3. Структура політології

У структурі політології виокремлюють наступні складові:

• теорія політики, яка здійснює філософсько-методологічний аналіз теоретичних засад політики і політичних відносин;

• теорія політичних систем та їх елементів, що досліджує проблеми утворення і функціонування держав, політичних партій, громадсько-політичних організацій, політичних режимів та ін.;

• історія політичних вчень та політична ідеологія, що вивчає генезис (походження) політичної науки, зміст різних соціально-політичних доктрин і концепцій, їх роль і функції у політичному процесі;

• теорія управління соціально-політичними процесами, що вивчає цілі, завдання і методи управління суспільством, регулювання процесів, що відбуваються у різних сферах громадського життя;

• теорія міжнародних відносин, предметом якої є система міжнародних відносин, проблеми внутрішньої та зовнішньої політики, діяльність міжнародних організацій;

• практична, або прикладна політологія, яка займається розробкою політичних технологій: прийняттям політичних рішень, проведенням виборчих кампаній, політичної реклами та ін.

4. Методи політології

При вивченні явищ і процесів політичного життя політологія використовує багато різноманітних методів. Найбільш широке застосування одержали наступні методи:

• діалектичний, який дозволяє розглядати процеси і явища політичної сфери в їх становленні і розвитку, у взаємозв'язку як один з одним, так і з процесами і явищами інших сфер суспільства;

• соціологічний, що являє собою сукупність прийомів і способів конкретних соціологічних досліджень, спрямованих на збір і аналіз фактів реального політичного життя;

• порівняльний, або компаративний полягає у зіставленні двох чи більше політичних об'єктів, які мають спільні риси, дозволяє шляхом порівняння виокремити загальне і особливе у розмаїтті політичних явищ;

• системний розглядає політичну сферу суспільства як певну цілісність, що складається із сукупності елементів, які перебувають у відносинах і зв’язках один з одним і з зовнішнім середовищем;

• структурно-функціональний, який полягає у розчленуванні досліджуваного об'єкта на складові, вивченні зв'язків між ними і визначенні місця і ролі кожної складової у функціонуванні об'єкта як цілого;

• біхевіористський (англ. behaviour - поведінка), який полягає у дослідженні політичної поведінки індивідів і соціальних груп.

5. Функції політології

За допомогою функцій будь-яка наука, в тому числі і політологія, вирішує притаманні їй завдання та проблеми.

Основними функціями політології є:

• методологічна, що полягає у виробленні способів і прийомів аналізу політичних явищ і процесів;

• теоретико-пізнавальна, що розробляє різні ідеї, гіпотези, теорії, концепції, встановлює тенденції і закономірності у політичному житті суспільства;

• світоглядна, яка утверджує цінності, ідеали, норми цивілізованої політичної системи, політичної культури соціальних суб'єктів;

• прикладна, яка розробляє практичні рекомендації щодо здійснення політики, проведення різноманітних заходів і кампаній;

• функція політичної соціалізації, що забезпечує процес включення індивіда у політичне життя суспільства і формування певного типу політичної культури;

• прогностична, що полягає у передбаченні можливих варіантів розвитку політичних процесів.