9.6. Відмінні риси економічної інтеграції в Азії

Основними інтеграційними утвореннями в Азії є Асоціація Південно-Східної Азії (АСЕАН), яка створена в 1967 р. і включає дев'ять країн (Бруней, Малайзія, Індонезія, Таїланд, Сінгапур, В'єтнам, Камбоджа, Ла­ос та Філіппіни) та Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС), засноване в 1989 р.

АСЕАН – це одне із субрегіональних вогнищ інтеграції, націлене на послідовне проходження п'яти етапів інтеграції:

1) відкрита економічна асоціація;

2. зона вільної торгівлі з відміною тарифів та інших обмежень;

3. митний союз зі встановленням єдиних тарифів у торгівлі і в просу­ванні капіталу і праці;

4. економічний союз без будь-якої дискримінації з погодженням економічної політики країн-учасниць;

5. повна інтеграція з єдиною економічною політикою, спільною валютою та органами наднаціонального регулювання.

Згідно з наведеною класифікацією, зону торгівлі в системі АСЕАН відно­сять до першого етапу економічної інтеграції. Країни АСЕАН ще не дійшли до створення зони вільної торгівлі, проте вони співробітничають у справі її створення, у тому числі і в галузі зниження тарифів. В 1992 р. її учасники поставили перед собою завдання протягом п'ятнадцяти років створити зону регіональної вільної торгівлі шляхом поетапного зниження тарифів всере­дині неї. Що ж стосується господарського зближення країн АСЕАН, взаємодоповнюваності їх економік, то ці процеси ще не набули широкого розвитку.

Кожна з країн АСЕАН тісно пов'язана з економікою Японії, США та з новими індустріальними державами Азії (Гонконгом, Південною Кореєю, Тайванем). Значна частина їх зовнішньої торгівлі припадає на торгівлю між місцевими філіями японських, американських, канадських, а також тайванських і південнокорейських корпорацій.

Модель інтеграції АСЕАН відрізняється від моделі північноамери­канської та західноєвропейської тим, що інтегрування там йшло від ство­рення єдиного ринку до економічного, валютного та політичного союзу, що супроводжувалось формуванням та зміцненням наднаціональних структур. В АСЕАН же інтеграційні процеси найбільш міцно охоплюють мікрорівень на основі діяльності ТНК. Так, в усіх країнах АСЕАН на ком­панії з участю японського капіталу припадає 40 – 70 % виробництва радіоа­паратури. З 1994 р. тут спостерігається різкий стрибок імпорту Японією напівпровідників та утворення спільних підприємств, збудова­них в країнах АСЕАН. Японія, яка не є учасницею АСЕАН, досягла над­то великого успіху, вкладаючи кошти в економіку країн-учасниць асоціації, використовуючи їх сировину для виробництва готових товарів, котрі реекспортуються в ці ж країни. Це стало приводом для серйозних суперечностей всередині АСЕАН.

Країни АСЕАН намагаються співпрацювати в багатьох сферах, включаючи промисловість і торгівлю. У галузі промисловості робиться акцент на реалізацію спільних проектів і створення в різних країнах-учасницях середніх за розмірами галузей. У таких галузях 60 % власності контролюється країною-господаркою, а 40 % – рештою членів АСЕАН. Так, були реалізовані проекти будівництва заводів по вироб­ництву добрив в Індонезії, Малайзії та ін. До 1983 р. в АСЕАН було створено 15 спільних підприємств, на котрих 40 % власності належить приватним компаніям з двох і більше країн-учасниць асоціації. На екс­порт продукції СП у країни АСЕАН розповсюджуються пільгові митні збори. Базовий договір про торговельні преференції в середині асоціації був схвалений ГАТТ і привів до деякої лібералізації взаємної торгівлі.

За чверть століття свого існування АСЕАН успішно сприяла форму­ванню субрегіона вільної торгівлі. Однак в цілому процес оформлення економічних організацій в цьому регіоні істотно відставав від розвитку подій в Європі та Америці, хоча він і перетворюється у величезного імпор­тера капіталу.

Найбільшим у світі за територією й населенням інтеграційним угрупуванням є Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС). До нього входять 17 держав: Австралія, Бруней, Канада, Китай, Кірібаті, Малайзія, Маршалові острови, Мексика, Нова Зеландія, Папуа – Нова Гвінея, Республіка Корея, Сінгапур, США, Таїланд, Тайвань, Філіппіни, а та­кож Росія (з 1997 р.). Частка країн АТЕС у світовому ВВП становить 60 %, у світовій торгівлі – 40 %, у золотовалютних резервах – 80 % [13, с. 282].

АТЕС являє собою міждержавний форум, що має консультативний характер. Головною метою організації є узгодження політики в галузі торгівлі і інвестицій, співробітництво в таких галузях, як енергетика, транспорт і телекомунікації, туризм, охорона довкілля. В 1993 р. у межах АТЕС утворено Комітет з торгівлі й інвестицій. Регулюванням підпри­ємницької діяльності відає Тихоокеанський діловий форум і робочі гру­пи. Передбачається створення зони вільної торгівлі до 2020 р.

Серед інших інтеграційних об'єднань Азії й Азіатсько-Тихоокеанського регіону слід назвати:

– “План Коломбо” із спільного економічного й соціального розвитку в Азії й Тихому океані, утворений в 1951 р. і сполучає 24 держави Південної, Південно-Східної, Східної Азії, а також США, Австралію;

– Асоціацію регіонального співробітництва Південної Азії (СААРК); утворена в 1985 р., сполучає сім країн регіону (Бангладеш, Бутан, Індія, Мальдіви, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка).