
- •Тема 1. Предмет, структура і функції політології План
- •Об'єкт і предмет політології
- •Категорії політології
- •Структура політології
- •Методи політології
- •Функції політології
- •Тема 2. Політична влада План
- •1. Сутність і види влади
- •2. Концепції влади
- •3. Ресурси політичної влади
- •4. Легітимність правової влади
- •Тема 3. Політична система суспільства План
- •1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •2. Типологія політичних систем
- •Політична система України
- •Тема 4. Держава як головний інститут політичної системи суспільства План
- •Основні теорії (концепції) походження держави
- •Складові елементи (атрибути) та характерні ознаки держави
- •Функції держави
- •Форми державного правління
- •Форми державного устрою
- •Тема 5. Правова держава та громадське суспільство План
- •1. Сутність та основні ознаки правової держави
- •2. Сутність, структура та принципи життєдіяльності громадянського суспільства
- •3. Проблеми становлення правової держави та громадянського суспільства в Україні
- •Тема 6. Політичні режими План
- •1. Поняття і сутність політичного режиму
- •2. Типологія політичних режимів
- •3. Трансформація політичних режимів
- •Тема 7. Демократія як спосіб організації політичного життя План
- •Витоки, зміст та форми демократії
- •Сучасні концепції демократії
- •Принципи та інститути демократії
- •Тема 8. Політичні партії та партійні системи План
- •Сутність, причини виникнення і функції політичних партій
- •Типологія політичних партій
- •Партійні системи
- •Тема 9. Політичні еліти План
- •1. Поняття і сучасні концепції політичних еліт
- •2. Типологія політичних еліт.
- •Система формування та змін політичних еліт
- •Тема 10. Політичне лідерство План
- •1. Сутність політичного лідерства
- •2. Теорії політичного лідерства
- •3. Типологія політичного лідерства
- •Тема 11. Політична свідомість План
- •1. Сутність та основні чинники формування політичної свідомості
- •2. Структура і типологія політичної свідомості
- •3. Формування політичної свідомості громадян у сучасному українському суспільстві
- •Тема 12. Політична культура План
- •Сутність політичної культури
- •Структура, типологія і функції політичної культури
- •3. Політична культура сучасного українського суспільства
- •Тема 13. Етнонаціональна політика План
- •Етнонаціональні спільноти як суб’єкти і об’єкти політики
- •2. Зміст етнонаціональної політики та її роль у гармонізації етнонаціональних відносин
- •3. Особливості етнонаціональної політики в сучасній Україні
- •Тема 14. Вибори та виборчі системи План
- •Вибори та їх класифікація
- •Принципи виборчого права та організації демократичних виборів
- •Типи (моделі) виборчих систем
- •Тема 15. Політичні комунікації План
- •1. Поняття і функції політичних комунікацій
- •2. Вплив засобів масової інформації на інформаційний процес
- •3. Маніпулятивне використання змі
- •Тема 16. Політичне прогнозування План
- •Сутність політичного прогнозування, його основні етапи та види
- •2. Принципи і методи політичного прогнозування
- •3. Політичний прогноз і футурологія
- •Тема 17. Світова політика та геополітика План
- •Міжнародна політика ті міжнародні відносини
- •2. Геополітичні орієнтири сучасної України
- •Тема 18. Сучасні глобалізаційні процеси План
- •1. Глобалістика та передумови її виникнення
- •2. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
Тема 10. Політичне лідерство План
Сутність політичного лідерства.
Теорії політичного лідерства.
Типологія політичного лідерства.
1. Сутність політичного лідерства
Політичне лідерство – важливий чинник стабільного і динамічного розвитку політичних систем. Воно робить політичний вплив на всі політичні структури і політичні процеси суспільства. Політичний лідер бере активну участь у визначенні стратегічних цілей і завдань розвитку політичної системи, у виборі засобів і методів їх досягнення. Залежно від того, наскільки його політичні програми і дії збігаються з об’єктивними суспільними потребами, політичний лідер може зробити як позитивний, так і негативний вплив на суспільний розвиток.
Термін “лідер” (англ. leader) у перекладі означає “головний”, “керівник”, “провідник”. Політичне лідерство є одним з найважливіших видів соціального лідерства, воно пов’язане з управлінням державними та суспільними процесами.
