на «рознос»).
7. Випробування ізоляції між витками.
8. Проведення досліду короткого замикання.
9. Випробування на нагрів під навантаженням.
10. Випробування електричної міцності ізоляції (на пробій).
4.1.2 Визначення опору ізоляції
Перевірку опору ізоляції зручніше за все робити мегомметром (типу MOM). Для більшості машин достатній мегомметр на напругу 500 В. Для машин високої напруги краще застосовувати мегомметр із напругою 1000 і 2500 В.
Якщо в машині є конденсатори для захисту від радіоперешкод, то варто переконатися, що їхня пробивна напруга вище, ніж напруга мегомметра. У противному випадку їх варто від'єднати.
При відсутності мегомметра опір ізоляції можна виміряти вольтметром постійного струму з досить високим (не менш 300 Ом на 1 В) внутрішнім опором RB, який повинен бути відомим. Повинно також бути джерело постійної напруги 110-220 В.
Для виміру опору ізоляції вольтметр включають спочатку безпосередньо на затискачі джерела напруги, а потім - до тих же затискачів, однак через опір ізоляції, предмет виміру, тобто в ланцюг вольтметра включають кінець обмотки, опір ізоляції якої щодо корпуса хочуть виміряти, і корпус. Звичайно величина RB вказується на шкалі вольтметра.
![]()
Ступінь зволоженості й забруднення ізоляції можна встановити методом зняття криві абсорбції. Для цієї мети до ізоляції прикладають постійну напругу й визначають залежність струму, що тече через ізоляцію, від часу. У перший момент через ізоляцію проходять струм витоку й зарядний струм, що поступово загасає, у результаті чого загальний струм, що тече через ізоляцію, зменшується (і, отже, опір ізоляції збільшується). Взявши відношення струму в початковий момент (звичайно через 15 сек) до струму наприкінці випробування (звичайно через 60 сек послу додатка напруги) hs/ho, можна судити про ступінь зволоженості й забруднення ізоляції. Чим це відношення більше, тим сухіше й чистіше ізоляція. Якщо це випробування робиться мегомметром, що показує опір (а не струм), то очевидно, що варто взяти зворотне відношення — Rw/Ris.
