
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Запорізький національний технічний університет
- •Г. Р. Перегрін, л. І. Башмакова, і. Є. Поспеєва, о. О. Соріна
- •Інженерні помилки
- •Глава 1 інженерна діяльність 11
- •Передмова
- •Глава 1 інженерна діяльність
- •1.1 Специфіка інженерної діяльності
- •1.2 Класифікація моделей технічних об’єктів
- •1.3 Традиційне та системне інженерне проектування
- •1.4 Функціональний прояв особистості у діяльності
- •Глава 2 механізми мислення
- •2.1 Міжпівкулева асиметрія мозку
- •2.2 Мислення як багаторівнева система
- •2.3 Особливості мислення людини
- •Глава 3 творчість інженера – джерело прогресу й удосконалення техніки
- •3.1 Фактори, що стримують творчість
- •3.2 Творчі здібності людини
- •Глава 4 методи знаходження нових рішень
- •4.1 Метод проб і помилок
- •4.2 Мозковий штурм
- •4.3 Синектика
- •4.4 Метод контрольних запитань
- •4.5 Десяткова матриця пошуку
- •4.6 Інші методи знаходження нових рішень
- •4.7 Теорія вирішення винахідницьких задач
- •4.8 Алгоритм вирішення винахідницьких задач
- •4.9 Функціонально-вартісний аналіз
- •4.10 Метод поелементного економічного аналізу
- •4.11 Вирішення дослідницьких задач (диверсійний метод)
- •Глава 5 системний підхід до аналізу проблеми інженерних помилок
- •5.1 Інженерні помилки при виявленні потреб та формулюванні проблем
- •5.2 Інженерні помилки як наслідок порушення принципів системного підходу
- •5.3 Інженерне прогнозування
- •5.4 Методи інженерного прогнозування
- •5.5 Помилки при прогнозуванні
- •Глава 6 доцільна діяльність людини
- •6.1 Зовнішні та внутрішні цілі
- •6.2 Помилки при постановці цілі замовником
- •6.3 Уточнення вихідної цілі замовника при складанні технічного завдання
- •6.4 Помилки як невідповідність цілі отриманому результату
- •6.5 Помилки при виборі засобів досягнення поставленої цілі
- •6.6 Математика як засіб досягнення поставлених цілей
- •Глава 7 інженерні помилки при прийнятті рішень
- •7.1 Допустимі та строго допустимі системи
- •7.2 Інженерні помилки при формуванні сукупності вихідних даних
- •7.3 Прийняття рішень в умовах ризику
- •7.4 Характерні помилки при прийнятті рішень
- •7.5 Інженерні помилки при патентуванні нових технічних рішень
- •Глава 8 закони (закономірності) розвитку технічних систем
- •8.1 Еволюція техніки. Тенденції та закономірності в розвитку технічних систем
- •8.2 Людино-машинні системи. Взаємодія техніки та людини
- •8.3 Джерела інженерних помилок у людино-машинних системах
- •8.5 Етапи розвитку технічних систем
- •8.6 Чи існують об’єктивні закони розвитку техніки?
- •8.7 Інженерні помилки, пов’язані з незнанням та ігнованням законів розвитку технічних систем
- •Глава 9 економічні недоробки як джерело інженерних помилок
- •9.1 Причини виникнення функціонально невиправданих витрат
- •9.2 Спеціалізація праці конструктора та технолога як джерело інженерних помилок
- •Глава 10 некомпетентність як джерело інженерних помилок
- •10.1 Компетентність виконавців – запорука ефективної праці організації
- •10.2 Рекомендації з формування ефективно працюючих колективів на різних етапах життєвого циклу вироба
- •Глава 11 діалектика інженерної помилки
- •11.1 Позитивні аспекти інженерної помилки
- •11.2 Пошукова активність
- •11.3 Вплив помилки на формування власного «я» образу
- •11.4 Інженерна помилка як ефективний інструмент пізнання та професійного росту інженера
- •Глава 12 навчання на чужих помилках. Самостійне одержання знань і придбання професійного досвіду
- •12.1 Ділова гра
- •12.2 Функціонально-вартісний аналіз блока живлення
- •Додатокa алгоритм вирішення винахідницьких задач аввз-77
- •Додаток б алгоритм вирішення винахідницьких задач аввз-85-б
- •Перелік посилань
- •Інженерні помилки
4.5 Десяткова матриця пошуку
Р. П. Повілейко – інженер-дослідник з Новосибірська запропонував десяткову матрицю пошуку. Це матриця, де в горизонтальних і вертикальних рядках приведені якісні показники, що враховуються при проектуванні, і типові прийоми вирішення задач [27].
