
- •Розділ 6. Прямі методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь. Метод гауса
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання до лабораторної роботи № 4
- •Варіанти завдань
- •Розділ 6. Наближені методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •6.1. Метод простих ітерацій
- •Питання для самоперевірки
- •2.2. Метод Зейделя
- •Завдання до лабораторної роботи № 5
- •Варіанти завдань
- •Завдання до лабораторної роботи № 6
- •Розділ 7. Чисельне розв’язання нелінійних алгебраїчних і трансцендентних рівнянь та їх систем
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Метод Ньютона (дотичних)
- •Питання для самоперевірки
- •7.3. Метод пропорційних частин (хорд)
- •7.4. Метод градієнтного спуску
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання до лабораторної роботи № 7
- •Завдання до лабораторної роботи № 8
- •Індивідуальне завдання № 3
- •Варіанти завдань
- •Розділ 8. Наближене розв’язання крайової задачі для звичайних диференціальних рівнянь
- •8.1. Метод Гальоркіна
- •Наближений розв’язок задачі шукаємо у вигляді полінома
- •Питання для самоперевірки
- •8.2. Метод кінцевих різниць
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання до лабораторної роботи № 9
- •Індивідуальне завдання № 4
7.2. Метод Ньютона (дотичних)
Цей метод дуже ефективний для розв’язання алгебраїчних і трансцендентних рівнянь. Його основна перевага полягає в тому, що при порівняно простій схемі обчислень він має швидку збіжність.
Нехай єдиний корінь
рівняння
(1)
розташований усередині
інтервалу
,
причому
і
неперервні і зберігають визначені знаки
.
Відповідно до методу Ньютона корінь
вихідного рівняння відшукується як
границя ітераційної послідовності
.
(2)
Початкове наближення
і повинне задовольняти умові
. (3)
Геометрично метод Ньютона
еквівалентний заміні рівняння кривої
рівнянням дотичної, проведеної до цієї
кривої в точці
.
За наближене значення кореня береться
абсциса точки перетину цієї дотичної
з віссю
.
Для
оцінки точності наближення
можна скористатися формулою
, (4)
де
,
,
(5)
– точне значення кореня.
На рис. 9 наведено блок-схему програми розв’язку нелінійних та трансцендентних рівнянь методом дотичних.
У даній блок-схемі: α – лівий кінець інтервалу; β – правий кінець інтервалу; ε – точність обчислень; x0 – корінь рівняння на попередній ітерації; x – корінь рівняння на поточній ітерації; iter – номер ітерації; f(x) – значення функції у точці x.
Знайдемо, наприклад, з точністю
корінь рівняння
.
Виконавши процедуру відділення коренів
так, як описано вище (див. Розділ 3.
Загальні положення) одержимо три
інтервали
,
,
,
що містять корінь. Знайдемо корінь,
розташований в інтервалі
.
Цей інтервал методом бісекції зменшимо
так, щоб його довжина була
.
Маємо:
;
;
;
;
.
Довжина отриманого інтервалу
.
Подальше уточнення кореня проведемо методом Ньютона.
Друга похідна
на цьому інтервалі більше нуля, перша
похідна
– менше нуля. За початкове наближення
візьмемо лівий кінець інтервалу, тобто
.
Тоді
Обчислимо значення першої
похідної
на другому кінці інтервалу й оцінимо
похибку отриманого наближення
,
тобто
.
.
Точність, з якою обчислене перше наближення, недостатня. Тому робимо наступний крок
,
.
Як видно з оцінки похибки другого наближення, ми одержали значення кореня з похибкою, що не перевищує задану.
Корені, розташовані в двох
інших інтервалах
,
знаходяться аналогічно.
Питання для самоперевірки
Сформулюйте постановку задачі, опишіть метод Ньютона.
Наведіть формулу для контролю похибки методу Ньютона.
Дайте геометричну інтерпретацію методу.
В чому полягає умова вибору нульового наближення?
7.3. Метод пропорційних частин (хорд)
Розрахункові формули цього
методу отримані з таких міркувань.
Інтервал
,
усередині якого розташований корінь
рівняння
,
(1)
ділимо у відношенні
.
Це дасть нам наближене значення кореня
,
де
,
.
(2)
Далі, застосовуючи цей прийом
до одного з відрізків
чи
,
на кінцях якого функція
має протилежні знаки, одержимо друге
наближення
і т.д.
Геометрично спосіб пропорційних
частин еквівалентний заміні рівнянь
кривої
рівнянням хорди, що проходить через
точки
і
.
За наближене значення кореня приймається
абсциса точки перетину хорди з віссю
.
Уточнення кореня варто проводити доти, поки не буде досягнута задана точність. Для оцінки точності наближення можна скористатися формулою
,
де
,
,
(3)
– точне значення кореня.
На
рис. 10
наведено блок-схему програми розв’язку
нелінійних та трансцендентних рівнянь
методом хорд.
У даній блок-схемі: α – лівий кінець інтервалу; β – правий кінець інтервалу; ε – точність обчислень; x0 – корінь рівняння на попередній ітерації; x – корінь рівняння на поточній ітерації; iter – номер ітерації; f(x) – значення функції у точці x.
Наприклад, знайдемо з точністю
до
корені рівняння
.
Виконавши процедуру відділення коренів
так, як описано вище (див. Розділ 3.
Загальні положення) одержимо три
інтервали
,
,
,
що містять корінь. Знайдемо корінь,
розташований в інтервалі
.
Маємо
,
,
.
Від нескінченного інтервалу
перейдемо до скінченого, замінивши його
ліву границю скінченим числом менше
нуля, але таким, щоб значення функції в
ньому було від’ємним. Інтервал
задовольняє цим вимогам:
.
Крім того,
на цьому інтервалі знакопостійна і,
отже,
– монотонна й досягає найбільшого й
найменшого значення на кінцях інтервалу.
Використовуючи метод бісекції, зменшимо
цей інтервал так, щоб його довжина була
.
Маємо:
корінь
;
корінь
;
корінь
;
корінь
;
Довжина отриманого інтервалу
,
тому надалі будемо працювати з цим
інтервалом.
Обчислюючи значення першої
похідної
на кінцях інтервалу, одержуємо
;
.
Отже, у формулі для оцінки похибки як
можна прийняти
.
Оскільки друга похідна на обраному інтервалі від’ємна, то як нерухомий кінець у формулі для обчислення кореня за методом хорд варто взяти лівий кінець інтервалу, тобто розрахункова формула набуде вигляду:
,
,
де
,
.
Виконуючи розрахунок за цією
формулою при
,
одержимо
,
.
Обчислимо похибку
.
Таким чином, уже перше наближення дає значення кореня з потрібною точністю.
Корені, розташовані в двох
інших інтервалах
,
знаходяться аналогічно.