- •Розділ 1.Огляд літератури
- •Розділ 2. Місце та умови регіону проведення досліджень
- •2.1 Місце проведення досліджень
- •2.2. Кліматичні та погодні умови
- •2013-2014 Роки за даними Роганської метеостанції
- •2.3. Грунтові умови
- •Чорноземи середньозмиті суглинкові на лесових породах
- •Розділ iiі. Об’єкти та методи дослідження
- •3.1. Обєкти досліджень
- •3.2. Методика і методи дослідження
- •Розділ іv. Вплив способів обробітку ґрунту на структурно-агрегатний склад чорноземів типових
- •4.1 Коефіцієнт структурності в залежності від способів основного обробітку грунту після збирання сої
- •Розділ. V. Вплив способів обробітку ґрунту на вміст водостійких агрегатів чорноземів типових
- •5.1 Коефіцієнт водотривкості в залежності від способів основного обробітку грунту після збирання сої
- •Розділ VI. Вплив різних способів основного обробітку на щільність чорнозему типового
- •Висновки
- •Список використаної літератури
5.1 Коефіцієнт водотривкості в залежності від способів основного обробітку грунту після збирання сої
Варіант |
Глибина, см |
Кількість структурних агрегатів при мокрому просіюванні (%,г) розміром (мм)
|
Коеф. водотривкості
| |||||||
7-5 |
5-3 |
3-2 |
2-1 |
1-0,5 |
0,5-0,25 |
<0,25 |
| |||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 | |
Оранка на 25-27 см (контроль) |
0-10 |
9,8 |
8,3 |
10,0 |
12,1 |
7,5 |
15,3 |
37,0 |
0,7 | |
10-20 |
9,6 |
9,0 |
10,4 |
9,6 |
8,4 |
11,1 |
39,9 |
0,6 | ||
20-30 |
8,1 |
9,7 |
10,6 |
13,1 |
8,7 |
11,0 |
38,8 |
0,7 | ||
30-40 |
9,6 |
10,9 |
12,8 |
11,3 |
9,3 |
11,9 |
34,2 |
0,7 | ||
Диференційований (ДМТ-4) |
0-10 |
13,6 |
11,4 |
11,0 |
12,3 |
11,5 |
9,6 |
30,6 |
0,8 | |
10-20 |
13,3 |
11,7 |
10,3 |
12,4 |
11,3 |
9,0 |
32 |
0,8 | ||
20-30 |
13,7 |
12,4 |
10,6 |
12,8 |
10,9 |
9,0 |
30,6 |
0,8 | ||
30-40 |
12,7 |
11,3 |
11,0 |
11,4 |
11,8 |
9,4 |
32,4 |
0,8 | ||
Безполицевий чизельний на 25-27 см |
0-10 |
9,9 |
7,7 |
11,0 |
10,1 |
8,9 |
13,5 |
38,9 |
0,7 | |
10-20 |
10,5 |
8,5 |
10,3 |
10,7 |
9,8 |
13,7 |
36,5 |
0,7 | ||
20-30 |
10,7 |
9,4 |
10,6 |
10,5 |
10,9 |
13,8 |
34,1 |
0,8 | ||
30-40 |
10,3 |
9,1 |
11,0 |
10,3 |
11,5 |
13,5 |
34,3 |
0,7 | ||
НИРАB |
|
1,53 |
1,47 |
1,80 |
1,90 |
1,74 |
2,18 |
3,61 |
|
Кількість водотривких агрегатів розміром 3-5 мм на глибині 0 – 10 складає 8,3% під час оранки, ідентичні значення вимальовуються і в шарі (10 – 20см) при чизельному обробітку. Варто відмітити, що в орному шарі ґрунту кількість водотривких агрегатів розміром менше 1 – 0,5 мм становить 8,4%. З глибиною їх вміст варіює, так у досліджуваній товщі 30 – 40 см при контролі міститься водотривких окремостей на 0,9більше. Слід відзначити, що кількість водотривких агрегатів найменшої фракції розміром менше 0,25 мм, в орному шарі ґрунту при диференційованому (ДМТ-4) обробітку становить 29,1%, з відривом на 1,2% більше в досліджуваній товщі 20 – 30 см.
У той же час, в орному шарі ґрунту (10 – 20 см) при безполицевому обробітку кількість водотривких агрегатів розміром 1 – 2 мм становить на 0,4% вище у порівнянні с шаром ґрунту 30-40см. При цьому, майже аналогічна ситуація вимальовується із фракцією менше 1 – 0,25 мм. Але слід зазначити, що кількість водотривких агрегатів менше 0,25 мм у верхньому шарі ґрунту становить 39%. З глибиною (20 – 40 см) їх уміст зменшується на 5%. Дещо інша ситуація виникає з водотривкими окремостями більше 1-0,5мм при диференційованому (ДМТ-4) обробітку. Так, у шарі ґрунту (0 – 10 см) їх кількість становить 8,9%. З глибиною вміст водотривких агрегатів розміром більше 0,5-1 мм незначно збільшується і у шарі ґрунту 30 – 40 см складає 11,5%.
Проведені дослідження показують, що у досліджуваній товщі 0 – 10 см під час диференційованого (ДМТ-4) обробітку кількість водотривких агрегатів розміром більше 3-5 мм становить 11,4%. З глибиною (20 – 40 см) їх вміст практично не змінюється. З глибиною уміст водотривких окремостей розміром 5 - 7 мм помітно варіюється. Так у шарі ґрунту 0 – 10 см зафіксовано 13,6%. В підорному шарі (20 – 40см) їх кількість поступово зменшується – 12,7%. Дещо інша картина вимальовується із меншою фракцією розміром 2-3% мм. Так, в орному шарі ґрунту (19 – 20 см) їх вміст становить 10,3%. У більш глибших шарах ґрунту (20 – 40 см) уміст агрегатів 2-3%мм збільшується на 0,7%. У той же час, спостерігається найбільша кількість водотривких агрегатів дрібної фракції розміром менше 0,25 мм. Так, в орному шарі при оранці становить 37%. З глибиною їх вміст змінюється до 38,7% а в 30-40см зменшується – 34,3%.
Варто відмітити, що при диференційованому (ДМТ-4) обробітку в орному шарі грунту (0 – 20 см) кількість водотривких агрегатів 2-3 мм становить 10,3%. З глибиною їх уміст практично не змінюється. У той же час уміст водотривких агрегатів розміром 1-2 мм у товщі ґрунту (0 – 20 см) на 0,5% менше у зіставленні з підорним шаром ґрунту. На варіанті чорнозему типового при диференційованому (ДМТ-4) обробітку у дослідженому шарі ґрунту 0 – 20 см вміст водотривких окремостей розміром 0,25-0,5 мм зафіксовано 9%, у шарі ґрунту 20 – 40 см їх кількість незначно збільшується. Кількість водотривких агрегатів менше 0,25 мм в шарі ґрунту 0 – 10 см складає 29,1%, у дослідженій товщі 30 – 40 см збільшується вміст на 2,3%.
З цього впливає , що у період після посіву в досліджуваних шарах ґрунту трьох варіантів системи землеробства (оранка(контроль), диференційований (ДМТ-4) та безполицевий обробіток) спостерігалася найбільша кількість агрономічно цінних агрегатів розміром 2-3 мм. Але слід звернути увагу на те, що при всіх системах землеробства в ґрунті переважають водотривкі агрегати менше 0,25 мм у всіх варіантах.