
- •Методичні вказівки
- •1 Основні характеристики та властивості вантажів
- •2 Розрахунок місткості складів та розробка транспортно-технологічних схем нртс робіт
- •3 Вибір типу та розрахунок приймальних устроїв
- •3.1 Траншейно-естакадні приймальні устрої
- •3.2 Приймальні бункера
- •3.3 Закрома
- •4 Розрахунок параметрів засобів механізації
- •4.1 Розрахунок основних параметрів бункера
- •4.2 Проектування стрічкового конвеєра
- •4.2.1 Траса конвеєра
- •Визначення ширини стрічки. При транспортуванні насипних вантажів ширина конвеєрної стрічки визначається за формулою:
- •Визначення потужності привода. Потужність на валу привідного барабана (кВт) визначається за формулою:
- •Вибір типу стрічки. Тип гумовотканинної стрічки вибирається з таблиці 4.11.
- •Споруди та устрої конвеєрного транспорту. Споруди конвеєрного транспорту слід передбачати відкритими з верхнім укриттям (без стін), закритими неопалювальними або закритими опалювальними.
- •4.3 Розрахунок часу виконання вантажних операцій
- •4.4 Розрахунок основних показників механізації вртс робіт
3.2 Приймальні бункера
У якості приймальних устроїв використовують бункера (рисунок 3.5). Над бункером проходить залізнична колія, рейки якої закріплюються на залізобетонних балках. Бункера обладнують металевою решіткою.
Рисунок 3.5 – Схема розвантаження в бункер
Об'єм бункера розраховується за методикою, наведеною у розділі 4.1. У курсовому проекті довжина бункера для вивантаження напіввагону приймається рівною довжині кузова вагону, ширина бункера – 6 метрів. При проектуванні декількох бункерів, вони розміщуються послідовно та розділяються залізобетонними опорами, на які спираються повздовжні балки з рейками.
Приймальні бункера для розвантаження цементовозів мають значно менші розміри. У курсовому проекті довжина а такого бункера приймається 2 м, ширина b – 1,5 м при використанні для прибирання вантажу з бункера гвинтового конвеєра (для стрічкового конвеєра приймається а = 2,1 м, b = 1,4 м).
3.3 Закрома
Закрома — відгороджені вертикальною перегородкою місця для насипу навалочних вантажів. Можуть мати чарунки, які створюються внутрішніми перегородками.
Закрома допускається розташовувати у будівлях та на відкритих площадках заглибленими чи наземними, як правило, зблокованими, багатокомірними.
Розміри комірок закромів у плані слід приймати, як правило, 6х6, 6х9 та 9х9 м. Допускається приймати великі розміри, кратні 3 м, коли це обумовлюється технологічними вимогами.
Висоту стін закромів слід приймати 3,6; 4,8 чи 6 м.
Мінімальне заглиблення стін закромів від рівня підлоги чи планувальної відмітки землі слід приймати рівним 0,6 м, а висоту підлоги – 0,3 м, мінімальне перевищення верху стін закромів над рівнем підлоги чи над планувальною відміткою землі – 1,2 м.
Закрома проектують, як правило, залізобетонними.
В закромах для сипких матеріалів верх стін повинен бути захищений дерев’яними брусами.
Підлогу закромів виконують з камня чи грунтовою. При навантаженні та розвантаженні матеріалів грейферними кранами слід передбачувати буферний шар товщиною не менш 0,3 м з матеріала, який зберігається.
Об’єм закромів розраховують за формулою для розрахунку об’єму вантажоприймальної траншеї.
4 Розрахунок параметрів засобів механізації
4.1 Розрахунок основних параметрів бункера
Об'єм|обсяг| бункера обчислюється за формулою:
,
м3
(4.1)
де kнв – коефіцієнт, що враховує надходження вантажу у бункер в процесі навантаження вагонів, kнв = 0,8…0,9 (менші значення приймаються для більших партій вагонів). При розрахунках приймальних бункерів kнв = 1.
nнв – кількість вагонів, з якими виконуються вантажні операції |,,, ;
qв – вантажопідйомність вагону, т;
φб – коефіцієнт заповнення бункера, φб = 0,8…0,9.
γ – об’ємна маса вантажу, т/м3.
Визначення розмірів бункерів здійснюється в залежності від заданої геометричної форми.