У сучасній політології немає однозначного тлумачення політичного лідерства. Узагальнюючи наявні підходи до розуміння цього поняття, зазначимо, що політичний лідер – це авторитетна особа, яка здійснює переважний вплив на інших людей з метою інтеграції їх діяльності для досягнення спільних політичних та інших цілей.
Характерними рисами або ознаками політичного лідерства є:
- здійснення постійного впливу на оточуючих;
- політичний вплив повинен мати загальний характер і поширюватись на всіх членів керованої спільноти;
- лідерство закріплюється у визначених нормах, правилах, повноваженнях, привілеях.
У системі політичного лідерства виокремлюють три основні компоненти:
- соціальні умови і чинники, що впливають на політичного лідера;
- індивідуальні соціально-психологічні якості лідера;
- ресурси або засоби, які він використовує у політичній діяльності.
Лише аналіз усіх трьох цих компонентів може дати цілісне уявлення про феномен політичного лідерства як одного з найважливіших інститутів політичної системи будь-якого суспільства.
2. Теорії політичного лідерства
У сучасній науці існує чимало теорій, які намагаються пояснити природу політичного лідерства, причини, що його породжують. Найбільшого поширення набули теорія рис, ситуативні теорія, теорія визначальної ролі послідовників, психологічні теорії і марксистська теорія лідерства.
Теорія риспояснює природу політичного лідерства видатними індивідуальними якостями людини, що приводять її до влади. Серед рис, притаманних лідеру, називають розвинений інтелект, силу волі, цілеспрямованість, енергійність, компетентність, організаторські та ораторські здібності, вміння передбачати перебіг подій, здатність привертати до себе увагу, готовність брати на себе відповідальність та ін. У демократичних країнах до обов’язкових якостей політичних лідерів додають зовнішню привабливість, комунікабельність, високу моральність.
Ситуативна теоріянаголошує, що причина лідерства полягає не в індивіді та притаманних йому рисах, а в тій ролі, яку він має відігравати за конкретних обставин. Поява лідера, за цією теорією, є результатом збігу часу, місця та обставин. Саме обставини визначають вибір лідера та його політичну поведінку. Деякі представники цієї теорії стверджують, що у сучасному суспільстві лідером може стати і безпринципна, пересічна людина, яка вміє підкорятись обставинам і вміло використовувати їх.
Теорія визначальної ролі послідовниківрозглядає лідерство як особливий тип стосунків між керівником та послідовниками. На думку прибічників цієї теорії, лідери – це, насамперед, виразники настроїв, інтересів, потреб тих чи інших соціальних груп. Група сама обирає собі того лідера, який її задовольняє. Тому феномен лідера не у ньому самому, не в його специфічних якостях, а в якостях його послідовників. Лідер орієнтується на групу і прагне виконати її вимоги, незалежно від їх характеру і змісту. Він намагається підлатуватись під своїх послідовників і забезпечити підтримку своєї діяльності. Послідовники здатні перетворити лідера на маріонетку, яка діє за їхніми вказівками.
Психологічні теорії політичного лідерстванабули широкого поширення у науці. Спільним для них є теза про те, що витоки політичного лідерства лежать у людській психіці, яка є керівною і визначальною щодо інших явищ людського буття. Людина за своєю природою є егоїстичною і владолюбною істотою, прагне до панування над іншими людьми. Її дії визначаються волею до влади (Ф.Ніцше), підсвідомими сексуальними інстинктами (З.Фрейд) або іншими психічними мотивами. Г.Леон, поділяючи народ на лідерів і натовп, вважав, що лідери можуть усе, за умови опанування ними психології мас і докладно розкрив механізм впливу на натовп, що завжди шукає вождя і сам прагне до підкорення і рабства.
Марксистська теорія політичного лідерствау поясненні природи останнього виходить з соціально-класових основ суспільства. Поява політичних лідерів є відповіддю на об’єктивну суспільну потребу. Якщо історичні і соціальні умови вимагають лідерів, то вони неодмінно з’являються, завжди виступаючи представниками певних класів. Політичний лідер діє у межах об’єктивної необхідності. Він не може її скасувати, але здатен впливати на неї. Якщо лідер діє у межах об’єктивної необхідності. Він не може її скасувати, але здатен впливати на неї. Якщо лідер розуміє об’єктивний характер і сутність суспільних процесів, закони, за якими вони відбуваються, і діє відповідно до них, то він може стати творцем історії.