Основні товари українського експорту в країну, тис. Дол. Сша:

чорнi метали – 647 621 (26%)

руди, шлаки і зола – 450 097 (18%)

електричнi машини – 224 524(9%)

насiння і плоди олійних рослин – 150 138 (6%)

деревина і вироби з деревини – 142 070,7 (6%)

 

Інвестиції країни в економіку України склали 890 200 тис. дол. США.

 

В Україні діє 1309 підприємств з капіталом польських інвесторів. У Польщі діє 9 підприємств з українським капіталом.

За даними Держкомстату,  станом на 01.12.2011 Російська Федерація займає 1 місце серед країн експорту української продукції.

За 11 місяців 2011 року експорт склав  18 037 580 тис. дол. США (+49% до відповідного періоду 2010)

Основні товари українського експорту в країну, тис. дол. США:

залізничні  локомотиви – 2 921 902 (16%)

палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки – 2 504 051,1 (14%)

чорнi метали – 2 268 418 (13%)

реактори ядерні, котли, машини – 1 971 513 (11%)

вироби з чорних металiв – 1 329 182 (7%)

електричнi машини – 937 806 (5%)

 

Інвестиції країни в економіку України склали 3 439 500 тис. дол. США.

13. 1) Експортні операції - операції з продажу товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів за межі митного кордону України, включаючи реекспорт товарів через митний кордон України. Головним критерієм експорту товарів є перетин митного кордону країни, або, у випадку здійснення експортної операції без вивезення через митний кордон, здійснення продажу товару підприємству з іноземним капіталом за іноземну (конвертовану) валюту.

2) Імпортні операції — операції з купівлі товару українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у іноземних суб'єктів господарської діяльності з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

3) Інвестиційна діяльність - діяльність, яка супроводжується вкладенням іноземних інвестицій іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

4) Послуга — особлива споживча вартість процесу праці, виражена в корисному ефекті, що задовольняє потреби людини, колективу й суспільства. Особливістю послуги як товару порівняно зі звичайним товаром, з матеріальними благами є те, що вона корисна не як річ, а як діяльність.

До послуг відносять здійснення на території України підприємницької діяльності, пов'язаної з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічної діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України. Послуги - це також діяльність в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійсненням оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках. До послуг відносять також здійснення міжнародних

фінансових операцій та операції з цінними паперами; кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України.

5) Під давальницькою сировиною розуміють сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту України або отримана ним в результаті проведення різних, у тому числі товарообмінних операцій.

При розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховуються вартість всієї вивезеної (ввезеної) давальницької сировини та витрати по доставці цієї сировини до виконавця. Право власності на давальницьку сировину і виготовлену з неї готову продукцію належить замовнику. Операції з давальницькою сировиною здійснюють тоді, коли в одній країні є потужності для видобування та виробництва сировини, а в іншій - потужності для її переробки. Переробне підприємство однієї країни зобов'язується переробити давальницьку сировину своїми засобами і поставити її постачальнику готову продукцію. В Україні операції з давальницькою сировиною регламентуються Законом України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (2001 p.). Операції із давальницькою сировиною розглядають як один із видів виходу суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на зовнішній ринок.

6) Зустрічна торгівля - зовнішньоторговельна операція, при здійсненні якої в єдиному зовнішньоекономічному договорі (контракті) фіксуються обов'язки партнерів зробити повний або частково збалансований обмін товарами. В останньому випадку різниця у вартості покривається грошовими платежами.

Існує декілька видів зустрічної торгівлі:

• товарообмінні (бартерні) операції;

• операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем.

7) Орендні операції - операції, за якими одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

14. Правовим регулюванням зовнішньоекономічної діяльності є владний вплив на суспільні відносини в сфері здійснення зовнішньоекономічної діяльності з метою їх упорядкування і приведення у відповідність з нормами права.

15. Податковий кодекс, Про зовнішньоекономічну діяльність……….

16. Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак. Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України "Про підприємництво". Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи. Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови, гірші від встановлених законом, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється. До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосована санкція у вигляді тимчасового призупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї діяльності у власність кошти, майно, майнові і немайнові права та інші результати, має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними на свій розсуд. Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника у будь-якій платній або неоплатній формі без його згоди забороняється, за винятком випадків, передбачених законами України.

17. недержавні органи регулювання:

1. Торгово-промислові палати у регулюванні ЗЕД.

2. Союзи підприємців як чинник розвитку ЗЕД.

3. Рада експортерів України.

Економічний розвиток суспільства сприяв розвитку торгово-промислових палат як важливих центрів ділової активності у більшості країн світу. Вони стали ефективним засобом взаємовигідної співпраці в загальній системі світової економіки. Саме цим у своїй роботі керується Київська торгово-промислова палата, яка на сьогодні є одним з найнадійніших ділових партнерів для будь-якого підприємства чи організації у Києві та й усій Україні.

Особливо корисною взаємодія з нашою Палатою може бути у галузі міжнародного співробітництва та зовнішньоекономічної діяльності, спрямованої на розвиток економічних, науково-технічних та торговельних зв'язків українських підприємств-членів Київської ТПП з зарубіжними діловими колами.

На сьогоднішній день географія міжнародного співробітництва Палати є достатньо широкою. Підписано 45 угод про співробітництво. Палату постійно відвідують закордонні делегації, які перебувають у Києві.

З метою встановлення прямих зв'язків між українськими підприємцями і представниками зарубіжних ділових кіл проводяться зустрічі, переговори, семінари, конференції та інші міжнародні заходи як в Україні, так і за кордоном. Налагоджено і підтримується конструктивне співробітництво з багатьма зарубіжними посольствами та торговими місіями в Україні, а також посольствами та торговими місіями України за кордоном.

Український Союз Промисловців і Підприємцців (УСПП) як суб’єкт недержавного регулювання ЗЕД спрямовує максимум зусиль на підтримку процесів інтеграції України як країни з перехідною ринковою економікою до європейської спільноти. Головним завданням Союз вважає максимальну адаптацію національної економіки до стандартів Світової організації торгівлі і збалансований вступ до неї. Процес надання Україні статусу країни з ринковою економікою успішно завершився у 2006 році, що надало зовнішньоекономічним стосункам додаткового поштовху.

За 15 років діяльності УСПП досяг значних успіхів у налагодженні зовнішньоекономічних стосунків. Укладено 85 угод про співробітництво і партнерство, у тому числі з організаціями промисловців і підприємців Аргентини, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Бразилії, Великої Британії, Вірменії, В’єтнаму, Данії, Ізраїлю, Іспанії, Казахстану, Китаю, Кореї, Латвії, Литви, Мексики, Польщі, Південно-Африканської Республіки, Росії, Тунісу, Туркменістану, Угорщини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Чилі, Японії. Усі договори є активно дійовими, оскільки контакти бізнесменів постійно розширюються, з’являються нові перспективні проекти та напрямки.

Раду експортерів було утворено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 253 від 22.02.1999 року. Створення цієї громадської організації на шляху входження України у Європейське Співтовариство було необхідним та нагальним. Про це свідчить як світовий, так і український досвід функціонування аналогічних об‘єднань.

Об’єднання товаровиробників та підприємців в союзи, асоціації тощо з різними організаційними формами об’єднання широко поширено в світі. Процес створення об’єднань активізувався на світовому ринку у 80-і роки. Цьому сприяло: жорсткість антимонопольного законодавства, підвищення ролі нецінової конкуренції, поява нових форм регулювання ринку на державно-монополістичній основі тощо. В середині 90-х років офіційно діяло більш як 500 експортних, імпортних і міжнародних об’єднань, що функціонують, як правило, у вигляді картелів.

Експортні об’єднання об'єднують національних підприємців. Вони діють, як правило, цілеспрямовано на конкретних ринках і створювались з метою обходу антимонопольного законодавства. Відповідно до існуючого практично в усіх розвинених країнах законодавства, фірми, що бажають об'єднати свої зусилля на зовнішніх ринках, не піддаються антимонопольному переслідуванню.

Такі об’єднання реєструються як виключно експортні. Ціллю таких об’єднань є стимулювання експортної діяльності.

19. Тарифні (економічні) методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності являють собою комплекс заходів державного регулювання за допомогою митних тарифів. Тарифне регулювання виконує дві функції: протекціоністську — захист вітчизняних товарів і послуг від іноземної конкуренції; фіскальну - поповнення державного бюджету.

Мито являє собою грошовий збір чи податок, який держава бере з товарів, власності та інших цінностей при перетині кордону України.

Протекціоністська функція мита проявляється в тому, що мито розглядають як різновид податку, який призводить до подорожчання імпортних товарів, збільшення вартості імпортної продукції, як наслідок, що створює сприятливі умови для виготовлення та реалізації аналогічної продукції національними товаровиробниками. Протекціоністська функція митних тарифів спрямована на збереження високих ставок мита на імпорт товарів текстильної, шкіряної, взуттєвої промисловості, електротехнічного машинобудування тощо. Як наслідок — сировина імпортується за низькими ставками мита, напівфабрикати - за вищими, готові вироби - за найвищими. Обкладення митом імпортної продукції забезпечує надходження коштів до державного бюджету, таким чином мито виконує фіскальну функцію.