Об’єм бункера у формі відсіченої піраміди:
,
м3
(4.2)
де hб - висота відсіченої піраміди, м;
S1 и S2 - площа основ, м2.
Об’єм бункера у формі відсіченого конусу (з радіусами верхньої та нижньої основ R1 и R2 та висотою hб , м):
,
м3
(4.3)
Місткість призмо-пірамідального бункеру, який складається з верхньої частини у формі паралелепіпеду та нижньої частини у вигляді відсіченої піраміди (рисунок 4.1,а), визначається за формулою:
м3
(4.4)
де А, В – розміри випускного отвору бункеру, м;
a, b – довжина та ширина бункера зверху, м;
h1, h2 – висота відповідно пірамідальної та призматичної частин бункера, м.
Об’єм бункеру циліндро-конічної форми, яка складається з циліндру у верхній частини та відсіченого конусу у нижній (рисунок 4.1, б), визначається за формулою:
м3
(4.5)
де R1 – радіус циліндричної частини ємкості, м;
R2 – радіус випускного отвору, м;
h1, h2 – висота відповідно конічної та циліндричної частин бункера, м.
а
а)
б)
Рисунок 4.1 - Бункери
Кути нахилу бокових стінок бункеру αс, αс1 та ребра αр повинні бути перевірені на відсутність гальмування вантажу:
,
(4.6)
,
(4.7)
,
(4.8)
,
(4.9)
,
(4.10)
де ƒ - коефіцієнт тертя вантажу по стінках бункеру (дивись таблицю 1.2). При русі вантажу по металевій поверхні можна приймати:
- для вугілля, щебеню, гравію, глини, землі ƒ = 0,75...0,80;
- для крейди, цемента, борошна, зерна ƒ = 0,60...0,75.
При русі вантажу по бетонним стінках бункерів вказані значення коефіцієнтів слід збільшувати на 15...20 % .
Для кускових сипких вантажів с типовим розміром кусків а’ найменший розмір випускного отвору бункера (ширина або діаметр) приймається за формулою (1.4).
Для дрібнокускових та порошкоподібних вантажів розміри випускних отворів приймають не менш 0,3...0,4 м (зазвичай 0,5...0,6 м).
Площа поперечного перерізу потоку вантажу з випускного отвору F визначається за наступними формулами.
При прямокутній формі випускного отвору:
,
м2
(4.11)
де
та
- відповідно довжина та ширина випускного
отвору бункеру, м;
-
розмір типового куска вантажу, м.
При круглій формі випускного отвору бункеру:
,
м2
(4.12)
де D - діаметр отвору бункеру, м.
Швидкість зсуву сипкого вантажу
,
м/с
(4.13)
де g – прискорення сили тяжіння, м/с2;
λ - коефіцієнт зсуву, який приймається:
- для поганосипких вантажів з підвищеним вмістом дрібних фракцій, пиловидних, вологих 0,2…0,25;
- сипких вантажів грубозернистих, кускових несортованих вантажів в сухому стані 0,25…0,5;
- добресипких вантажів, однорідних, сортованих, сухих, зернистих 0,55…0,65.
R - гідравлічний радіус, визначається за формулою:
,
м
(4.14)
де
– периметр випускного отвору, м.
Необхідно перевірити отримане значення гідравлічного радіусу на виконання умови:
,
мм (4.15)
де К – коефіцієнт, який враховує ступені плоскості вантажу і розташування випускного отвору, рівний 0,6…0,8.
При навантаженні групи вагонів однієї подачі одночасно через декілька бункерних люків з високою сумарною продуктивністю здійснюється безперервне пересування вагонів у процесі навантаження – «навантаження на ходу». У цих випадках час на навантаження визначається виходячи зі швидкості пересування вагонів маневровою лебідкою, за формулою:
,
с
(4.16)
де nнв – кількість вагонів в групі;
lв - середня довжина вагона по осям автозчеплень, м (приймається за додатком Д);
vл - швидкість руху троса маневрової лебідки, м/с. Тип маневрової лебідки вибирається за додатком Г;
tдод - витрати часу на виконання операцій кріплення та відчеплення троса маневрової лебідки, а також перетягування троса, коли сумарна довжина групи вагонів, які завантажуються, перевищує робочу довжину троса, приймається рівною 0,1 год.
Розраховане значення tл необхідно перевірити на виконання умови:
,
с (4.17)
У разі невиконання умови (4.17) необхідно збільшити розміри випускного отвору бункера.