3. Проблеми становлення правової держави та громадянського суспільства в Україні

Відповідно до основних ознак правової держави розрізняють три головних напрями її становлення:

• забезпечення верховенства правового закону;

• гарантування прав і свобод людини;

• здійснення поділу державної влади на правовому рівні та на рівні практичної діяльності.

Найважливішим із зробленого в Україні у формуванні правової держави є конституційне закріплення її основ – принципів верховенства правового закону (права) і поділу влади, прав і свобод людини (ст. 1, 8, 6). Стаття 3 закріплює права і свободи людини і громадянина. Окремий розділ Конституції “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина” складається з 48 статей, які закріплюють широкий спектр соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод. Конституційне закріплення основ правової держави ставить на порядок денний вирішення двох найважливіших завдань – конкретизації конституційних положень у звичайних законах і наповнення їх реальним змістом, особливо щодо соціально-економічних прав і свобод. Важливим є створення механізму правового захисту конституційних прав і свобод, в тому числі і від зазіхань на них з боку держави. Необхідною є і докорінна перебудова діяльності правоохоронних органів (міліції, прокуратури, суду). У правовій державі вони покликані стояти на захисті прав і свобод людини (в тому числі і від посягнень на них з боку держави), а не бути знаряддям примусу і покарання щодо громадян.

Паралельно з формуванням правової держави в Україні відбувається становлення громадянського суспільства. Слід відзначити, що у чинній Конституції Україні немає згадки про громадянське суспільство. Це є серйозним недоліком, оскільки неможливо донести до людей сутність переваг правової держави, не пов’язуючи це з громадянським суспільством, яке є гарантом захисту громадян від втручання державних інститутів в їх приватне життя, особливо в тих випадках, коли ці інститути діють у власних інтересах, а нерідко й проти суспільства. Тому однією з перши змін до Конституції України має бути доповнення її розділом про громадянське суспільство.

Основними завданнями побудови громадянського суспільства в Україні є:

• розширення соціальної бази влади;

• підвищення політичної культури населення;

• створення широких можливостей громадянам для участі в управлінні державами і громадськими справами;

• активізація процесу роздержавлення усіх сфер суспільного життя;

• розвиток різноманітних форм громадського самоврядування;

• здійснення контролю громадян за діяльністю державних органів;

• виховання патріотизму на основі поваги до національної історико-культурної спадщини;

• розширення відкритості суспільства на основі зміцнення зв’язків із зарубіжними країнами.

Тема 6. Політичні режими План

1. Поняття і сутність політичного режиму.

2. Типологія політичних режимів.

3. Трансформація політичних режимів.

1. Поняття і сутність політичного режиму

Політичний режим – це система методів і засобів здійснення політичної влади.

Будь-який політичний режим насамперед визначається:

- процедурами та способами організації органів влади і здійснення владних функцій;

- стилем прийняття рішень;

- взаємовідносинами між владою та громадянами.

Політичні режими розрізняються між собою за такими ознаками:

- спосіб формування органів влади;

- співвідношення законодавчої, виконавчої і судової влади, центрального уряду та місцевого самоврядування;

- становище і роль громадських організацій та партій;

- правовий статус особистості;

- встановлена законодавча система;

- зміст і співвідношення того, що дозволено і що заборонено;

- рівень економічно-господарського розвитку;

- політична стабільність суспільства;

- порядок функціонування правоохоронних та каральних органів;

- історичні, культурні традиції, моральні звичаї народу.