Захист від шуму і вібрації

Основні джерела шуму і вібрацій в металорізальних верстатах - динамічні навантаження в зубчастих передачах, що виникають внаслідок певних похибок їх виготовлення, змінність навантаження, сприйманої кульками або роликами в підшипниках кочення, динамічні удари кульок або роликів по нерівностях поверхні бігових доріжок зовнішнього і внутрішнього кілець підшипників і т.п.

Отже, основними шляхами зниження вібрації і шуму металорізальних верстатів є:

• застосування високоякісних підшипників;

• малошумних зубчастих передач і електродвигунів;

• дотримання технологічної дисципліни при виготовленні і складання вузлів верстата;

• застосування раціональних конструкцій ріжучого інструменту і пристосувань, жорсткість їх кріплення і т. д.

Методи боротьби з шумом прийнято поділяти на:

• методи зниження шуму в джерелі його виникнення;

• методи зниження шуму на шляху його розповсюдження, ЗІЗ від шуму.

Зниження шуму в джерелі його освіти досягається шляхом:

• конструктивного зміни джерела;

• підвищенням якості балансування;

• підвищення точності виготовлення деталей;

• поліпшенням мастила;

• поліпшенням класу чистоти тертьових поверхонь і т.д.

Методи зниження шуму на шляху його поширення включають:

• акустичну обробку приміщень (застосування звукопоглинаючих пристроїв);

• ізоляція джерел шуму або приміщень (звукоізолюючі огородження, кожухи, кабіни, екрани, засоби віброізоляції);

• застосування глушника шуму.

До засобів індивідуального захисту від шуму відносять: протишумові вкладиші, навушники і шоломи.

Під час роботи металорізальних верстатів, які використовуються для основних операцій технологічного процесу механічної обробки деталі, виникають вібрації, які негативно впливають не тільки на здоров’я працівників цеху, але і на точність і довговічність обладнання. В якості колективних заходів та засобів захисту від вібрації вибираємо методи зменшення їх параметрів на шляху поширення вібрацій від джерел їх виникнення, а саме вібропоглинання, віброгасіння та віброізоляцію. Використання вібропоглинання дозволяє нам забезпечити перетворення енергії механічних коливань вібрацій у теплову енергію і досягнути істотного ефекту при боротьбі з вібраціями.

Збільшення витрат енергії в системі забезпечуємо за рахунок використання в якості конструктивних матеріалів з великим внутрішнім тертям: пластмас, метало гуми, сплавів марганцю, міді та інших, а також нанесенням на поверхні, що вібрують шару пружно-вязких матеріалів, які збільшують внутрішнє тертя в коливній системі. Використовуючи віброгасіння, досягаємо зменшення реактивного опору коливної системи. Забезпечуємо його застосування ударних та динамічних віброгасників маятникового, пружинного та плаваючих типів. Вони забезпечують перехід кінетичної енергії відносного руху елементів, що контактують, в енергію деформації з поширенням напружень із зони контакту по елементах, що взаємодіють. Одночасно відбувається розсіювання енергії внаслідок дії сил внутрішнього та зовнішнього тертя. Крім того, динамічні віброгасники, являючи собою додаткову коливну систему, яка встановлюється на вібруючому верстаті, збуджують коливання, які знаходяться в протифазі з коливаннями металорізального верстата і забезпечують зведення виниклих коливань до мінімуму

. Вібрацію використовуваних металорізальних верстатів забезпечуємо шляхом введення в коливну систему додаткового пружного зв’язку, який перешкоджає передачі вібрації від вібруючого верстата до підлоги виробничого приміщення, суміжних верстатів, працівників цеху. Крім того, для захисту від вібрацій передбачаємо організаційно-технічні заходи, які полягають в експлуатації обладнання відповідно до встановлених норм та режимів, своєчасному його ремонті та якісному обслуговуванні. Шум, який виникає при роботі металорізальних верстатів, знаходиться у різних октавних смугах. Тому спектральний аналіз його на рівні дипломного проектування виконати неможливо. Згідно з нормативними вимогами, шум вважається допустимим, якщо вимірювальні рівні звукового тиску у всіх октавних смугах частот нормативного діапазону (63-8000 Гц) будуть нижчі, ніж значення, котрі визначаються граничним спектром.

