
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Запорізький національний технічний університет
- •Г. Р. Перегрін, л. І. Башмакова, і. Є. Поспеєва, о. О. Соріна
- •Інженерні помилки
- •Глава 1 інженерна діяльність 11
- •Передмова
- •Глава 1 інженерна діяльність
- •1.1 Специфіка інженерної діяльності
- •1.2 Класифікація моделей технічних об’єктів
- •1.3 Традиційне та системне інженерне проектування
- •1.4 Функціональний прояв особистості у діяльності
- •Глава 2 механізми мислення
- •2.1 Міжпівкулева асиметрія мозку
- •2.2 Мислення як багаторівнева система
- •2.3 Особливості мислення людини
- •Глава 3 творчість інженера – джерело прогресу й удосконалення техніки
- •3.1 Фактори, що стримують творчість
- •3.2 Творчі здібності людини
- •Глава 4 методи знаходження нових рішень
- •4.1 Метод проб і помилок
- •4.2 Мозковий штурм
- •4.3 Синектика
- •4.4 Метод контрольних запитань
- •4.5 Десяткова матриця пошуку
- •4.6 Інші методи знаходження нових рішень
- •4.7 Теорія вирішення винахідницьких задач
- •4.8 Алгоритм вирішення винахідницьких задач
- •4.9 Функціонально-вартісний аналіз
- •4.10 Метод поелементного економічного аналізу
- •4.11 Вирішення дослідницьких задач (диверсійний метод)
- •Глава 5 системний підхід до аналізу проблеми інженерних помилок
- •5.1 Інженерні помилки при виявленні потреб та формулюванні проблем
- •5.2 Інженерні помилки як наслідок порушення принципів системного підходу
- •5.3 Інженерне прогнозування
- •5.4 Методи інженерного прогнозування
- •5.5 Помилки при прогнозуванні
- •Глава 6 доцільна діяльність людини
- •6.1 Зовнішні та внутрішні цілі
- •6.2 Помилки при постановці цілі замовником
- •6.3 Уточнення вихідної цілі замовника при складанні технічного завдання
- •6.4 Помилки як невідповідність цілі отриманому результату
- •6.5 Помилки при виборі засобів досягнення поставленої цілі
- •6.6 Математика як засіб досягнення поставлених цілей
- •Глава 7 інженерні помилки при прийнятті рішень
- •7.1 Допустимі та строго допустимі системи
- •7.2 Інженерні помилки при формуванні сукупності вихідних даних
- •7.3 Прийняття рішень в умовах ризику
- •7.4 Характерні помилки при прийнятті рішень
- •7.5 Інженерні помилки при патентуванні нових технічних рішень
- •Глава 8 закони (закономірності) розвитку технічних систем
- •8.1 Еволюція техніки. Тенденції та закономірності в розвитку технічних систем
- •8.2 Людино-машинні системи. Взаємодія техніки та людини
- •8.3 Джерела інженерних помилок у людино-машинних системах
- •8.5 Етапи розвитку технічних систем
- •8.6 Чи існують об’єктивні закони розвитку техніки?
