4 Охорона праці

Техніка безпеки поряд з виробничою санітарією є частиною охорони праці. Під технікою безпеки розуміють сукупність технічних засобів і прийомів виконання операцій, що зводять до мінімуму ризик на роботі. Безпека проведення дій у лабораторіях повинна забезпечуватися відповідно до вимог ДСТ 12.3.002-75 [75] та інших діючих нормативних актів.

Експериментальна частина дипломної роботи складалася з кількох етапів: перший – засвоєння методів цитохімічного виявлення МПО та КБ нейтрофілів в мазках периферійної крові та методів обліку лейкоцитарної формули, другий етап – статистичний та графічний аналіз отриманих даних за допомогою комп'ютера.

Перед початком роботи зі мною був проведений інструктаж з охорони праці науковим керівником за інструкціями № 296 та № 199 з Охорони праці та інструкцією № 62 з Пожежної безпеки.

4.1 Техніка безпеки при проведенні наукових досліджень

Відповідність санітарно-гігієнічного режиму лабораторії встановленим нормам є запорукою безпечної роботи дослідника. У робочій зоні лабораторії повинні дотримуватися визначені параметри температури, вологості, освітлення, швидкість переміщення повітря, усе повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.03-3.15-86 [76]. Дуже важливо, щоб у приміщенні не створювався застій повітря. Повітря робочої зони повинно відповідати ДСТу 12.1.005-88 [77]. Необхідно забезпечувати постійний його рух, шляхом відкриття вікон, у випадку використання отруйних та неприємно пахучих речовин – проточної витяжної вентиляції, що повинна відповідати СниП 2.04.05-91 [78] і ДНАОП 0.03-3.15-86 [75]. Важливе значення має створення нормальної освітленості робочого місця. Освітленість створюється сонцем і за допомогою ламп накалювання або люмінесцентних ламп [78]. Природне і штучне освітлення лабораторії повинне відповідати вимогам СниП 11-4-79 [77].

При роботі з хімічними реактивами обов’язковий спецодяг (халат з бавовняної тканини) згідно ст. 163 кодексу законів про працю України [80] і ДНАОП 0.00-4.26-96 [81]. У тканині не повинно бути добавок синтетичних волокон, тому що у випадку займання оплавлені частини халату важко видалити з одягу.

При проведенні дослідів у лабораторії застосовується хімічний посуд: загального і спеціального призначення, зокрема мірний. Дуже часто використовуються пробірки. Неприпустимо, щоб пробірка була наповнена до країв, щоб уникнути вихлюпування і попадання рідин на шкіру експериментатора. Зовсім неприпустимо закривати пробірку пальцем і струшувати її в такому виді, оскільки можна зашкодити шкіру пальця чи одержати опік. При нагріванні відкритий кінець пробірки повинен бути звернений убік від працюючого і від сусідів по столу, щоб уникнути попадання на шкіру чи в очі випадково виплеснутої рідини. При митті посуду треба стежити за тим, щоб йорж не вдарявся об дно і стінки посуду, тому що так можна вибити дно чи проломити стінку і поранитися. У раковину не можна виливати і викидати концентровані розчини кислот і лугів, що сильно пахнуть, та отруйні речовини, і т.п. При виливанні в раковину таких речовин можливе їхнє випаровування й отруєння повітря лабораторії. Концентровані кислоти і луги необхідно попередньо сильно розбавити чи нейтралізувати, щоб уникнути руйнування каналізаційної мережі (відповідно до ДСТ 12.1.007-76) [82].

При написанні цієї роботи мені довелося працювати із електроприладами. Усі мої дії підпорядковувалися вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» [83]. Санітарні норми щодо вібрації та шуму дотримані згідно ДНАОП 0.03-3.12-84 [84] та ДНАОП 0.03-3.14-85 [85]. Перед початком роботи прилади перевірялися на справність, перевірялася цілісність дротів, проводилася перевірка заземлення (занулення) приладів, для яких це передбачене інструкцією. З усіма приладами я працювала у присутності лаборанта та чітко дотримуючись їх інструкцій та паспортів заводу-виробника. Після закінчення дослідів, а також коли прилад був тимчасово не потрібен, він був відключений від електромережі. Використовувалася лише діючі прилади, що пройшли обов’язковий профілактичний огляд та перевірку.

При необхідності гасіння пожежі використати вогнегасник, пісок або ковдру в залежності від обставин та причини пожежі, відповідно до ДНАОП 0.01-1.01-95 [86]. При виникненні аварійної ситуації повідомити підрозділ.

Частину експериментальної роботи я проводила на базі клініко-діагностичної лабораторії.

Клініко-діагностична лабораторія (КДЛ) – атестована як лабораторія четвертого рівня акредитації, тому всі роботи, що виконуються у ній відповідають нормативним документам МОЗ України [87-90].

При роботі в КДЛ я виконувала всі правила, що зафіксовано в нормативних документах по техніці безпеки й виробничої санітарії.

КДЛ має параметри мікроклімату, що наведені в таблиці 4.1.

Табл. 4.1 – Значення параметрів мікроклімату в лабораторії

Період року	Оптимальні значення параметрів
	t, ˚C	W, %	V, м/с
Теплий	23-25	40-60	0,35
Холодний	22-24	40-60	0,25

Основним небезпечним фактором у моїй роботі була можливість інфікування при роботі зі зразками крові, тому я виконувала обов'язкові умови роботи в КДЛ: змінний одяг, закритий халат, шапочка, маска, гумові рукавички. Підготовка скляного посуд для роботи здійснювалася санітаркою відповідно з інструкціями КДЛ.

Лабораторні прилади КДЛ мають захисне заземлення. Вмикання та вимкнення всієї лабораторної електромережі в КДЛ здійснюється одним вимикачем. Стан всіх лабораторних приладів та загальний стан електромережі по лабораторії періодично оглядає спеціаліст, відповідальний за захисне заземлення, безпечну експлуатацію устаткування та загальний стан електромережі.

У лабораторії передбачена безпечна робота з хімічними реактивами.

Мінеральні кислоти здатні викликати локальні хімічні опіки; концентровані кислоти, крім того, виділяють їдкі пари, що можуть викликати подразнення дихальних шляхів. Тому для запобігання нещасних випадків при використанні хімічних реактивів вся робота з ними проводилася у витяжній шафі; для попередження опіків при будь-яких роботах з їдкими речовинами використовувалися захисні окуляри та гумові рукавички, а в особливих випадках – і гумовий фартух. Для приготування розчинів кислот кислоту повільно доливали у воду при постійному перемішуванні. При опіках кислотами уражену ділянку шкіри промивають великою кількістю води та обробляють 5-6% розчином карбонату натрію.

Для запобігання більшості нещасних випадків у лабораторії зберігається лише мінімальна кількість потрібних у роботі реактивів.

У КДЛ наявні первинні засоби для гасіння пожеж:

• порошковий вогнегасник, що розташований у лабораторії біля дверей;

• ящик з піском та совком;

• покривало з вогнестійкого матеріалу.

До всіх засобів пожежогасіння забезпечено вільний доступ.