5.5 Помилки при прогнозуванні

Зупинимося на тих помилках при складанні прогнозів, що пов’язані з так званим «людським фактором», з особливістю нашого мислення.

1) Відсутність необхідної уяви і (чи) дерзання. Нерідко видатні експерти інстинктивно віддають перевагу зайвій обережності, навіть якщо вони усвідомлюють небезпеку такого підходу і намагаються бути гранично об’єктивними. Експерти часто виходять з песимістичних оцінок, а не з оптимістичних.

2) Надмірний оптимізм. Дехто схильний вважати, що будь-які фан­тастичні очікування, що не суперечать основним законам природи, обов’язково здійсняться на практиці, незважаючи ні на які технічні труднощі, потрібно тільки захотіти.

Артур Кларк так говорить з цього приводу: «Усе, що теоретично можливе, обов’язково здійсниться на практиці. Фраза: «Ця ідея фантас­тична» не може служити доводом проти будь-якого задуму. Ледве не всі досягнення науки і техніки за останні піввіку були фантастичні, і в нас немає ніякої надії передбачити майбутнє, якщо ми не приймемо за вихідну посилку те, що вони і надалі будуть обов’язково фантастичними.»

Деякі захоплені експерти, використовуючи метод екстраполяцій обвідних кривих, прийшли до невиправдано оптимістичних прогнозів, ризикованих пророкувань. От один із прикладів. Якщо використо­вувати обвідну криву для прогнозу швидкостей транспортних засобів, то вже до кінця ХХ століття, очевидно, повинна була досягнута швидкість світла [48] (рис. 5.3).

3) Найчастіше джерелом невиправданого оптимізму і надмірної захопленості є наявність «шор», що не дозволяють експертам заздалегідь побачити безперспективність окремих науково-технічних напрямків, а також передбачати появу нових конкуруючих напрямків. Так, наприкінціХІХ століття англійські фахівці зробили прогноз: яка головна проблема буде у комунальників Лондона через сторіччя. У той час в англійській столиці, яка користувалася кінним транспортом, була велика кількість гною. От фахівці і підрахували, що у вісімдесятих – дев’яностих роках ХХ століття Лондон буде завалений гноєм до других поверхів.

Значно пізніше засновник науки «Кібернетика» Норберт Вінер писав: «Незабаром усі дівчата світу будуть сидіти на телефонних станціях і переключати номери». Навіть такий великий учений не міг передбачити, що з’являться автоматичні станції.

V _max,км/год

роки

А – кінна тяга;

Б – залізна дорога;

В – автомобіль;

Г – поршневий літак;

Д – реактивний літак;

Е – ракета на хімічному паливі;

Ж – ракета на ядерному паливі;

З – обвідна крива.

Рисунок 5.3 – Обвідна крива швидкостей транспортних засобів

У 40-і роки минулого сторіччя з’явилися оптимістичні прогнози про бурхливий розвиток ядерної енергетики. У дійсності ж темпи розвитку цього напрямку енергетики виявилися значно нижчими, а витрати на його розвиток значно вищими, аніж передбачалося. Причина помилки полягала в тому, що фахівці в той час не передбачали можли­вості поліпшення економічності теплових електростанцій, що працюють на копальному пальному.

Так само темпи розвитку технології одержання титанових і берилієвих сплавів у значній мірі відстають від того, що очікувалося усього лише кілька десятків років тому. Це пояснюється в основному зникненням надій на те, що при розробці нових підводних човнів, ракет, стратегічних бомбардувальників виникне великий попит на конструктивні елементи, що мають високу питому міцність. Падіння попиту на такі сплави, викликане кардинальними змінами у світовій економіці, призвело до різкого зменшення витрат на розробку технології одержання таких сплавів і методів їхньої обробки.

Причинами, що викликають постійну переоцінку темпів упровадження технічних нововведень, є інерція, обережність, тривалість розробки чи небажання ризикувати вже зробленими капіталовкладеннями.

