- •Тема 1. Предмет, структура і функції політології План
- •Об'єкт і предмет політології
- •Категорії політології
- •Структура політології
- •Методи політології
- •Функції політології
- •Тема 2. Політична влада План
- •1. Сутність і види влади
- •2. Концепції влади
- •3. Ресурси політичної влади
- •4. Легітимність правової влади
- •Тема 3. Політична система суспільства План
- •1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •2. Типологія політичних систем
- •Політична система України
- •Тема 4. Держава як головний інститут політичної системи суспільства План
- •Основні теорії (концепції) походження держави
- •Складові елементи (атрибути) та характерні ознаки держави
- •Функції держави
- •Форми державного правління
- •Форми державного устрою
- •Тема 5. Правова держава та громадське суспільство План
- •1. Сутність та основні ознаки правової держави
- •2. Сутність, структура та принципи життєдіяльності громадянського суспільства
- •3. Проблеми становлення правової держави та громадянського суспільства в Україні
- •Тема 6. Політичні режими План
- •1. Поняття і сутність політичного режиму
- •2. Типологія політичних режимів
- •3. Трансформація політичних режимів
- •Тема 7. Демократія як спосіб організації політичного життя План
- •Витоки, зміст та форми демократії
- •Сучасні концепції демократії
- •Принципи та інститути демократії
- •Тема 8. Політичні партії та партійні системи План
- •Сутність, причини виникнення і функції політичних партій
- •Типологія політичних партій
- •Партійні системи
- •Тема 9. Політичні еліти План
- •1. Поняття і сучасні концепції політичних еліт
- •2. Типологія політичних еліт.
- •Система формування та змін політичних еліт
- •Тема 10. Політичне лідерство План
- •1. Сутність політичного лідерства
- •2. Теорії політичного лідерства
- •3. Типологія політичного лідерства
- •Тема 11. Політична свідомість План
- •1. Сутність та основні чинники формування політичної свідомості
- •2. Структура і типологія політичної свідомості
- •3. Формування політичної свідомості громадян у сучасному українському суспільстві
- •Тема 12. Політична культура План
- •Сутність політичної культури
- •Структура, типологія і функції політичної культури
- •3. Політична культура сучасного українського суспільства
- •Тема 13. Етнонаціональна політика План
- •Етнонаціональні спільноти як суб’єкти і об’єкти політики
- •2. Зміст етнонаціональної політики та її роль у гармонізації етнонаціональних відносин
- •3. Особливості етнонаціональної політики в сучасній Україні
- •Тема 14. Вибори та виборчі системи План
- •Вибори та їх класифікація
- •Принципи виборчого права та організації демократичних виборів
- •Типи (моделі) виборчих систем
- •Тема 15. Політичні комунікації План
- •1. Поняття і функції політичних комунікацій
- •2. Вплив засобів масової інформації на інформаційний процес
- •3. Маніпулятивне використання змі
- •Тема 16. Політичне прогнозування План
- •Сутність політичного прогнозування, його основні етапи та види
- •2. Принципи і методи політичного прогнозування
- •3. Політичний прогноз і футурологія
- •Тема 17. Світова політика та геополітика План
- •Міжнародна політика ті міжнародні відносини
- •2. Геополітичні орієнтири сучасної України
- •Тема 18. Сучасні глобалізаційні процеси План
- •1. Глобалістика та передумови її виникнення
- •2. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
2. Типологія політичних систем
Серед багатьох класифікацій політичних систем найбільш поширеною є типологія, яку розробив американський вчений Г.Алмонд. Залежно від особливостей політичної культури та характеру взаємодії різних політичних інститутів він виокремив наступні типи політичних систем:
- Англо-американський типполітичної системи притаманний Великій Британії, США, Канаді, Австралії. Він характеризується гомогенністю (однорідністю) політичної культури. Це полягає у тому, що переважна більшість громадян поділяють основні політичні цінності, політичні цілі та засоби їх досягнення. Громадяни і політичні еліти толерантні одні до одних. У цій системі оптимально реалізується принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, чітко окреслені їх функції.
- Континентально-європейський типполітичної системи притаманний Німеччині, Франції, Італії. Для цього типу характерним є наявність у політичній культурі елементів старих і нових культур, політичних традицій і форм політичної діяльності. Політичні партії вільно функціонують у межах чинних конститутаційних норм. Представницька і виконавча влада здійснює свою діяльність на основі визначених законом регламентів та процедур.
- До індустріальнийабочастково індустріальний типполітичної системи притаманний багатьом країнам Азії, Африки і Латинської Америки. Політична культура цих країн являє собою суміш різнорідних, часто несумісних елементів – традиційних і сучасних, західних і східних, національних, племінних, релігійних особливостей. Окремі виконавці структури (армія, бюрократія) постійно перевищують свої повноваження, перебирають на себе законодавчі функції, втручаються у судочинство. В той же час права і свобода громадян суттєво обмежені. Усі перераховані чинники зумовлюють політичну нестабільність країн з цим типом політичної системи.
- Тоталітарний типполітичної системи існував у фашистській Італії, Радянському Союзі, країнах колишнього соціалістичного табору, зберігається в сучасних Китаї, В’єтнамі, Північній Кореї, на Кубі. Цей тип характеризується високим ступенем однорідності політичної культури. Влада зосереджена у руках політичної номенклатури (бюрократії). Засоби масової інформації перебувають під контролем держави. Дозволена діяльність, як правило, лише однієї партії, яка контролює усі елементи політичної системи, включаючи державу. Ідеологія правлячої партії є панівною. Жорстоко придушуються будь-які прояви інакодумства.
Залежно від типу політичного режиму політичні системи поділяють на демократичні, авторитарні і тоталітарні.
Демократичні політичні системихарактеризуються наявністю широкого діапазону прав і свобод громадян. Влада ґрунтується на демократичних засадах і принципах і здійснюється як безпосередньо народом, так і його уповноваженими у різних формах прямої і представницької демократії.
Авторитарні політичні системизаперечують поділ державної влади, управління державою і суспільством здійснюється однією особою або групою осіб, які очолюють виконавчу владу. Разом з тим можуть містити політичні партії, вибори до представницьких органів влади.
Тоталітарні політичні системихарактеризуються одержанням усіх сфер суспільного життя, зрощенням правлячої партії з державним апаратом, здійсненням всеосяжного ідеологічного впливу на суспільство, широким використанням терору та насильства.
За характером взаємодії з навколишнім середовищем розрізняють відкриті політичні системи– ті, що мають широкі взаємозв’язки з навколишнім середовищем, ізакриті політичні зв’язки, що не мають таких взаємозв’язків. Перші є демократичними, останні – недемократичними.
