Оценка надежности
.pdfЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра “ Металорізальні верстати і інструмент”
ОЦІНКА НАДІЙНОСТІ РІЖУЧОГО ІНСТРУМЕНТУ НА ОСНОВІ ЗАКОНІВ РОЗПОДІЛЕННЯ
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1
З дисципліни “ Математичне моделювання процесів різання, металорізальних інструментів та автоматизовані системи наукових досліджень”
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Для студентів за фахом 7.090203 усіх форм навчання
Укладач: Фролов М.В., к.т.н., доцент
Розглянуто і узгоджено на засіданні кафедри “ Металорізальні верстати і інструмент”
“___” __________ 2007 р.
Протокол № ______
Запоріжжя, ЗНТУ
2007 р.
2
1.ЦІЛЬ РОБОТИ
1.Ознайомитися зі статистичними показниками результатів дослідження
2.Навчитися визначати закон розподілення випадкової величини по результатах спостережень за допомогою побудови варіаційного ряду.
3.Навчитися оцінювати стан виробництва та інструменту, надійність ріжучого інструменту, а також призначати час примусової зміни інструменту на основі отриманих статистичних показників.
2.ЗМІСТ РОБОТИ
Урезультаті проведення N випробувань стійкості токарних прохідних різців, оснащених твердим сплавом ВК10ХОМ при обробці сплаву ЕІ69 на наступних режимах : t=0.2мм, S=0.1 мм/об, V=1.2 м/с була отримана вибірка значень стійкості інструменту. У якості критерію стійкості був прийнятий знос по площадці на задній поверхні інструменту до 0,3 мм чи викришування елементів ріжучої кромки, що призвели до суттєвого погіршення якості обробленої поверхні.
За результатами досліджень:
1.Визначити наступні статистичні характеристики: середнє арифметичне, дисперсію та середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації.
2.За результатами спостережень побудувати варіаційний ряд та визначити вид закону розподілення.
3.Виконати оцінку вибраного закону розподілення за допомогою критерію згоди Пірсона χ2
4.Визначити час роботи інструменту до його примусової заміни, що забезпечує вірогідність його безвідмовної роботи 90% (Р=0,9)
5.Зробити висновок про стан ріжучого інструменту та технологічного процесу, про можливість використання інструменту в автоматизованому виробництві.
4.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАКОНИ РОЗПОДІЛЕННЯ. КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Характерною особливістю процесу різання є його імовірнісний характер, оскільки на цей процес мають вплив цілий ряд імовірних величин: неоднорідність властивостей інструментального та оброблюваного матеріалів, якість заточки, стан обладнання на якому виконується обробка, кваліфікація персоналу та ін.
Найбільш важливі відомості про стан інструменту та його надійність можна отримати в результаті статистичної обробки результатів спостереження за його станом.
Однією з найбільш важливих характеристик імовірної величини є її закон розподілення. Якщо розглядати закони розподілення відносно металоріжучого інструменту, то вони встановлюють зв’язок між часом безвідмовної роботи T та вірогідністю того, що інструмент вийде з ладу (відмовить) за час t ≤ T, де t – час фактичної роботи інструменту.
Закон розподілення вірогідності записується у вигляді:
F (T ) = P{t ≤ T } |
(4.1) |
Якщо задавати послідовно значення часу безвідмовної роботи інструменту T, то подія t ≤ T означає відмову інструменту за час T, а вірогідність P{t ≤ T} – вірогідність відмови за час T. Чим більше час T, тим більше вірогідність відмови інструменту за цей час: так при T=0 - F(T)=0, а при t→∞ - F(T) →1. Надійність інструменту чисельно може бути визначена як час його безвідмовної роботи з заданою вірогідністю (як правило не нижче 0,9) - Тр, або як вірогідність безвідмовної роботи протягом заданого часу. В автоматизованому виробництві де можливість спостереження за станом інструменту під час роботи відсутня, використовується
3
примусова зміна інструменту через певний час, який забезпечує задану вірогідність безвідмовної роботи, тобто примусова зміна інструменту здійснюється через час Тр.
Найбільш поширеними законами розподілення стійкості інструменту є нормальне, експоненціальне та гамма розподілення.
Нормальне розподілення стійкості може бути обумовлене однорідністю якості інструменту, що виготовляється при сталому технологічному процесі, постійною середньою швидкістю зношування при поступовому змінені в процесі роботи характеристик інструментального матеріалу, коли доля раптових відмов дуже мала.