На основі глибокого аналізу описаних у літературі прийомів вирішення технічних задач (їх виявилося 428) і показників технічних систем (129) було сформовано десять рівноміцних груп показників і прийомів (табл. 4.1).
Нижче приведені основні показники, що враховуються при проектуванні техніки.
1) Геометричні (довжина, ширина, висота, площа, займані конструкцією, обсяг, форма).
2) Фізико-механічні (вага конструкції і окремих її елементів, матеріалоємність, міцність і інші якості матеріалів, також і нових матеріалів).
3) Енергетичні (вид і потужність енергії, ККД і ін.).
4) Конструктивно-технологічні (технологічність виготовлення виробу, транспортабельність, складність чи простота конструкції й ін.).
5) Надійність і довговічність (механічна надійність, довговічність, ремонтопридатність, захищеність від шкідливого впливу середовища).
6) Експлуатаційні (продуктивність, точність, стабільність параметрів, ступінь готовності до роботи і т. ін.).
7) Економічні (собівартість виробу і окремих його елементів, трудові затрати на виробництво і експлуатацію, втрати і т. ін.).
8) Ступінь стандартизації й уніфікації.
9) Зручність обслуговування і безпека (показники, пов’язані з охороною праці і технікою безпеки, ергономікою і інженерною технологією, зі зручністю виготовлення, контролю, ремонту і т. ін.).
10) Художньо-конструкторські (гармонійність, пропорційність, виразність, цілісність, масштабність, тектоничность і т. ін.).
Таблиця 4.1 – Десяткова матриця пошуку
Прийоми
Групи показників
|
Неологія |
Адаптація |
Мультиплікація |
Диференціація |
Інтеграція |
Інверсія |
Імпульсація |
Динамізація |
Аналогія |
Ідеалізація |
Геометричні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фізико-механічні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Енергетичні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Конструкційно-технологічні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Надійності та довговічності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Експлуатаційні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Економічні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ступеню стандартизації та уніфікації |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зручності обслуговування та безпеки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Художньо-конструкторські |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Основні групи типових прийомів технічної творчості.
1) Неологія полягає у використанні процесів, конструкцій, форм, матеріалів, їхніх властивостей і ін., нових для даної галузі техніки, але не нових узагалі.
2) Адаптація передбачає пристосування відомих процесів, конструкцій, форм, матеріалів і їхніх властивостей для конкретних умов праці.
3) Мультиплікація полягає в множенні функцій і деталей системи, причому помножені системи залишаються подібними одна до одної, однотипними.
4) Диференціація полягає в поділі функцій і елементів системи: послаблюються функціональні зв’язки між елементами системи, підвищується степінь вільності і їх взаємне переміщення, розносяться елементи конструкції й робочі процеси в просторі і часі.
5) Інтеграція припускає об’єднання, сполучення, скорочення і спрощення функцій і форм елементів і системи в цілому: зближуються елементи виробництва, конструкції і робочі процеси в просторі і часі.
6) Інверсія полягає в обертанні (зроби навпаки) функцій, форми і розташування елементів системи.
7) Імпульсація охоплює групу прийомів, зв’язаних зі зміною переривчастості процесів, що проходять.
8) Динамізація припускає, що характеристики, параметри елементів системи чи всієї системи повинні бути змінними й оптимальними на кожнім етапі процесу чи на новому режимі.
9) Аналогія полягає у відшуканні і використанні подібності, подоби в будь-якому відношенні систем, у цілому різних.
10) Ідеалізація припускає уявлення ідеального результату, від якого варто відштовхуватися.
Метою роботи є пошуки нового рішення для кожного показника системи за всіма десятьма прийомами.