В)Палац князя Острозького

Cтарокостянтинів Хмельницької області примітний Палацом князя Острозького. Цей пам'ятник історії і архітектури був зведений у 1561-1571 рр. князем Костянтином II Острозьким. Оборонний форт на річці Случбув надійним захистом країни від нападів татар.

Історично відомим є той факт, що у давнину саме через Cтарокостянтинів проходив Чорний шлях, яким йшли численні татарські війська. Про потужність форту говорить те, що кримським татарам жодного разу не удалося узяти його приступом.

Місце для зведення форту було вибране дуже вдало. Палацовий комплекс побудували на природному трикутнику, який утворювався при злитті річок Случ і Ікопоть. Від міста палацвідгороджував рукотворний рів, заповнений водою, і кам'яна стіна. Посередині оборонної стіни були ворота з підйомним мостом, до палацу можна було попасти лише через них. 

Кам'яний оборонний комплекс представляли палац з оборонною баштою і палацовою церквою, дзвіниця, в'їзні ворота і оборонна стіна. Господарські споруди і церква розташовувалися в західній частині замку. Палацова Свято-Троїцька церква була частиною кріпосних споруд, - у храму товсті стіни, а вузькі вікна мають велику схожість з бійницями. Вівтар на вимогу оборонного комплексу дивиться на північний схід.

Тут також знаходилася висока башта, яка була композиційним центром всього оборонного комплексу. Це двох'ярусна, кругла в плані споруда,фасад якої позбавлений декоративних елементів і прикрас. Оборонна стіна з двома ярусами бійниць утворювала зовнішню частину башти, внутрішня частина була інкорпорована в житлову частину палацу.

В ході історії палац князя Острозького кілька разів був перебудований. Після втрати свого військового і стратегічного значення у донжоні розташовувалася церква. У постреволюційний період (а у 20-х - 30-х рр. XX ст.) тут знаходилося місцеве відділення міліції. Сьогодні оборонний комплекс родового гнізда Острозьких є територією православного чоловічого монастиря. Князівський маєток потребує реконструкції, проте кошти на це давати ніхто не квапиться. 

Г)Оборонна вежа.

У 1571 році були побудовані замок та укріплення навколо міста. Навколо міста був насипаний крепостний земляний вал, укріплений колодами, були побудовані кам’яні башти. Виходом із міста були троє воріт: Старицькі на річці Ікопоть в бік Острополя, Меджибожські на річці Случ в бік Меджибожа, Львівські – в західному напрямку. Перед валом був виритий рів, який поєднував між собою річки. На вершині трикутника, на місці злиття річок, був побудований кам’яний замок, який служив укріпленням у випадку взяття ворогом першого ряду укріплень. У західній частині замку замість стіни були господарські будівлі та церква, а також башта. У центрі замку була побудована дерев’яна сторожова вежа, з висоти якої продивлялася відстань до 30 км від міста для виявлення ворогів що наближаються. Про серйозності укріплень міста говорить те, що, починаючи з 1575 року, кримським татарам жодного разу не вдалося взяти його приступом, навіть у 1618 році, коли на Поділлі вторгалася тридцятитисячна татарська орда. У 1636 році в замку було сім великих гармат, двадцять чотири склади продуктів харчування, 320 рушниць, дві бочки куль, кам’яний бастіон для зберігання пороху.

У 1593 році під містом були розбиті війська повстанців під проводом Криштофа Косинського, в 1595 і 1596 роках через місто проходили війська під проводом Северина Наливайко.

Слідом за Острозькою у 1599 році в Старокостянтинові була заснована академія.

У 1620 році місто перейшов у володіння князів Заславських, а в 1682 році – до князів Любомирських.