- •Курсова робота
- •Видовий склад основних шкідників капусти та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників капусти
- •Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на капусті
- •2.1.4. Біологічні та екологічні особливості капустяної молі
- •2.1.5. Фенологічний календар розвитку капустяної молі
- •Фенологічний календар розвитку капустяної молі Зона – східний Лісостеп України
- •2.1.6. Характер пошкоджень і шкодочинність капустяної молі
- •2.1.7. Заходи захисту капусти від капустяної молі
- •2.2. Весняна капустяна муха
- •2.2.1. Систематичне положення весняної капустяної мухи
- •2.2.2. Поширеність весняної капустяної мухи
- •2.2.3. Діагностичні ознаки весняної капустяної мухи
- •2.2.4. Біологічні та екологічні особливості весняної капустяної мухи
- •2.2.5. Фенологічний календар розвитку весняної капустяної мухи
- •Фенологічний календар розвитку весняної капустяної мухи Зона – східний Лісостеп України
- •2.2.6. Характер пошкоджень і шкодочинність весняної капустяної мухи
- •2.2.7. Заходи захисту капусти від весняної капустяної мухи
- •2.3. Літня капустяна муха
- •2.3.1. Систематичне положення літньої капустяної мухи
- •2.3.2. Поширеність літньої капустяної мухи
- •2.3.3. Діагностичні ознаки літньої капустяної мухи
- •2.3.4. Біологічні та екологічні особливості літньої капустяної мухи
- •2.3.5. Фенологічний календар розвитку літньої капустяної мухи
- •Фенологічний календар розвитку літньої капустяної мухи Зона – східний Лісостеп України
- •2.3.6. Характер пошкоджень і шкодочинність літньої капустяної мухи
- •2.3.7. Заходи захисту капусти від літньої капустяної мухи
- •Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур
- •Захист капусти від шкідникв
- •4.1. Суть методів захисту сільськогосподарських капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи
- •4.2. Система заходів для захисту капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи
- •Система заходів для захисту капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи
- •4.3. Робочий план захисту капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи
- •Робочий план захисту капусти від капустяної молі, весняної та літньої
- •Висновок
- •Бібліографічний список
2.1.7. Заходи захисту капусти від капустяної молі
Відомо 102 ентомофаги капустяної молі. В яйцях паразитує Trichogramma everesceus Wetk. (Hymenoptera: Trichogrammatidae), основними паразитами гусениць є Apanteles plutella Kurd. і A. vestalis Hal. (Hymenoptera: Braconidae); Horogenes (Angitia) fenestralis Holugr., Diadromus subtilicornis Qrav., Diadegma chrysostitos Qmal. (Hymenoptera: Ichneumonidae); лялечок — Pteromalus puparum L. (Hymenoptera: Pteromalidae), Phryxe reulgaris Fel. (Diptera: Tachinidae) та ін. Гусениці й лялечки уражуються грибними й бактеріальними хворобами. (Байдик, 2005)
Заходи захисту.
Необхідно видаляти всі післязбиральні рослинні залишки з грядки, своєчасно боротися з бур'янами сімейства хрестоцвітних. Глибока зяблева оранка.
Можна підвищити стійкість капусти до капустяної молі. Позакореневе підживлення розчином суперфосфату з хлористим калієм. Першу підгодівлю капусти проводять при виявленні на рослинах кладки яєць, другу - через 20 днів після першої.
При заселенні 10 % рослин і чисельності, яка перевищує 4 – 5 гусениць на одну рослину, доцільно проводити обприскування біопрепаратами або інсектицидами.
Проти гусениць капустяної молі можна використовувати інсектициди: актеллик (1%), амбуш (0,08%), нурелл (0,03%), ріпкорд (0,02%), талкорд ((0,08%) і т.п . (Перелік, 2010)
Потрібно регулярно оглядати посадки і застосовувати в боротьбі з гусеницями шкідника на капусті бактеріальні препарати: ентобактерін (0,5%), бактоспеін (0,3%), гомелін (0,15%), дендробаціллін (0,15%), діпел (0,2%), лепідоцид (0,15%) і т.п.
2.2. Весняна капустяна муха
2.2.1. Систематичне положення весняної капустяної мухи
Царство – Тварини (Animalia);
Тип - Членистоногі (Arthropoda);
Підтип - Трахейнодихаючі (Tracheata);
Клас - Комахи (Insecta);
Підклас - Вищі, або Крилаті (Prerygota);
Ряд – Двокрилі (Diptera);
Родина – Квіткові мухи (Anthomyiidae)
Рід – (Delia)
Вид – Весняна капустяна муха (Delia brassicae Bouche.) (Бей-Биенко, 1980)
2.2.2. Поширеність весняної капустяної мухи
В Україні поширена повсюдно. Живе також по усій Європі, на Мадейрі та Азорських островах, в Північній Африці, по усій Росії окрім тундри, в Китаї та Японії, завезена в Північну Америку. Личинки мухи пошкоджують капусту, ріпу, редьку та інші культури.
2.2.3. Діагностичні ознаки весняної капустяної мухи
Муха (рис. 2) в загальному дещо нагадує звичайну кімнатну муху, але відрізняється меншою величиною (довжина 5-7 мм) і більшою зарослістю. Самець розміром 5 – 5,5 мм, попелястосірого кольору, з трьома темними смугами на передньоспинці та широкою темною смугою на черевці, на всіх сегментах помітні поперечні смуги; черевце округлоконічне, на верхівці звужене; очі займають більшу частину голови, очі самця стикаються між собою, у самки ж розділені проміжком. Самка — 6 – 6,5 мм, світлосірого кольору, смуги на грудях не чітко виражені; черевце загострене, з бурими клиноподібними плямами на кожному сегменті.
Самка відшукує стебло капусти чи якусь щілину або дірочку в землі біля нього і відкладає 1-5 дрібних білих довгастих яєчок (рис. 2). Таких купок вона може відкласти кілька. На одній рослині можуть виявитися від декількох мух сотні яєчок. Виявити яйця дуже легко. Слід звернути увагу на ту обставину, що муха обирає для відкладання яєць певні сорти капусти, головним чином кольорова і білокачанна.Яйце розміром 1,0 – 1,5 мм, біле, сигароподібне, з поздовжньою борозенкою. Яйця відкладають на кореневу шийку рослин або на землю поблизу них.
Личинка (рис. 2) весняної капустної мухи знаходяться або в коренях капусти, або просто в землі біля них. Це типові личинки мух - безногі білі черв'ячки (довжиною 8 мм) з звужуються переднім кінцем, на якому просвічують чорні ротові гачки (щелепи), якими вони проникають в тканини рослин.
Задній кінець тупий, косо зрізаний, на ньому є 6 пар м'ясистих горбків і пара задніх дихальців (темнокоричневе пластинки). На передньому кінці стирчать з боків маленькі придатки - передні дихальця.
Лялечка покрита.
Несправжній кокон (рис. 2) розміром 4 – 6 мм, видовженоовальний, коричневий, на задньому кінці помітні 14 горбків, які характерні для личинки. Коконы эти имеют форму темнокоричневых бочоночков, лежащих в земле на глубине нескольких сантиметров. (Літвінов, 2009)
Рис. 2 Весняна капустяна муха
1 – яйце; 2 – личинка; 3 – ложний кокон; 4 – імаго; 5 – пошкодження.
(Бей-Биенко, 1980)