- •8.7 Інженерні помилки, пов’язані з незнанням та ігнованням законів розвитку технічних систем
- •Глава 9 економічні недоробки як джерело інженерних помилок
- •9.1 Причини виникнення функціонально невиправданих витрат
- •9.2 Спеціалізація праці конструктора та технолога як джерело інженерних помилок
- •Глава 10 некомпетентність як джерело інженерних помилок
- •10.1 Компетентність виконавців – запорука ефективної праці організації
- •10.2 Рекомендації з формування ефективно працюючих колективів на різних етапах життєвого циклу вироба
- •Глава 11 діалектика інженерної помилки
- •11.1 Позитивні аспекти інженерної помилки
- •11.2 Пошукова активність
- •11.3 Вплив помилки на формування власного «я» образу
- •11.4 Інженерна помилка як ефективний інструмент пізнання та професійного росту інженера
- •Глава 12 навчання на чужих помилках. Самостійне одержання знань і придбання професійного досвіду
- •12.1 Ділова гра
- •12.2 Функціонально-вартісний аналіз блока живлення
- •Додатокa алгоритм вирішення винахідницьких задач аввз-77
- •Додаток б алгоритм вирішення винахідницьких задач аввз-85-б
- •Перелік посилань
- •Інженерні помилки
Глава 11 діалектика інженерної помилки
11.1 Позитивні аспекти інженерної помилки
Помилка, як і будь-яке складне явище, багатозначна і багатогранна, містить у собі як негативні, так і позитивні компоненти. Подивившись на помилку іншими очима, через «рожеві окуляри», можна зробити висновок, що помилка є однією із складових технічного прогресу. Недарма кажуть: «Немає лиха без добра». Так що ж таке ІП – добро чи зло, друг чи ворог? Така постановка питання не зовсім коректна. Це все одне, що запитувати: «Електричний струм – це добре чи погано?» Добре, коли він у лампочці і світить, і погано, коли б’є струмом. Але електричний струм є електричним струмом, він і «світить», і «б’є», і усе залежить від ситуації, яка розглядається і аналізується.
Людям занадто дорого обходяться інженерні помилки і прорахунки, тому в суспільстві виробилося стійке негативне ставлення до помилок, і теза «ІП – як двигун технічного прогресу» навряд чи сприймається всерйоз. Щоб оцінити роль помилки в інженерній діяльності, необхідно осягти діалектичну суперечливість цього явища і виробити правильне ставлення до нього. «Немає в природі зовсім шкідливих явищ. Якщо і вважають явище шкідливим, то це тільки тому, що його не освоїли, не знайшли йому придатне місце в техніці, не зуміли підкорити собі» [85].
Дійсно, якщо ІП містить позитивні компоненти, то гріх ними не скористатися як у ВУЗі при навчанні студентів, так і на виробництві при професійному становленні інженера як фахівця.
Створення нової техніки – прерогатива інженера, при цьому його досвід і знання є основним засобом вирішення поставленої задачі. Звичайно при аналізі специфіки інженерної діяльності основну увагу звертають на процес створення технічного об’єкта, залишаючи за кадром проблему формування і становлення фахівця, зростання його професійної майстерності.
У даному розділі акцент буде зміщений з технічного об’єкта на інженера-творця нової техніки, сам же проектований об’єкт буде розглянутий лише як засіб розвитку творчих здібностей інженера, підвищення його компетенції. З цих же позицій буде розглянута і проблема ІП.
Так у чому ж цінність ІП?
ІП змушує задумуватися, виявляти причину своєї появи, шукати засоби для усунення її негативних наслідків; помилка виховує обережність, уберігає від необдуманого авантюризму, сприяє швидкому професійному зростанню і т. ін.
Помилка може стати каталізатором, стимулятором пошуку нових ідей, нових технічних рішень. Відкриття причин появи помилки – це завжди крок до більш глибокого розуміння суті явища.
Мислення інженера при вирішенні більшості інженерних задач проходить на операційному і предметному рівнях (рис. 8.1), у той час як процес виявлення й усунення помилок включає в роботу усі сфери і рівні мислення. Це в першу чергу рефлексивне мислення –«чому відбулася помилка? де я допустив промах?»; це включення особистісного рівня, тому що свої помилки гостро переживаються, вони проходять не тільки через розум, але й через серце, вони завжди емоційно забарвлені. Прагнення знайти вихід з положення, що створилося, виправити помилку активізує роботу надсвідомості, спрямованої на відшукання нових невідомих способів вирішення задачі, що виключають помилку.
Виявляючи свої помилки, виправляючи їх, людина одержує нові знання й уміння, шліфує свою професійну майстерність, здобуває досвід(під досвідом люди звичайно мають на увазі власні помилки). Недарма говорять, що за одного битого двох небитих дають.
Безумовно, позитивною гранню помилки є те, що помилка активізує пошукову активність, що відіграє в житті людини величезну роль.