Щільність вірогідності записується у вигляді рівняння:
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
T - T |
|
|
|||||||
|
|
|
f (T ) = |
|
|
|
exp - |
|
× |
|
|
|
|
, |
(4.2) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
S × 2π |
2 |
S |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
середнє значення стійкості, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
де |
T |
– |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
S – |
середнє квадратичне відхилення. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Чисельно вірогідність відмов F(T) за час Т=Тр дорівнює площі під кривою f(T), що відповідає вимозі T≤Tp, а вірогідність безвідмовної роботи P(T) - площі під кривою f(T), що відповідає вимозі Т>Tp.
Графік залежності f(T) представлено на мал. 4.1а.
Вірогідність відмови за час Т - F(T) визначається з табличної функції нормального розподілення Ф(х):
F(T) = Ф(х), |
(4.3) |
__
T - T
Де x =
S
Значення F(T) може бути також отримано у програмі Microsoft Excel за допомогою вбудованої функції
|
__ |
|
|
F(T) = НОРМРАСП(Т, Т , S, ИСТИНА) |
(4.4) |
Для нормального розподілення час безвідмовної роботи з вірогідністю Р визначається |
||
|
__ |
|
|
Tp = T ×(1 - var×Up) , |
(4.5) |
де var – |
коефіцієнт варіації, |
|
Up – |
квантиль нормального розподілення: Для Р=0,9 – Up=1.282, |
а для Р=0,95 – |
Up=1.645.
Експоненціальне розподілення характеризує процеси в яких відмова елементу наступає раптово, тобто незалежно від того, скільки часу він до цього знаходився в експлуатації і яка його якість. Це може бути викликано: присутністю значних дефектів в оброблюваному матеріалі, поганим станом обладнання, низькою кваліфікацію оператора, роботою інструменту в умовах граничних динамічних та температурних навантажень. Воно також може бути викликано низькою якістю інструменту та неоднорідністю його властивостей.
Щільність вірогідності відмов за час Т у цьому випадку визначається:
−T |
|
f (T ) = λ ×e T |
(4.6) |
λ = 1 - інтенсивність відмов.
T
Чисельно вірогідність відмов F(T) за час Т=Тр дорівнює площі під кривою f(T), що відповідає вимозі T≤Tp, а вірогідність безвідмовної роботи P(Tp) - площі під кривою f(T), що відповідає вимозі Т>Tp.
4
Графік залежності f(T) представлено на мал. 4.1б. Вірогідність відмови за час Т:
F (T ) = 1 - exp |
- T |
, |
(4.7) |
|
T |
|
|
Значення F(T) може бути також отримано у програмі Microsoft Excel за допомогою вбудованої
функції |
|
|
F(T) = ЭКСПРАСП(Т, λ, ИСТИНА) |
(4.8) |
|
Вірогідність безвідмовної роботи за той-же час: |
|
|
P(T ) = 1 - F (T ) = exp |
- T |
(4.9) |
|
T |
|
Час безвідмовної роботи Тр з вірогідністю Р визначиться: |
|
|
__ |
|
|
Tp = -T ln P |
|
(4.10) |
Гамма розподілення об’єднує в собі якості нормального та експоненційного розподілення і характеризує відмову інструменту в результаті накопичуваних ушкоджень (мал. 4.1в) при постійній швидкості зношування та однорідній початковій якості інструменту.
Щільність вірогідності відмов за час Т для Гамма - розподілення визначається:
|
f (T ) = |
1 |
×λr ×T r-1 ×e-λ×T |
(4.11) |
||
|
|
|||||
|
|
Г(r) |
|
|||
де r – |
кількість ушкоджень, необхідних для виникнення відмови; |
|
||||
λ – |
середня швидкість зносу; |
|
||||
Г(r) – гамма-функція: |
|
|||||
|
¥ |
|
|
|
||
|
Г(r) = ∫ xr-1 e-xdx |
(4.12) |
||||
|
0 |
|
|
|
||
Для цілих r – Г(r) визначається: |
|
|||||
|
|
Г(r) = (r – 1)! |
(4.13) |
|||
Якщо прийняти, що гранично допустимий знос після якого наступає відмова |
||||||
інструменту дорівнює h, то |
|
|||||
|
|
r = |
h |
(4.14) |
||
|
|
|
|
|||
|
|
λ |
Для r = 1 гамма-розподілення переходить у експоненціальне, а зі зростанням r - воно наближається до нормального. Формально гамма-розподілення переходить до нормального при
r > 12.