ОХОРОНА ПРАЦІ В КАБІНЕТАХ (ЛАБОРАТОРІЯХ) БІОЛОГІЇ

Службові особи, відповідальні за безпечну роботу в кабінетах (лабо­раторіях) біології, ца шкільних навчально-дослідних ділянках, під час екскурсій, керуються Положенням про організацію роботи з охо­рони праці в системі Міністерства освіти і науки України.

Директор школи, його заступник з навчально-виховної робо­ти, завідувач кабінету (лабораторії) біології, учителі біології, керівники біологічних гуртків, керівники робіт на шкільній на- зчально-дослідній ділянці зобов'язані створити безпечні умови праці в кабінеті (лабораторії) біології, на шкільній навчально-до- слідній ділянці, а також на об'єктах, де проводяться екскурсії, і несуть особисту відповідальність за порушення техніки безпеки і виробничої санітарії.

Завідувач кабінету (лабораторії) біології та вчителі біології:

а) відповідають за безпечний стан робочих місць, приладів, обладнання, інструментів, зберігання хімреактивів тощо;

б) ведуть паспорт на кабінет біології та наявне в ньому обладнан­ня, прилади;

в) систематично інструктують учнів з питань техніки безпеки. Завідувач кабінету (лабораторії) біології, вчителі цього пред­мета і керівники гуртків один раз на п'ять років проходять курсо­ву підготовку з атестацією з охорони праці.

Інструкції з техніки безпеки для учнів під час лабораторних занять, практичних робіт на навчально-дослідній ділянці та екскурсій на природу, що розроблені завідувачем кабінету (лабораторії) і завідувачем навчально-дослідної ділянки з ураху­ванням місцевих умов, погоджені з місцевим комітетом проф­спілки і затверджені директором школи, повинні бути вивішені в кабінеті (лабораторії) біології на видному місці.

Вимоги до приміщення кабінету (лабораторії) біології та лаборантської

Приміщення кабінету (лабораторії) біології повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закла­дів», ДСанПіН 5.2.2.008-01 «Санітарні правила і норми устат­кування, утримання загальноосвітніх навчально-виховних закла­дів та організації навчально-виховного процесу».

Кабінет (лабораторію) біології доцільно розміщувати на пер­шому поверсі.

Вікна кабінету (лабораторії) біології повинні бути орієнтовані на південь, південний схід, схід.

Дозвіл на введення в експлуатацію кабінету (лабораторії) біології під час приймання школи до нового навчального року дає комісія за участю представників органів народної освіти і са- непідемслужби, підприємств, що здійснюють шефство, проф­спілкової організації, органів Держпожежнагляду.

Площа приміщення кабінету (лабораторії) повинна станови­ти не менш як 72 м2, а лаборантської - не менше як 16 м2. Висота приміщення - 3,3 м.

Лаборантську треба розміщувати суміжно з кабінетом (лабо­раторією) біології з боку класної дошки і з'єднувати з кабінетом (лабораторією) дверима. З лаборантської потрібно передбачити другий вихід у коридор або рекреаційні приміщення школи.

Куточок живої природи краще розмістити не в лаборантській, а в спеціальному приміщенні, бажано неподалік від кабінету (ла­бораторії) біології.

Розміщення лабораторних меблів і обладнання в кабінеті (ла­бораторії) біології має забезпечувати зручність і безпеку роботи. Розміри лабораторних столів повинні відповідати ГОСТ 18314-93 «Столи учнівські лабораторні» (висота-660, 720, 780 мм, розміри робочої площини - 1200 х 600 мм). Відстань між переднім рядом лабораторних столів і демонстраційним столом повинна станови­ти не менш як 800 мм, віддаленість останнього місця учнів від класної дошки - не більше 10 м.

Утримання деяких кімнатних рослин на вікнах кабінету (ла­бораторії) біології та лаборантської допустиме в дуже обмеженій кількості, що визначається нормами освітленості шкільних приміщень. Решту рослин розміщують на спеціальних підставках. У кабінеті (лабораторії) біології не повинно бути рослин, що містять отруйні речовини (олеандр, молочаїв).

