
M02020 КП цилиндр перед
.pdfМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Запорізький національний технічний університет
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до розрахунку циліндричних передач редукторів з дисципліни “Деталі машин”
для студентів спеціальностей
8.090202; 8.090203; 8.090205; 8.090206; 8.090211; 8.090214; 8.092301; 8.092303
усіх форм навчання
Видання друге Перероблене та доповнене
2006

2
Методичні вказівки до розрахунку циліндричних передач редукторів з дисципліни “Деталі машин ” для студентів спеціальностей
8.090202; 8.090203; 8.090205; 8.090206; 8.090211; 8.090214; 8.092301; 8.092303 усіх форм навчання. Видання друге. Перероблене та доповнене. / Укл. О.І.Вільчек.- Запоріжжя: ЗНТУ,- 2006. - 28с.
Рекомендовано до видання НМО спеціальності, як методичні вказівки до виконання розрахунку циліндричних передач редукторів з дисципліни “Деталі машин ” усіх форм навчання.
Укладач: Олександр Іванович Вільчек, доц., к.т.н.
Рецензент: Михайло Іванович Носенко, доц., к.т.н.
Відповідальний за випуск:
Леонід Максимович Мартовицький, доц, к.т.н.
Викладач виражає подяку за технічну допомогу в оформленні студенту гр. ІФ-212 Шаршавому В’ячеславу Станіславовичу.
Затверджено на засіданні кафедри
“Деталі машин та ПТМ”
Протокол № 4
від “ 28” грудня 2006р.
|
3 |
|
|
ЗМІСТ |
с. |
|
|
|
Основні умовні позначення |
4 |
|
1. |
Загальні відомості |
6 |
2. |
Початкові дані |
7 |
3. |
Вибір матеріалу |
8 |
4. |
Допустимі напруження |
11 |
5. |
Проектний розрахунок |
15 |
6. |
Перевірний розрахунок |
22 |
Перелік посилань |
28 |
4
ОСНОВНІ УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
Р – потужність, кВт ; Т- обертовий (крутний) момент, Нм ;
Ft, Fr, Fa – відповідно колова, радіальна та осьова складові сили у зачепленні, Н ;
V – колова швидкість, м/с; n – частота обертання, хв−1 ;
ω– кутова швидкість , с−1 ; U – передаточне число ; σв – границя міцності, МПа;
σт – границя текучості, МПа; HB – твердість по Бріннеллю; HRC – твердість по Роквеллу; HV – твердість по Віккерсу;
[σ]н , σн - відповідно допустимі і дійсні контактні напруження, МПа; [σ]н max ,σн max - відповідно допустимі та дійсні граничні контактні
напруження, МПа;
[σ]F , σF - відповідно допустимі та дійсні напруження згину, МПа; [σ]F max, σF max - відповідно допустимі та дійсні граничні напруження при згині, МПа;
σн lim - границя контактної витривалості, що відповідає базі випробувань Nно, МПа ;
σF lim - границя витривалості при згині, що відповідає базі випробувань
NF0, МПа;
S – коефіцієнт безпеки ;
KL – коефіцієнт довговічності;
KE – коефіцієнт еквівалентності;
N0, NЕ – базове та еквівалентне число циклів навантаження;
аW' , аW – відповіднорозрахунковатастандартнаміжосьовавідстань, мм;
Z – число зубців зубчастого колеса ;
Zv – еквівалентне число зубців зубчастого колеса;
m`, m – відповідно розрахунковий та стандартний модуль,мм ; da – діаметр вершин зубчастого колеса, мм ;
df - діаметр впадин зубчастого колеса, мм ; d – ділильний діаметр зубчастого колеса, мм ;
dw – початковий діаметр зубчастого колеса, мм;

5
b – ширина зубчастого вінця колеса, мм ; β - кут нахилу зуба, град. ;
α- кут профілю початкового контура, α= 20° ; x – коефіцієнт зміщення зубчастого колеса ;
ψв - коефіцієнт ширини зубчастого колеса ;
Zн - коефіцієнт, що враховує форму спряжених поверхонь зубців ;
Zм – коефіцієнт, що враховує механічні властивості матеріалів спряжених коліс, МПа 12 ;
Z ε – коефіцієнт, що враховує сумарну довжину контактних ліній;
Кα - коефіцієнт розподілу навантаження між зубцями ;
Кβ - коефіцієнт розподілу навантаження по ширині зубчастого вінця;
Кv – коефіцієнт динамічного навантаження;
εα - коефіцієнт торцевого перекриття ;
εβ - коефіцієнт осьового перекрит
Уβ - коефіцієнт нахилу зубця
УF – коефіцієнт форми зубця;
Уε- коефіцієнт, що враховує перекриття зубців.
|
ОСНОВНІ ІНДЕКСИ |
1 |
– відноситься до шестірні - колеса з малим числом зубців; |
2 |
– відноситься до колеса з великим числом зубців; |
штрих – попередньо вибране (розраховане) значення, що підлягає уточненню або узгодженню із стандартом; Н – відноситься до розрахунків на контактну втому та міцність;
F – відноситься до розрахунків на втому та міцність при згині; пік – піковий; ном – номінальний;
∑- сумарний;
і– поточне значення.