Значення r та λ для гамма-розподілення, базуючись на даних експериментальних досліджень, можуть бути визначені наступним чином:
λ = σT
2 |
(4.15) |
r = Tσ
де σ – дисперсія отримана за результатами експериментальних досліджень. Вірогідність відмови за час Т визначається:
|
λ |
r |
T |
|
|
F (T ) = |
|
∫tr-1 e-λt dt |
(4.16) |
||
Г(r) |
|||||
|
0 |
|
|||
|
|
|
|
для цілих r:
5
а
б
в
Малюнок 4.1 - Графіки законів розподілення: а – нормальне; б – експоненціальне; в – гамма.
6
r-1 |
k |
|
(λ×T ) ×e-λ×T , |
|
|
F (T ) = 1 - ∑ |
(4.17) |
|
k =0 |
k! |
|
Значення F(T) може бути також отримано у програмі Microsoft Excel за допомогою вбудованої функції
F(T) = ГАММАРАСП(Т, r, 1/λ, ИСТИНА) |
(4.18) |
Вірогідність безвідмовної роботи за той-же час: |
|
P(T ) = 1 − F (T ) |
(4.19) |
Чисельно вірогідність відмов F(T) за час Т=Тр дорівнює площі під кривою f(T), що відповідає вимозі T≤Tp, а вірогідність безвідмовної роботи P(Tp) - площі під кривою f(T), що відповідає вимозі Т>Tp.
Час безвідмовної роботи Тр з вірогідністю Р може бути визначено з рівняння (4.19) за допомогою чисельних методів, або у програмі Microsoft Excel за допомогою вбудованої функції:
Tp = ГАММАОБР(1 - Р, r, 1/λ) |
(4.20) |
Результати експериментальних досліджень являють собою набір дискретних величин,
^
виходячи з якого будується варіаційний ряд та графік функції щільності розподілення f (T ) , яка еквівалентна теоретичній функції f(T).
5.ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
5.1.Розрахувати середнє арифметичне значення стійкості:
N
T = 1 × ∑Ti
N i=1
N – кількість спостережень
5.2. Визначити дисперсію σ та середнє квадратичне відхилення S:
σ = S 2 =
S = σ
5.3. Визначити коефіцієнт варіації:
1 × ∑N (Ti-T )2
N -1 i=1
var = S T
Коефіцієнт варіації стійкості характеризує її стабільність або ступінь змінності. Якщо var < 0.2 – результати можуть бути визнаними добрими для виробничих умов по
стабільності стійкості;
Якщо 0,2 ≤ var ≤ 0,35 - результати задовільні;
Якщо var > 0,5 – для масового виробництва такі результати є незадовільними, так як при такому розсіюванні стійкості інструмент потребує ретельного спостереження під час роботи, або час через який виконується зміна інструменту має бути суттєво знижено, або суттєво зниженими мають бути режими різання.
По коефіцієнту варіації орієнтовно може бути визначений закон розподілення: При var < 0.28 – нормальне розподілення;
0.28 ≤ var < 0.50 – гамма-розподілення
var ≥ 0.50 – експоненціальне розподілення.
7
5.4 Побудувати варіаційний ряд для визначення характеру закону розподілення. Для
цього:
5.4.1 Визначити кількість інтервалів розбиття вибірки:
k = 1 + 3,2·lgN
5.4.2 Довжина інтервалу:
= T max − T min
m
k
де Tmax та Tmin – відповідно максимальне та мінімальне значення стійкості з вибірки.
5.4.3 Визначити границі кожного з k інтервалів (m – номер інтервалу), та підрахувати кількість елементів вибірки Nm, що потрапили в кожний з інтервалів. Результати занести в таблицю 5.1:
Таблиця 5.1 - Варіаційний ряд
m. |
Інтервал |
Nm |
Pm |
Tm* |
f(Tm*) |
1 |
[T1; T2] |
|
|
|
|
2 |
]T2; T3] |
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
m. |
]Tm; Tm+1] |
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
k. |
]Tk; Tk+1] |
|
|
|
|
У таблиці 1:
Тm – границі інтервалів, де m приймає значення від 2 до k включно:
T 1 = T min
Tm = Tm − 1 + m
Tk + 1 = T max
Pm – відносна частота для кожного з інтервалів:
Pm = Nm N
Tm* - значення Т яке присвоюється всім Nm елементам, що попали в інтервал m:
T *m |
= |
Tm + Tm + 1 |
|
||
|
2 |
f(Tm*) - щільність вірогідності:
f (T * )= Pm
m m
5.4.4 Побудувати варіаційний ряд у вигляді гістограми (Мал. 5.2).
