1. Поняття і функції політичних комунікацій

Невід’ємною складовою політики є масові комунікації. Політика більше, ніж інші сфери людської діяльності, має потребу у спеціальних засобах інформаційного обміну, у встановленні і підтриманні постійних зв’язків між її суб’єктами. Це зумовлено самою природою політики як колективної, організованої цілеспрямованої діяльності для реалізації групових цілей та інтересів, що торкаються всього суспільства. Колективний характер цілей, що реалізуються в політиці, передбачає їхнє обов’язкове знання та усвідомлення розділеними у просторі членами колективу і координацію діяльності людей і організацій.

Все це викликає необхідність у наявності та використанні спеціальних засобів передачі інформації, що мають забезпечувати єдність, цілісність і єдину спрямованість дій людей. Такими засобами є засоби масової інформації (ЗМІ) або мас-медіа.

У політичній системі демократичного суспільства, його інформаційному просторі ЗМІ відіграють настільки важливу роль, що їх метафорично називають “четвертою владою”. Засоби масової інформації – це розгалужена мережа установ, що займаються збором, обробкою та поширенням інформації.До цієї мережі входять телебачення, радіомовлення, друковані видання. Широкого поширення набув Інтернет, який дозволяє політикам встановити зворотний зв’язок зі своїми виборцями.

ЗМІ виступають як професійний інформаційний посередник між безперервним потоком подій і широкою громадськістю.

Вони:

- тримають громадськість у курсі подій;

- повідомляють їй різні точки зору;

- забезпечують гласність і захист прав людей;

- справляють вплив на свідомість і поведінку людей.

Найважливішими функціями ЗМІ є:

- інформаційна, що полягає в одержанні і поширенні відомостей про найбільш важливі для громадян і органів влади події;

- просвітницька, що полягає в донесенні до громадян певних знань, які дають можливість адекватно оцінювати і упорядковувати відомості, отримані з різних джерел, правильно орієнтуватися у складному і суперечливому потоці інформації;

- функція соціалізації, що передбачає засвоєння громадянами політичних норм, цінностей, зразків поведінки і допомагає їм адаптуватися до національної дійсності;

- функція критики і контролю, що передбачає спостереження за діями суб’єктів влади у суспільстві;

- мобілізаційна, що полягає у спонуканні громадян до певних політичних дій або до свідомої бездіяльності.

Деякі дослідники виділяють ще такі функції, як:

- інноваційна, що полягає в ініціюванні політичних змін шляхом постановки відповідних суспільних проблем і привертання до них уваги влади і громадськості;

- оперативна, що полягає в обслуговуванні ЗМІ політики певних партій і організацій;

• формування громадської думки.

2. Вплив засобів масової інформації на інформаційний процес

Головний вплив на політику ЗМІ здійснюють через інформаційний процес. Основними етапами цього процесу є одержання, добір, препарування, коментування і поширення відомостей. Від того, яку інформацію, у якій формі і з якими коментарями одержують суб’єкти політики, багато в чому залежать їхні наступні дії. Мати важливу інформацію означає мати владу, вміти відрізняти важливу інформацію від неважливої означає мати ще більшу владу, можливість поширювати важливу інформацію у власній режисурі або замовчувати її означає мати подвійну владу.

Безпосереднє володіння такою владою – прерогатива ЗМІ. Потік інформації у сучасному світі настільки різноманітний і суперечливий, що розібратись у ньому складно навіть фахівцям. Тому добір найважливішої інформації та її подання у доступній масовій аудиторії формі і коментування – важливе завдання всієї системи ЗМІ.