- •Тема 1. Предмет, структура і функції політології План
- •Об'єкт і предмет політології
- •Категорії політології
- •Структура політології
- •Методи політології
- •Функції політології
- •Тема 2. Політична влада План
- •1. Сутність і види влади
- •2. Концепції влади
- •3. Ресурси політичної влади
- •4. Легітимність правової влади
- •Тема 3. Політична система суспільства План
- •1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •2. Типологія політичних систем
- •Політична система України
- •Тема 4. Держава як головний інститут політичної системи суспільства План
- •Основні теорії (концепції) походження держави
- •Складові елементи (атрибути) та характерні ознаки держави
- •Функції держави
- •Форми державного правління
- •Форми державного устрою
- •Тема 5. Правова держава та громадське суспільство План
- •1. Сутність та основні ознаки правової держави
- •2. Сутність, структура та принципи життєдіяльності громадянського суспільства
- •3. Проблеми становлення правової держави та громадянського суспільства в Україні
- •Тема 6. Політичні режими План
- •1. Поняття і сутність політичного режиму
- •2. Типологія політичних режимів
- •3. Трансформація політичних режимів
- •Тема 7. Демократія як спосіб організації політичного життя План
- •Витоки, зміст та форми демократії
- •Сучасні концепції демократії
- •Принципи та інститути демократії
- •Тема 8. Політичні партії та партійні системи План
- •Сутність, причини виникнення і функції політичних партій
- •Типологія політичних партій
- •Партійні системи
- •Тема 9. Політичні еліти План
- •1. Поняття і сучасні концепції політичних еліт
- •2. Типологія політичних еліт.
- •Система формування та змін політичних еліт
- •Тема 10. Політичне лідерство План
- •1. Сутність політичного лідерства
- •2. Теорії політичного лідерства
- •3. Типологія політичного лідерства
- •Тема 11. Політична свідомість План
- •1. Сутність та основні чинники формування політичної свідомості
- •2. Структура і типологія політичної свідомості
- •3. Формування політичної свідомості громадян у сучасному українському суспільстві
- •Тема 12. Політична культура План
- •Сутність політичної культури
- •Структура, типологія і функції політичної культури
- •3. Політична культура сучасного українського суспільства
- •Тема 13. Етнонаціональна політика План
- •Етнонаціональні спільноти як суб’єкти і об’єкти політики
- •2. Зміст етнонаціональної політики та її роль у гармонізації етнонаціональних відносин
- •3. Особливості етнонаціональної політики в сучасній Україні
- •Тема 14. Вибори та виборчі системи План
- •Вибори та їх класифікація
- •Принципи виборчого права та організації демократичних виборів
- •Типи (моделі) виборчих систем
- •Тема 15. Політичні комунікації План
- •1. Поняття і функції політичних комунікацій
- •2. Вплив засобів масової інформації на інформаційний процес
- •3. Маніпулятивне використання змі
- •Тема 16. Політичне прогнозування План
- •Сутність політичного прогнозування, його основні етапи та види
- •2. Принципи і методи політичного прогнозування
- •3. Політичний прогноз і футурологія
- •Тема 17. Світова політика та геополітика План
- •Міжнародна політика ті міжнародні відносини
- •2. Геополітичні орієнтири сучасної України
- •Тема 18. Сучасні глобалізаційні процеси План
- •1. Глобалістика та передумови її виникнення
- •2. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
2. Геополітичні орієнтири сучасної України
На початку 90-х рр. ХХ ст. Україна вийшла на міжнародну арену як самостійний суб’єкт міжнародної політики.
Наша держава стала повноправним членом Ради Європи, учасницею Організації з безпеки і співробітництва в Європі, підписала документи про співробітництво і партнерство з Європейським Союзом, НАТО. Україна плідно співпрацює з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком. З 1 січня 2000р. вона вперше як незалежна держава почала виконувати функції непостійного члена Ради безпеки ООН, що означає підвищення її відповідальності за підтримання міжнародного миру та безпеки.
Базовими принципами формування зовнішньополітичного курсу України, покладеного в основу її геостратегії, є:
- виваженість і передбачуваність зовнішньої політики;
- розбудова відносин з іншими державами та міжнародними організаціями на засадах рівноправності, взаємоповаги і невтручання в їх внутрішні справи;
- принцип неподільності міжнародного миру та міжнародної безпеки;
- принцип “безпеки для себе через безпеку для всіх”;
- відсутність територіальних зазіхань чи претензій до сусідніх держав і невизнання жодних територіальних претензій щодо себе;
- визнання пріоритету права.
Прагненням України стати повноправною європейською державою продиктований її курс на європейську інтеграцію як пріоритетний шлях розвитку. Його реалізація покликана забезпечити нашій державі здобуття статуту асоційованого, а згодом – і повноправного члена Європейського Союзу.
Курс на інтеграцію України в Європу означає не одновекторну орієнтацію на шкоду двосторонньому співробітництву з іншими державами, а гнучку систему взаємовідносин у глобальному просторі Європа – Росія – Азія – Північна Америка.
Тема 18. Сучасні глобалізаційні процеси План
Глобалістика та передумови її виникнення.
Політичні аспекти глобальних проблем сучасності.
1. Глобалістика та передумови її виникнення
Глобалістика (від англ. global– світовий, всесвітній) – це система наукових знань про життєво важливі загальнолюдські проблеми.
Основними теоретичними передумовами виникнення глобалістики є:
бачення світу як єдиної неподільної цінності;
ідея про множинне розмаїття світу, заперечення жорстких меж у структурі світового порядку;
світосистемний підхід, або розгляд світу як цілісної системи, яка має певні межі, структуру, що функціонує і розвивається за власними законами і характеризується самодостатністю існування.
Політична глобалістикає одним з напрямів глобалістики. Вона виникла на початку 90-х рр. ХХ ст. і покликана вивчати політичні аспекти глобальних проблем сучасності, політичні причини виникнення та загострення загальнолюдських проблем, а також займатись пошуками шляхів їх розв’язання, які пов’язані з політичною сферою життєдіяльності суспільства.
У політичній глобалістиці вирізняють 4 основні підходи вивчення глобальних проблем людства під кутом зору політології:
дослідження політичних аспектів загальнолюдських проблем в цілому;
політологічний аналіз глобальних проблем;
вивчення проявів глобальних проблем у конкретних регіонах світу та їх впливу на розвиток там політичних ситуацій;
формування теоретико-методологічних основ політико-глобалістичних досліджень.
