21

Мета і завдання курсового проектування

Метою курсового проектування є методичне поєднання загально інженерної і спеціальної конструкторської підготовки. Показати, як основи теоретичної механіки, теорії механізмів і машин, опору матеріалів, методів розрахунків, деталей машин використовуються при розв’язку задач проектування механізмів.

Основним завданням конструювання є розробка оптимального виробу, яке задовольняє технічним вимогам завдання і відповідає за основними характеристиками і критеріями якості сучасного рівня науки і техніки.

Основні стадії розробки конструкторської документації встановлюються у відповідності з нормами Єдиної системи конструктор-ської документації (ЄСКД) ГОСТ 2.03-68. (СТСЭВ 208.75).

1. Завдання на курсовий проект

Викладач задає номер і варіант завдання, схеми і тексти яких подані у методичних вказівках до виконання курсового проекту.

У пояснювальній записці наводиться назва механізму, його короткий опис та схема і вихідні дані згідно із заданим варіантом зав­дання.

Наприклад. Завдання на курсовий проект 1 варіант 2,

Назва: Механізм подавання паперу автоматичного цифрового друкуючого принтера.

Рис. 1.1 – Схема механізму

Механізм складається з електродвигуна 1 та двоступінчатого редуктора, який має циліндричні зубчасті колеса 2, 3, 4, 5. Вихідний вал редуктора сполучений з валом подавання паперу 6 за допомогою електромагнітної фрикційної муфти 7.

Вихідні дані до проектування наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – Вихідні дані

Назва даних	Вар. 2	Назва даних	Вар. 2
Швидкість подавання паперу, м/хв	20	Термін служби, L, год	4000
Діаметр барабана, dб, мм	32	Напруга і джерело живлення, В	12 … 27
Момент сил опору на барабані, Т0, Нм	0.4	Тип споживаного струму	–

2. Силовий розрахунок привода механізму

Привод – пристрій приведення в дію двигуном різних робочих машин. Енергія, необхідна для приведення в дію машини або механізму, передається від валу двигуна безпосередньо або додатковими пристроями, наприклад, зубчастими передачами (редукторами).

2.1. Вибір двигуна привода механізму

Визначаємо потужність на вихідному валу редуктора

, (1)

де Т₀ – крутний момент сил опору на вихідному валу, Нм, значення Т₀=0.4 Нм приймаємо із завдання;

_б – кутова швидкість подачі барабана, рад/с

, рад/с.

Приймаємо V_б=20 м/хв,. d_б=32 мм.

Отже, , рад/с.

Визначаємо число обертів барабана

, об/хв.

За рівністю (1) визначаємо потужність електродвигуна, який буде працювати в довготривалому режимі роботи

, кВт (2)

де K=1.05 … 1.1 – коефіцієнт запасу, який враховує необхідність подолання короткочасних динамічних навантажень в момент розгону виконавчого механізму і редуктора;

де  – загальний коефіцієнт корисної дії (ккд) передачі, який залежить від ккд підшипників кочення (для однієї пари підшипників кочення ) і від ккд зубчастої передачі , тобто

Отже, Вт.

Використавши розрахункові дані Вт і вихідні дані, де пропонується двигун постійного струму з напругою 12… 27 Вт, вибираємо двигун за таблицею 2.1 ДП40-10-3-12. Потужність двигуна Р_{дв. ном}=10 Вт, Т_{дв. ном}=32 Н·мм, n_дв =3000 хв^–1, U=127 В, маса=0.32 кг.

Основні розміри наведені на рис. 2.1 і в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Основні геометричні розміри в мм

Тип	d	d1	d2	d3	l	l1	l2	l3	l4
ДГ-25	3h6	20h6	25j.7	22	10	1.6	68	2.0	1.6
ДП-32	4h6	25h6	32j.7	28	12	2.0	80	2.5	2.0
ДП-40	5h6	32h6	40j.7	35	15	2.5	95	2.5	2.5

Рис. 2.1 – Електродвигун постійного струму серії ДП