Тарифне регулювання базується на застосуванні Митного тарифу Україні. Митний тариф - систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, які справляються з товарів, що ввозяться на митну територію України. Порядок формування і застосування Митного тарифу України визначається Законом України "Про Митний тариф України" (2001 р.). Митний тариф є єдиним для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності чи їх територіального розташування. Основним елементом Митного тарифу є мито. Встановлення та зміна діючих ставок ввізного мита здійснюється Верховною Радою України один раз в рік. У зв'язку із запровадженням ЄС (1999 р.) європейської грошової одиниці всі специфічні ставки в Митному тарифі України подаються в євро. Мито сплачується у національній валюті України. Мито, що підлягає оплаті, нараховується митними органами згідно із ставками Митного тарифу, що діють на момент подання вантажно-митної декларації, і сплачується митним органам на момент прийняття вантажно-митної декларації до митного оформлення.

Розрізняють ввізне, вивізне, транзитне мито. Основним видом мита є ввізне (імпортне) мито, тобто мито на товари та інші предмети при їх імпорті на митну територію. За його допомогою підвищують ціну імпортованого товару, знижуючи його конкурентоспроможність на ринку України. Воно регулює та обмежує надходження іноземних товарів в державу. Вивізне та транзитне мито практично не застосовується.

Митні тарифи можуть бути:

• простими (одноколонними), тобто мати єдину ставку для одного товару чи товарної групи незалежно від країни походження;

• складними (багатоколонними), коли встановлюються дві і більше ставок для одного товару чи товарної групи в залежності від країни походження.

Митні ставки поділяють на:

• максимальні - діють по відношенню до товару з країн, з якими відсутні торгові угоди;

• мінімальні — встановлюються по відношенню до товару з країн, з якими є торгові угоди щодо надання режиму найбільшого сприяння, або з країн, які входять до Загальної системи преференцій.

Митні ставки класифікують: а) за методом нарахування на:

• адвалерні — нараховуються у відсотках до митної вартості товару, послуг;

• специфічні - нараховуються у твердій сумі від одиниці виміру ваги, площі, об'єму і тощо;

• комбіновані - об'єднують адвалерні і специфічні.

б) за характером походження на:

• автономні - вводяться тією чи іншою державою в односторонньому порядку без згоди з іншою країною;

• конвенційні - встановлюються на підставі міжнародних договорів (угод) між державами.

в) за специфікою застосування розрізняють такі види мита: антидемпінгове, компенсаційне та спеціальне мито.

20. Джерелами, за рахунок яких місцеві ради формують свої валютні фонди, є:

• доходи від зовнішньоекономічної діяльності самої місцевої ради;

• добровільні внески й пожертвування юридичних осіб і громадян;

• надходження від реалізації товарів, робіт (послуг) іноземним юридичним особам і громадянам тощо.

Валютні фонди зберігаються на спеціальних рахунках, в установах банків і витрачаються за рішенням відповідної місцевої ради. Визначено також, що ці кошти не підлягають вилученню.

21. Ліцензування та квотування

22.

23. На даний час в Україні діє облік (реєстрація) окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є:

• товари, реекспорт яких регулюються чинним законодавством України та міжнародними договорами України;

• товари вітчизняного походження, щодо яких передбачено добровільні обмеження експорту з метою запобігання демпінгу (наприклад, деякі текстильні вироби);

• товари вітчизняного походження, щодо яких здійснюються антидемпінгові процедури (наприклад, живі тварини, уран, аміак, труби і трубки з чорних металів);

• вітчизняні товари, імпорт яких до інших держав квотується (ліцензується) відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів економічних угруповань чи митних союзів (наприклад, напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі);

• вітчизняні товари, експорт яких здійснюється в рамках бартерних (товарообмінних) операцій чи операцій зустрічної торгівлі (наприклад, живі тварини, карбамід, напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі).

Переліки товарів визначає Міністерство економіки України. Реєстрацію й облік зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснюють Міністерство економіки України й уповноважені ним органи.

Митне оформлення зазначених вище товарів Здійснюється лише за наявності картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту), яка видається у встановленому порядку.

Відповідно до Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, який є стороною контракту, подає такі документи: інформаційну карту зовнішньоекономічного договору (контракту) за формою, встановленою Міністерством економіки України; оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) та його копію, завірену в установленому порядку; документ про оплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору (контракту).