У шкільному куточку живої природи, розміщеному в примі­щенні школи, можна утримувати акваріумних риб, а також інших мешканців акваріума (молюсків), вужів, ящірок - у тераріумах, птахів - у клітках. Ссавців - кроликів, хом'яків, морських сви­нок тощо - рекомендується утримувати в окремому приміщенні, розміщеному поза будівлею школи, бо вони мають неприємний запах. Усі тварини шкільного куточка живої природи повинні бути перевірені ветлікарем. Утримувати диких хижаків, хижих птахів і отруйних тварин у шкільному куточку живої природи категорично забороняється.

Температура повітря в приміщенні кабінету (лабораторії) біології та в лаборантській повинна підтримуватися на рівні 17°С. Вологість повітря - від ЗО до 60%.

Перебувати дітям у приміщенні кабінету (лабораторії) біології та в лаборантській можна тільки в присутності вчителя біології.

Освітлення, газова мережа, водопостачання

Природне освітлення кабінету (лабораторії) біології повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне осві­тлення. Норми проектування». Коефіцієнт природної освітленості кабінету (лабораторії) біології повинен становити не менш як 1,5%.

Штучне освітлення має відповідати вимогам ДБН В.2.5-28- 2006 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування». Як джерела світла потрібно застосовувати переважно люмінесцентні лампи. При освітленні лампами розжарювання потрібно викори­стовувати світильники повністю відбитого або переважно відбитого світлорозподілу.

Найменша освітленість робочої поверхні вертикальної площи­ни на дошці і горизонтальної площини на рівні 0,8 м від підлоги в кабінеті (лабораторії) біології та в лаборантській повинна бути при системі загального освітлення 400 лк (ДБН В.2.5-28-2006). Лам­пи світильників у разі перегорання необхідно негайно замінювати. Світильники штучного освітлення слід утримувати в чистоті, очи­щати їх не менше одного разу на 3 місяці. Шибки світлових отворів очищають не менше ніж 2-3 рази на рік.

Якщо в кабінеті (лабораторії) біології є газова мережа, тоді директор школи забезпечує щороку:

• технічну перевірку цієї мережі;

• навчання й атестацію осіб, які обслуговують цю мережу.

Газова мережа має бути повністю герметизована, міцно за­кріплена і доступна для перевірки герметичності. Щоб припиня­ти подачу газу в усі газові точки кабінету (лабораторії) на періоди, коли він не використовується, на відгалуження від загальної га­зової магістралі в приміщенні (лаборантській), недоступному для учнів, установлюють загальний газовий кран, який слід пофарбу­вати в червоний колір. Якщо є витік газу, користуватися кабінетом (лабораторією) біології категорично забороняється до усунення несправності газової мережі. Газова мережа кабінету (ла­бораторії) біології підлягає обов'язковій перевірці не менш як один раз на рік.

У приміщенні кабінету біології та в лаборантській установлю­ють водопроводні крани і раковини з гідравлічним затвором. »

Зберігання матеріалів та інструментів, що є небезпечними для здоров'я учнів

Усі хімікалії треба зберігати в лаборантській у закритій глухій (із суцільними дверцями без скла) шафі. Рідкі хімікалії й розчини треба зберігати в товстостінних склянках з притертими пробка­ми, а тверді - у товстостінних банках також з притертими проб­ками. Кожна склянка або банка з чітко написаною етикеткою має стояти в певному, установленому місці. Речовини, що не мають етикеток, підлягають обов'язковому знищенню. У кабінеті (лабо­раторії) біології не можна зберігати концентровані кислоти й луги в сухому вигляді. Ці речовини повинні бути в кабінеті (лабора­торії) біології у вигляді розчинів тих концентрацій (не вище 10%), які потрібні для проведення демонстраційних експериментів і лабораторних занять. Кислоти й луги зберігають на спеціально відведених для них полицях. Вогненебезпечні речовини, такі, як етиловий спирт, бензин, повинні мати на етикетці напис: «Вогне­небезпечно», зроблений червоним кольором. Перманганат калію не можна зберігати поруч з крохмалем, вугіллям, які в присут­ності окисника легко спалахують.

Категорично забороняється зберігати в кабінеті (лабораторії) біології, лаборантській, куточку живої природи інсектициди і гербіциди, оскільки всі вони отруйні.