6
1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
За допомогою циліндричної передачі здійснюється передавання обертового руху між валами, осі яких паралельні.
Силова циліндрична передача складається з ведучого колеса, яке називають «шестірня» та веденого зубчатого колеса - далі колесо(рис.1.1).
Рисунок 1. 1 - Геометричні параметри циліндричної передачі
За допомогою однієї циліндричної передачі можна реалізувати передаточне число до 7,1.
Порівняно з іншими механічними передачами циліндричні передачі мають такі переваги:
-високий ККД ( 0.96…0,98);
-високу надійність та довговічність роботи;
-великий діапазон навантаження та компактність конструкції;
-незначні навантаження на вали передачі.
До недоліків передачі відносять:
-відносно високі вимоги до точності виготовлення та монтажу;
-шум при роботі з високими швидкостями;
-потреба в постійному змащуванні.

7
2 ПОЧАТКОВІ ДАНІ
2.1 Індивідуальний графік навантаження (рис. 2.1а) або типовий графік навантаження (рис. 2.1б).
а) індивідуальний б) типовий
Рисунок 2.1 - Режими навантажень
На рис.: Тпік, максимальний - короткочаснодіючий момент (N<5·104 циклів навантаження) використовується при розрахунках зубців коліс на статичну міцність при перевантаженнях;
Ti - тривалодіючі моменти, (N> 5 104 циклів навантажень) на і-х ступенях навантаження - використовуються при розрахунках зубців коліс на контактну втому та втому при згині;
Т1 – найбільший із тривалодіючих моментів; Ni – число циклів навантажень на і-х ступенях;
N Σ = ∑ Ni – сумарне число циклів навантажень;
NЕ = КЕ N Σ - еквівалентне число циклів навантажень;
Розрахунок N Σ , NЕ – див. розділ 3.
T2 – обертовий (крутний) номінальний момент на колесі (на рис.1а Т2 відповідає більшому із тривалодіючих моментів ТІ);
U – передаточне число передачі;
8
ω2 - кутовашвидкістьколеса, с-1, абоn2 - частотаобертання, хв−1 ; Передача реверсивна або нереверсивна;
Ресурс передачі t∑ , год.
За відомого строку служби передачі (L, рік) ресурс розраховують за формулою:
tΣ = L Kр 365Kд 24 (год.), |
(2.1) |
тут Кр, Кд – коефіцієнти використання передачі протягом року та доби;
ψ - коефіцієнт короткочасного перевантаження ;
Характер виробництва – одиничний, мілкосерійний, крупносе-
рійний.
3 ВИБІР МАТЕРІАЛУ
Вибір матеріалів для зубчастих коліс передачі – відповідальний етап проектування. Вибір марки сталі та її термообробка залежать від габаритних розмірів, несучої здатності, вартості передачі, а також від технічного рівня виробництва та кількості вироблених коліс.
В залежності від твердості робочих поверхонь зубців після термообробки зубчасті колеса відносять до двох груп :
1 – колеса із твердістю робочих поверхонь зубців Н≤ НВ350 (у більшості Н≤ НВ 300): щоб одержати таку твердість колеса піддають термічній обробці (ТО) – нормалізації або поліпшенню. Зубці коліс нарізують після кінцевої термічної обробки. Колеса з такою ТО умовно називають “м’якими”.
2 – колеса із твердістю робочих поверхонь зубців Н > НВ350. Зубці нарізають до ТО або ХТО (хіміко-термічної обробки) – об’ємне та поверхневе гартування, цементація, нітроцементація, азотування. ТО або ХТО, що застосовується після нарізування зубців, спричиняє короблення та спотворення іх профелів. Тому після ТО зубці шліфують або обкочують з використанням спеціальних паст. Вартість таких колес значно більша, ніж вартість колес першої групи. Умовно такі колеса називають “твердими”.
Якщо твердість колеса Н2≤ НВ350 – передача припрацьовується, якщо Н2 > НВ350 – ні.
“ М’які ” колеса (НВ≤ 350) використовують в передачах, маса і
9
габаритні розміри котрих жорстко не обмежені, “тверді” зубчасті колеса з твердістю поверхонь зубців Н > НВ350 застосовують для середньо та високонавантажених передач.
Марку сталі для зубчастих коліс необхідно вибирати з урахуванням їх очікуваних розмірів, а саме – діаметра і найбільшої товщини перерізу колеса з припуском на механічну обробку після нормалізації або поліпшення ( табл.2.1).
В залежності від умов експлуатації та вимог до габаритних розмірівпередачізастосовуютьнаступніматеріалиіваріантиТОабоХТО:
1– марки сталей, однакові для колеса та шестірні: 45, 40Х, 40ХН, 35ХМ, 45ХЦ :
ТО колеса – поліпшення, НВ235…262; ТО шестірні – поліпшення, НВ269…302;
2– марки сталей, однакові для колеса та шестірні: 40Х, 40ХН, 35ХМ, 45ХЦ :
ТО колеса – поліпшення, НВ235…262; ТО шестірні – поліпшення та гартування після нагріву СВЧ,
HRC 45…50, 48…53, 50…56 (залежить від марки сталі);
3– марки сталей, однакові для колеса та шестірні: 40Х, 40ХН, 35ХМ, 45ХЦ :
ТО колеса та шестірні – поліпшення та гартування після нагріву СВЧ, HRC 45…50, 48…53, 50…56 (залежить від марки сталі);
4– марки сталей для колеса:
40Х, 40ХН, 35ХМ, 45ХЦ :
ТО колеса – поліпшення та гартування після нагріву СВЧ,
HRC 45…50, 48…53, 50…56 (залежить від марки сталі); - марки сталей для шестірні :
20Х, 20ХНМ, 18ХГТ, 12ХНЗА, 25ХГНМ :
ТО шестірні – поліпшення, цементація і гартування, HRC 56…63; 5 – марки сталей, однакові для колеса і шестірні :
20Х, 20ХНМ, 18ХГТ, 12ХНЗА, 25ХТНМ:
ТО колеса і шестірні однакова – поліпшення, цементація і гарту-
вання, HRC 56…63;
6– марки сталей, однакові для колеса і шестірні: 25ХГМ, 25ХГТ :
ТО колеса і шестірні однакова – поліпшення, нітроцементація і гартування, HRC 58…63;
7– марки сталей, однакові для колеса і шестірні:

10
40ХНМА, 38Х2МЮА поліпшення, азотування, HV550…750 (HRC 55…60).
Для “м’яких” (Н≤НВ350) коліс з метою прискорення припрацьовування і підвищення опору заїданню твердість поверхонь зубців шестірні повинна відповідати умові:
для прямозубих коліс НВ1 = НВ2 + 40 ;
для косозубих коліс Н1 = HRC45…50 і НВ2 = 269…302; для “твердих”коліс (Н≥ НВ 350) твердість зубців шестірні та колеса може бути однакова.
Таблиця 3.1 – Механічні характеристики деяких сталей для зубчастих коліс редукторів загального призначення
Марка |
Заготовка |
ТО |
||
сталі |
|
|
або ХТО |
|
|
Dгр., |
Sгр, |
|
|
|
мм |
мм |
|
|
|
Будь-який |
Будь-яка |
Нормаліза- |
|
40,45 |
125 |
|
ція |
|
80 |
|
поліпшення |
||
|
|
|
||
|
|
|
- |
|
|
315 |
200 |
поліпшення |
|
40ХН, |
200 |
125 |
- |
|
гартування |
||||
35ХМ |
||||
200 |
125 |
після нагрі- |
||
|
||||
|
|
|
ву СВЧ |
|
20Х |
|
|
|
|
20ХНМ |
|
|
|
|
18ХГТ |
200 |
125 |
цементація |
|
12ХНЗА |
|
|
|
|
25ХГНМ |
|
|
|
|
25ХГМ |
200 |
125 |
нітроцемен- |
|
25ХГТ |
|
|
тація |
|
|
|
|
|
|
40ХНМА |
125 |
80 |
|
|
38Х2МЮА |
Будь-який |
Будь-яка |
азотування |
|
|
|
|
|
Твердість
σт,
МПа
НВ179….207 |
320 |
|||
НВ235….262 |
540 |
|||
НВ269….302 |
650 |
|||
НВ235….262 |
|
|
||
630 |
||||
НВ269….302 |
750 |
|||
|
HRC 48....53 |
750 |
||
|
HB269....302 |
|
|
|
|
HRC 56...63 |
|
|
|
|
|
|
||
|
HB300...400 |
800 |
||
|
|
|
HRC 58 ... 63 |
800 |
HB 300 ... 400 |
|
HV 550 .... 750 |
780 |
HB 269 ... 302 |
750 |
|
Примітка. *Чисельник – твердість поверхонь зубців; знаменник – твердість серцевини зубців.