8
5.5 За характером гістограми та за значенням коефіцієнту варіації встановити попередньо вид закону розподілення (висунути гіпотезу про вид закону розподілення), та записати теоретичне рівняння для визначення щільності вірогідності та вірогідності відмови.
0,12
0,1
0,08
f(T)
0,06
0,04
0,02
0
Т
Малюнок 5.2 - Гістограма варіаційного ряду.
5.6 Перевірити гіпотезу про вид закону розподілення по критерію згоди Пірсона χ2 . Для цього: 5.6.1 Заповнити Таблицю 5.2:
Таблиця 5.2 - Перевірка гіпотези про вид закону розподілення по критерію згоди Персона
Інтервал |
границя |
Nm |
F(Tm) |
~ |
2 |
Pm |
Um |
||||
m |
інтервалу |
|
|
|
|
1 |
T1 |
N1 |
F(T1) |
F(T2) – F(T 1) |
U12 |
2 |
T2 |
N2 |
F(T2) |
F(T3) – F(T 2) |
U22 |
… |
|
|
|
|
|
m |
Tm |
Nm |
F(Tm) |
F(Tm+1) – F(T m) |
Um2 |
… |
|
|
|
|
|
k |
Tk |
Nk |
F(Tk) |
F(Tk+1) – F(T k) |
Uk2 |
k+1 |
Tk+1 |
- |
F(Tk+1) |
- |
- |
|
|
|
|
|
χ2 |
Значення F(Tm) визначається для кожної границі інтервалу за допомогою рівнянь (4.3) – (4.4), (4.7) – (4.8) або (4.15) – (4.18) в залежності від обраного закону розподілення, де m змінюється від 1 до k+1.
Значення |
~ |
2 |
2 |
до k: |
Pm , Um |
|
та χ визначаються для кожного інтервалу і m змінюється від 1 |
9
~ |
= F (Tm + 1) - F (Tm) |
|||||
Pm |
||||||
|
|
|
|
(Nm - |
~ |
2 |
2 |
|
|
|
N × Pm ) |
||
U m |
= |
|
N |
~ |
|
|
|
|
|
|
× Pm |
|
|
χ2 |
|
|
|
k |
|
|
|
= ∑U m2 |
|
||||
|
|
|
m=1 |
|
|
5.6.2 Для заданого рівня значимості α та кількості ступенів свободи f, за допомогою таблиці 3 визначити критичне значення критерію згоди χ2кр
Для нормального та гамма-розподілень f = k - 3 Для експоненційного розподілення f = k - 2
Таблиця 5.3 - Критичні значення критерію згоди Пірсона χ2кр
f. |
α = 0.01 |
α = 0.05 |
1 |
6,634891 |
3,841455 |
2 |
9,210351 |
5,991476 |
3 |
11,34488 |
7,814725 |
4 |
13,2767 |
9,487728 |
5 |
15,08632 |
11,07048 |
6 |
16,81187 |
12,59158 |
7 |
18,47532 |
14,06713 |
8 |
20,09016 |
15,50731 |
9 |
21,66605 |
16,91896 |
10 |
23,20929 |
18,30703 |
11 |
24,72502 |
19,67515 |
f. |
α = 0.01 |
α = 0.05 |
12 |
26,21696 |
21,02606 |
13 |
27,68818 |
22,36203 |
14 |
29,14116 |
23,68478 |
15 |
30,57795 |
24,9958 |
16 |
31,99986 |
26,29622 |
17 |
33,40872 |
27,5871 |
18 |
34,80524 |
28,86932 |
19 |
36,19077 |
30,14351 |
20 |
37,56627 |
31,41042 |
5.6.3 Якщо χ2 ≤ χ2кр, то гіпотеза про прийнятий закон розподілення підтверджується, а якщо χ2 > χ2кр, то ні.
5.7.В залежності від визначеного закону розподілення, за формулами (4.5), (4.10) або (4.20) розрахувати час роботи інструменту до його примусової заміни, що забезпечує вірогідність його безвідмовної роботи 90% (Р=0,9).
5.8.Зробити висновки
10
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Кацев П.Г. Статистические методы исследования режущего инструмента. – М.: Машиностроение, 1974. – 231 с.
2.Башков В.М., Кацев П.Г. Испытания режущего инструмента на стойкость. – М.: Машиностьроение, 1985. – 136 с.
3.Круг Г.К. Лабораторный практикум по курсу «Теоретические основы планирования экспериментальных исследований».- М.: МЭИ, 1969 – 216 с.