2. Структура, типологія і функції політичної культури

Основними структурними елементами політичної культури є політична свідомість і політична поведінка у більш поширених їх виявах. Головним елементом політичної культури є політична свідомість. Її складають політичні інтереси, знання, ідеї, погляди, уявлення, переконання, цінності, орієнтації, оцінки, почуття, настрої, традиції. Політична свідомість – це сукупність знань, ідей, поглядів, орієнтацій та установок індивідів і соціальних спільнот стосовно політичної системи та їхнього місця в ній.

Другим важливим структурним елементом політичної культури є політична поведінка. Вона включає у себе зразки та стереотипи, яких дотримуються учасники політичного процесу. Політична поведінка – це взаємодія суб’єкта з політичною реальністю, яка охоплює його дії та орієнтації щодо політичної практики.

Ще одним структурним елементом політичної культури є способи функціонування політичних інститутів.

У сучасній політичній науці існує чимало типологій політичної культури, здійснених за різними критеріями. Американські політологи Г.Алмонд і С.Верба виділили такі типи:

1) патріархальний, для якого характерне байдуже або негативне ставлення громадян до політичної влади, відсутність у них інтересу до політики і небажання брати участь у політичному житті суспільства;

2) підданський, за якого громадяни виявляють певний інтерес до функціонування політичної системи, але не відзначаються політичною активністю, вважаючи себе підданими (як об’єктами впливу політичної влади);

3) активістський, що характеризується значним інтересом громадян до політики та готовністю брати у ній особисту активну участь.

Дослідники виділяють також закритітавідкритітипи політичної культури.Закритийтип політичної культури зорієнтований на національні звичаї і традиції політичного життя, власні соціальні норми та цінності. Він характерний для країн Сходу.Відкритийтип політичної культури, зберігаючи власні звичаї, традиції і норми, разом з тим прагне враховувати і запозичувати досвід інших культур. Цей тип притаманний країнам Заходу.

У межах національної політичної культури розрізняють елітарнутамасовуполітичну культуру.Елітарнаполітична культура – це культура політичної влади, партії, організацій та об’єднань громадян.Масоваполітична культура – це культура рядових громадян держави.

Найважливішими функціямиполітичної культури є:

- функція вираження і реалізації соціальних інтересів(головна), що полягає у відтворенні корінних інтересів соціальних груп та спільнот стосовно влади у суспільстві

- нормативно-регулююча функція, що полягає в узгодженні різноманітних соціальних інтересів, забезпеченні єдності і цілісності суспільства;

- комунікативна функція, що полягає у встановленні політичних та правових зв’язків громадян між собою та з політичними інститутами;

- прогностична функція, що передбачає можливі варіанти політичної поведінки різних учасників політичного процесу;

- виховна функція, що спрямована на формування і розвиток індивіда як суб’єкта політичних відносин.