4 Підбір матеріалу для виконання курсової роботи

Збір теоретичного і практичного матеріалу про стан питання, який досліджується є початковим етапом виконання роботи.

Матеріали для написання курсової роботи студент збирає в наступних напрямах:

• підбір необхідної теоретичної інформації;

• вивчення і використання офіційних і нормативних матеріалів.

• вивчення фактичних даних, статистичної звітності і інших матеріалів, необхідних для аналізу економічних процесів і виробниче-економічної діяльності підприємства.

Основними джерелами фактичного матеріалу служать офіційні статистичні збірники, річні звіти, дані оперативного обліку, розрахунки, власні дослідження.

На основі цих даних проводиться аналіз, встановлюються закономірності і тенденції в розвитку економічних явищ об'єкта курсової роботи, що досліджується.

Підбір необхідного матеріалу для написання курсової роботи по спеціальності здійснюється в такій послідовності:

• вивчення літературних джерел по темі курсової роботи;

• вивчення об'єкта дослідження курсової роботи;

• аналіз стану проблеми, який розглядається на об'єкті дослідження;

• виявлення напрямів вдосконалення і шляхів вирішення проблеми, яке розглядається в курсовій роботі (на прикладі конкретного підприємства, фірми, акціонерного товариства).

Отриману інформацію необхідно проаналізувати, обробити і систематизувати з метою подальшого використання протягом роботи відповідно до її структури і змісту.

5 Структура і обсяг курсової роботи

Рекомендується така орієнтовна структура курсової роботи:

• вступна частина;

• основна частина;

• заключна частина;

• список використаної літератури і інших джерел інформації;

• додатки.

Вступна частина містить такі структурні елементи:

• титульний лист (додаток А);

• реферат (додаток Б);

• зміст (додаток В);

• перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (додаток Г).

Реферат повинен містити:

• повний бібліографічний опис роботи, який виконують відповідно до вимог діючих стандартів з бібліотечної і видавничої справи (прізвище, ім'я і по батькові автора, тема курсової роботи, назва наукового труда, назва програми, назва підприємства/установи, місто, рік). Приклад бібліографічного опису курсової роботи в рефераті приведений в додатку Б;

• зведення про об'єм роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел (всі відомості приводять, включаючи дані додатків);

• текст реферату;

• перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відображати подану в роботі інформацію в такій послідовності:

• об'єкт і предмет дослідження;

• мета роботи;

• економіко-математичні методи і апарат дослідження;

• результати і їх новизна;

• міра впровадження;

• рекомендації відносно використання результатів роботи;

• галузь застосування;

• економічна ефективність;

• значущість роботи і висновки;

• прогнозні припущення про розвиток об'єкта дослідження або розробки.

Частини тексту реферату, відносно яких відсутні відомості, опускають.

Об'єм реферату повинен бути не більшим ніж 500 слів, бажано, щоб він уміщався на одній сторінці формату А4.

Перелік ключових слів, що є що визначають для розкриття суті роботи, містить від 6 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Приклад складання тексту реферату приведений в додатку Б.

Безпосередньо після реферату розташовують зміст, починаючи з нової сторінки.

Зміст включає:

• перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

• вступ;

• послідовно перераховані назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) основного змісту роботи;

• висновки і пропозиції;

• методи досліджень;

• випробування висновків (розгляд і впровадження фірмами і підприємствами, використання в консультативних проектах, доповіді на конференціях і нарадах і ін.

Основний зміст роботи структурно складається з трьох розділів.

У першому (теоретичному) розділі (25-30% об'єми основного змісту роботи) здійснюється огляд літературних джерел, викладаються основні теоретичні і методологічні положення теми, проблеми питання, дискусійні і невирішені аспекти теми, визначається власне відношення до них.

Рекомендується оперувати теорією, виходячи з конкретних ситуацій, випадків і тому подібне.

Теоретичні положення першого розділу повинні бути встановлені в основу другого і третього розділів.

У другому (аналітичному) розділі (20-30%) можна виділити дві відносно самостійні частини:

• аналіз об'єкта дослідження;

• обґрунтування напряму подальшого вирішення проблем, що їх охоплює тема.

Аналіз об'єкта дослідження відповідно до вибраної теми може включати такі характеристики об'єкта:

• юридичний статус;

• напряму діяльності;

• місце на ринку (частина ринку);

• основні конкуренти і споживачі;

• технологічна характеристика об'єкта дослідження, прогресивність технології, характеристика основних фондів і виробничої потужності, забезпеченість виробничими ресурсами і тому подібне;

• фінансове становище;

• чисельність персоналу;

• організаційна структура управління;

• оцінка стану інформатизації об'єкта; характеристика технічної бази, оцінка використання кількісних методів і тому подібне;

• інші відомості, які залежать від вибраної теми і об'єкта дослідження.

Перелік питань, які підлягають освітленню, узгоджуються з науковим керівником курсової роботи.

Обґрунтування напрямів дослідження базується на виведенні теоретичного з урахуванням виявлених особливостей об'єкта дослідження.

Розділ повинен бути насиченим фактичними матеріалами (таблиці, графіки, діаграми, схеми), які відображають відповідні результати діяльності об'єкта дослідження.

У третьому (конструктивному, проектному) розділі (40-50%) приводиться детальна власна розробка з вибраного напряму дослідження. Прямує суть проектних рішень і оцінка їх ефективності.

Основний наголос в проектному розділі потрібно робити на економіко-фінансової складової проблеми, що досліджується, на коштах інформаційної і комп'ютерної підтримки управлінських та фінансових рішень, на використанні економіко-математичних методів і моделей в економічній діяльності з метою її вдосконалення.

Потрібно чітко розмежовувати джерела походження використаних даних:

• спеціальна література;

• документи, матеріали, які характеризують економічну і фінансову діяльність підприємства, на базі якого здійснюється наукове дослідження;

• власні спостереження і розрахунки.

У кінці кожного розділу автором прямують висновки, які він отримав в своїх дослідженнях.

У заключній частині приводиться стислий виклад оцінок і узагальнень, зроблених на основі виведення кожного курсової роботи.

У кінці текстової частини слідує список використаної літератури і додатку.

Бібліографічний список є важливою частиною роботи. Він дає можливість встановити, наскільки студент знайомий зі спеціальною літературою теми, як він справився із завданням вибору найважливіших джерел.

Угрупування списку може бути алфавітним, тематичним, хронологічним. Найбільш поширеним способом угрупування бібліографічних описів в списку використаної літератури є розташування за алфавітом прізвищ перших авторів або перших слів заголовків творів. Алфавітне розташування є найбільш зручним матеріал розміщується в доступній для огляду формі.

Набір елементів бібліографічного списку, послідовність їх наведення, наповнення і спосіб надання кожного елементу, застосування умовних розділових знаків повинно відповідати діючим стандартам з бібліотечною а видавничої справи. Зразки бібліографічних описів літературних джерел приводяться в доповненні м.

У додатках розміщується матеріал, який:

• є необхідним для повноти освітлення теми, але включення його в основну частину роботи може ускладнити логічне сприйняття тексту роботи;

• не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий об'єм або спосіб надання.

Додатки можуть містити:

• додаткові ілюстрації або таблиці;

• форми документів;

• проміжні математичні докази, формули;

• розрахунки;

• інструкції;

• методики;

• опис комп'ютерних програм, розроблених або використаних в роботі, і тому подібне.

Об'єм курсової роботи становить приблизно 30 - 50 сторінок формату А4.