Прикладом вдалого прогнозу, що був зроблений з урахуванням впливу з боку конкуруючих видів техніки, можна назвати прогноз, зроблений у 1913 р. С. Джилфіленом. Він пророчив, що водотоннажність океанських лайнерів у перспективі не буде зростати, підкоряючись закону простої екстраполяції, а досягне максимуму до 1925 р., за яким наступить різкий спад з наступним більш плавним наростанням. Джил­філен правильно припустив, що конкуренція з боку авіації в кінцевому рахунку вплине на обсяг пасажирських перевезень морськими судами.

4) Неточний розрахунок. Численні приклади неточних розрахунків були розглянуті вище, зокрема невдалий прогноз канадського астронома Дж. У. Кемпбелла, що у своїх розрахунках помилився на 6 порядків через те, що вихідні передумови щодо ракетного палива були дуже далекі від дійсності.

5) Випадковості і невизначеності, властиві вірогідницьким процесам. Темпи науково-технічного прогресу часто залежать від принципово непередбачених факторів і подій, щасливої випадковості чи збігів, раптового осяяння.

Ціль прогнозів не в тому, щоб «пророчити, що буде», а в тому, щоб «зважити» можливі наслідки намічуваних рішень. Прогноз не самоціль, а «інформація до роздумів» для осіб, що приймають перспективні і по­точні інженерні рішення. Робота над прогнозом не може вважатися завершеною без вироблення рекомендацій, але цю роботу неприпустимо довіряти самому замовнику прогнозу, тому що в нього виникає спокуса «підігнати» прогнозні дані під свої відомчі інтереси.

Інженерне прогнозування може бути також широко використане при «зважуванні» наслідків намічуваних рішень. Інженерні помилки часто полягають у тому, що ці наслідки не прогнозуються і не дослід­жуються. Відмовлення від проведення інженерного прогнозування, що передує новій розробці, збільшує ймовірність створення некон­курентоспроможної техніки, що призводить до падіння зайнятості співробітників, недозавантаженості виробничих потужностей, до змен­шенняможливостей вкладати капітали у відновлення виробничогоустаткування. До того ж на внутрішній ринок спрямовуються закордон­нівиробники.

Якщо в галузі зменшується попит на продукцію, що випускається, внаслідок низкої її конкурентноздатності, то це призводить до розриву багатьох технологічних ланцюжків, що складалися десятиліттями.

Питання для самоконтролю.

1. Причини виникнення ІП на етапі виявлення потреби та формулювання проблеми.

2. Чим відрізняється інженерна задача від проблеми? Первинна та вторинна проблеми.

3. Які ІП можливі при порушенні системного підходу при створенні нової техніки.

4. Що розуміється під оточенням (зовнішнім середовищем) системи?

5. Чому неможливо судити про якість системи без урахування її середовища? До чого приводить відсутність узгодженнярозроблюваної технічної системи (ТС) з системами, що вже існують та функціону­ють? Як перешкодити переносу малоефективних рішень, схованих помилок з систем-аналогів у нові розробки?

6. У чому полягають труднощі при виявленні факторів середовища?

7. Що таке інженерне прогнозування? Задачі, які вирішуються при інженерному прогнозуванні (призначення інженерних прогнозів).

8. Чи завжди можна використовувати прогнозування методом екстраполяції?

9. Переваги та недоліки інтуїтивних методів прогнозування.

10. Переваги та недоліки морфологічного метода.

11. У чому полягає суть метода «написання сценаріїв»?

12. Витоки ІП при прогнозуванні на основі патентної інформації.

13. Чи впливає на достовірність інженерних прогнозів «людський фактор», особливості його мислення?

На жаль, у житті, як і у науці, майже завжди усяка ціль досягається обхідним шляхом, та пряма дорога до неї робиться ясною для розуму лише тоді, коли ціль вже досягнута.

І. М. Сеченов