- •Тема 1. Предмет, структура і функції політології План
- •Об'єкт і предмет політології
- •Категорії політології
- •Структура політології
- •Методи політології
- •Функції політології
- •Тема 2. Політична влада План
- •1. Сутність і види влади
- •2. Концепції влади
- •3. Ресурси політичної влади
- •4. Легітимність правової влади
- •Тема 3. Політична система суспільства План
- •1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •2. Типологія політичних систем
- •Політична система України
- •Тема 4. Держава як головний інститут політичної системи суспільства План
- •Основні теорії (концепції) походження держави
- •Складові елементи (атрибути) та характерні ознаки держави
- •Функції держави
- •Форми державного правління
- •Форми державного устрою
- •Тема 5. Правова держава та громадське суспільство План
- •1. Сутність та основні ознаки правової держави
- •2. Сутність, структура та принципи життєдіяльності громадянського суспільства
- •3. Проблеми становлення правової держави та громадянського суспільства в Україні
- •Тема 6. Політичні режими План
- •1. Поняття і сутність політичного режиму
- •2. Типологія політичних режимів
- •3. Трансформація політичних режимів
- •Тема 7. Демократія як спосіб організації політичного життя План
- •Витоки, зміст та форми демократії
- •Сучасні концепції демократії
- •Принципи та інститути демократії
- •Тема 8. Політичні партії та партійні системи План
- •Сутність, причини виникнення і функції політичних партій
- •Типологія політичних партій
- •Партійні системи
- •Тема 9. Політичні еліти План
- •1. Поняття і сучасні концепції політичних еліт
- •2. Типологія політичних еліт.
- •Система формування та змін політичних еліт
- •Тема 10. Політичне лідерство План
- •1. Сутність політичного лідерства
- •2. Теорії політичного лідерства
- •3. Типологія політичного лідерства
- •Тема 11. Політична свідомість План
- •1. Сутність та основні чинники формування політичної свідомості
- •2. Структура і типологія політичної свідомості
- •3. Формування політичної свідомості громадян у сучасному українському суспільстві
- •Тема 12. Політична культура План
- •Сутність політичної культури
- •Структура, типологія і функції політичної культури
- •3. Політична культура сучасного українського суспільства
- •Тема 13. Етнонаціональна політика План
- •Етнонаціональні спільноти як суб’єкти і об’єкти політики
- •2. Зміст етнонаціональної політики та її роль у гармонізації етнонаціональних відносин
- •3. Особливості етнонаціональної політики в сучасній Україні
- •Тема 14. Вибори та виборчі системи План
- •Вибори та їх класифікація
- •Принципи виборчого права та організації демократичних виборів
- •Типи (моделі) виборчих систем
- •Тема 15. Політичні комунікації План
- •1. Поняття і функції політичних комунікацій
- •2. Вплив засобів масової інформації на інформаційний процес
- •3. Маніпулятивне використання змі
- •Тема 16. Політичне прогнозування План
- •Сутність політичного прогнозування, його основні етапи та види
- •2. Принципи і методи політичного прогнозування
- •3. Політичний прогноз і футурологія
- •Тема 17. Світова політика та геополітика План
- •Міжнародна політика ті міжнародні відносини
- •2. Геополітичні орієнтири сучасної України
- •Тема 18. Сучасні глобалізаційні процеси План
- •1. Глобалістика та передумови її виникнення
- •2. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
3. Політичний прогноз і футурологія
Футурологія (від лат. futurum– майбутнє і грец.logos– слово, вчення, наука) – галузь теоретичних досліджень, наукових знань, соціальних прогнозів і уявлень про майбутнє людства. Термін запровадив у науковий обіг німецький соціолог О.Флехтхейм у 1943 році. Основні напрями футурології визначились у 60рр. ХХ ст. у діяльності “Комісії 2000 року” при Американській академії мистецтв і наук, а також у доповідях Римського клубу.
У прогностичних дослідженнях провилися дві ціннісні орієнтації: песимістична(обґрунтування неминучості катастрофи західної цивілізації і всього людства) таоптимістична– своєрідна апологія постіндустріального суспільства, які визначають вплив футурології на формування світоглядних орієнтації сучасності.
Найефективнішим методом у футурології є моделювання суспільних процесів, розроблення сценаріїв можливого і бажаного майбутнього. Авторами різних футурологічних концепцій є Д.Белл, З.Бжезинський, Г.Кан, Р.Арон, Дж.Гелбрейт, У.Ростоу, Г.Маркузе, О.Тофлер, Ю.Хабермас.
Тема 17. Світова політика та геополітика План
Міжнародна політика ті міжнародні відносини.
Геополітичні орієнтири сучасної України.
Міжнародна політика ті міжнародні відносини
Міжнародна політика – це комплекс двосторінних та багатосторінних політичних, економічних, дипломатичних, військових, культурних, науково-технічних відносин між державами; історично зумовлена форма інтегративних тенденцій, які виникають у процесі розвитку світового співтовариства, а також форми взаємодії між його суб’єктами.
У структурі міжнародної політики відрізняють власне міждержавні відносини та діяльність недержавних суб’єктів (міжнародних організацій і рухів).
Існують 4 основні форми міжнародної політики:
- пасивна, що означає відмову від частини суверенітету на користь інших держав, і яка притаманна слабкорозвиненим країнам;
- активна, що характеризується пошуками рівноваги між зовнішньою і внутрішньою політикою;
- агресивна, для якої характерні експансій ні цілі, втручання у зовнішню і внутрішню політику інших держав;
- консервативні, яка спрямована на захист досягнутого раніше балансу між внутрішньою і зовнішньою політикою.
Міжнародна політика ґрунтується на таких принципах:
- невтручання у внутрішні справи інших держав;
- рівноправність;
- повага суверенітету;
- сумлінність у виконанні державами взятих на себе міжнародних зобов’язань.
Міжнародні відносини – це сукупність політичних, економічних, соціальних, культурних, правових, науково-технічних та інших зв’язків між основними суб’єктами світового співтовариства, до яких відноситься держави, народи, політичні партії, суспільні рухи та громадські організації.
Види міжнародних відносин:
- за сферами суспільного життя– політичні, економічні, воєнно-стратегічні, ідеологічні, культурні;
- на основі взаємодіючих суб’єктів– міждержавні, між партійні, відносини між різними неурядовими організаціями та ін.
Міжнародні відносини здійснюються на таких рівняхякглобальний(планетарний),регіональний(азіатський, європейський та ін.),локальний(східноєвропейський, північноамериканський та ін.).
З точки зору напруженості міжнародних відносин можна говорити про їхні стани – стабільності, суперництва, ворожнечі, довіри, співробітництва, війни.
