- •Тема 1. Предмет, структура і функції політології План
- •Об'єкт і предмет політології
- •Категорії політології
- •Структура політології
- •Методи політології
- •Функції політології
- •Тема 2. Політична влада План
- •1. Сутність і види влади
- •2. Концепції влади
- •3. Ресурси політичної влади
- •4. Легітимність правової влади
- •Тема 3. Політична система суспільства План
- •1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •2. Типологія політичних систем
- •Політична система України
- •Тема 4. Держава як головний інститут політичної системи суспільства План
- •Основні теорії (концепції) походження держави
- •Складові елементи (атрибути) та характерні ознаки держави
- •Функції держави
- •Форми державного правління
- •Форми державного устрою
- •Тема 5. Правова держава та громадське суспільство План
- •1. Сутність та основні ознаки правової держави
- •2. Сутність, структура та принципи життєдіяльності громадянського суспільства
- •3. Проблеми становлення правової держави та громадянського суспільства в Україні
- •Тема 6. Політичні режими План
- •1. Поняття і сутність політичного режиму
- •2. Типологія політичних режимів
- •3. Трансформація політичних режимів
- •Тема 7. Демократія як спосіб організації політичного життя План
- •Витоки, зміст та форми демократії
- •Сучасні концепції демократії
- •Принципи та інститути демократії
- •Тема 8. Політичні партії та партійні системи План
- •Сутність, причини виникнення і функції політичних партій
- •Типологія політичних партій
- •Партійні системи
- •Тема 9. Політичні еліти План
- •1. Поняття і сучасні концепції політичних еліт
- •2. Типологія політичних еліт.
- •Система формування та змін політичних еліт
- •Тема 10. Політичне лідерство План
- •1. Сутність політичного лідерства
- •2. Теорії політичного лідерства
- •3. Типологія політичного лідерства
- •Тема 11. Політична свідомість План
- •1. Сутність та основні чинники формування політичної свідомості
- •2. Структура і типологія політичної свідомості
- •3. Формування політичної свідомості громадян у сучасному українському суспільстві
- •Тема 12. Політична культура План
- •Сутність політичної культури
- •Структура, типологія і функції політичної культури
- •3. Політична культура сучасного українського суспільства
- •Тема 13. Етнонаціональна політика План
- •Етнонаціональні спільноти як суб’єкти і об’єкти політики
- •2. Зміст етнонаціональної політики та її роль у гармонізації етнонаціональних відносин
- •3. Особливості етнонаціональної політики в сучасній Україні
- •Тема 14. Вибори та виборчі системи План
- •Вибори та їх класифікація
- •Принципи виборчого права та організації демократичних виборів
- •Типи (моделі) виборчих систем
- •Тема 15. Політичні комунікації План
- •1. Поняття і функції політичних комунікацій
- •2. Вплив засобів масової інформації на інформаційний процес
- •3. Маніпулятивне використання змі
- •Тема 16. Політичне прогнозування План
- •Сутність політичного прогнозування, його основні етапи та види
- •2. Принципи і методи політичного прогнозування
- •3. Політичний прогноз і футурологія
- •Тема 17. Світова політика та геополітика План
- •Міжнародна політика ті міжнародні відносини
- •2. Геополітичні орієнтири сучасної України
- •Тема 18. Сучасні глобалізаційні процеси План
- •1. Глобалістика та передумови її виникнення
- •2. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
Структура, типологія і функції політичної культури
Основними структурними елементами політичної культури є політична свідомість і політична поведінка у більш поширених їх виявах. Головним елементом політичної культури є політична свідомість. Її складають політичні інтереси, знання, ідеї, погляди, уявлення, переконання, цінності, орієнтації, оцінки, почуття, настрої, традиції. Політична свідомість – це сукупність знань, ідей, поглядів, орієнтацій та установок індивідів і соціальних спільнот стосовно політичної системи та їхнього місця в ній.
Другим важливим структурним елементом політичної культури є політична поведінка. Вона включає у себе зразки та стереотипи, яких дотримуються учасники політичного процесу. Політична поведінка – це взаємодія суб’єкта з політичною реальністю, яка охоплює його дії та орієнтації щодо політичної практики.
Ще одним структурним елементом політичної культури є способи функціонування політичних інститутів.
У сучасній політичній науці існує чимало типологій політичної культури, здійснених за різними критеріями. Американські політологи Г.Алмонд і С.Верба виділили такі типи:
1) патріархальний, для якого характерне байдуже або негативне ставлення громадян до політичної влади, відсутність у них інтересу до політики і небажання брати участь у політичному житті суспільства;
2) підданський, за якого громадяни виявляють певний інтерес до функціонування політичної системи, але не відзначаються політичною активністю, вважаючи себе підданими (як об’єктами впливу політичної влади);
3) активістський, що характеризується значним інтересом громадян до політики та готовністю брати у ній особисту активну участь.
Дослідники виділяють також закритітавідкритітипи політичної культури.Закритийтип політичної культури зорієнтований на національні звичаї і традиції політичного життя, власні соціальні норми та цінності. Він характерний для країн Сходу.Відкритийтип політичної культури, зберігаючи власні звичаї, традиції і норми, разом з тим прагне враховувати і запозичувати досвід інших культур. Цей тип притаманний країнам Заходу.
У межах національної політичної культури розрізняють елітарнутамасовуполітичну культуру.Елітарнаполітична культура – це культура політичної влади, партії, організацій та об’єднань громадян.Масоваполітична культура – це культура рядових громадян держави.
Найважливішими функціямиполітичної культури є:
- функція вираження і реалізації соціальних інтересів(головна), що полягає у відтворенні корінних інтересів соціальних груп та спільнот стосовно влади у суспільстві
- нормативно-регулююча функція, що полягає в узгодженні різноманітних соціальних інтересів, забезпеченні єдності і цілісності суспільства;
- комунікативна функція, що полягає у встановленні політичних та правових зв’язків громадян між собою та з політичними інститутами;
- прогностична функція, що передбачає можливі варіанти політичної поведінки різних учасників політичного процесу;
- виховна функція, що спрямована на формування і розвиток індивіда як суб’єкта політичних відносин.
