Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на капусті
2.1. Капустяна моль
2.1.1. Систематичне положення капустяної молі
Царство – Тварини (Animalia);
Тип - Членистоногі (Arthropoda);
Підтип - Трахейнодихаючі (Tracheata);
Клас - Комахи (Insecta);
Підклас - Вищі, або Крилаті (Prerygota);
Ряд – Лускокрилі (Lepidoptera);
Родина - Серпокрилі молі (Plutellidae);
Підродина – Plutellidae;
Рід – Plutelа;
Вид – Капустяна міль (Plutella maculipennis Curt.). (Бей-Биенко, 1980)
2.1.2. Поширеність капустяної молі
Капустяна міль - широко поширений в Росії шкідник: вона зустрічається від Крайньої Півночі (Мурманська область, Ігарка) до Криму і Закавказзі; постійним шкідником є в південних і південно-східних областях, а також на Крайній Півночі. Трапляється повсюдно, космополіт. Зона високої шкодочинності охоплює лісостепові й степові області. Пошкоджує капусту, редиску, редьку, ріпу, ріпак, турнепс, гірчицю, брукву, хрін та інші рослини родини капустяних. (Байдик, 2005)
2.1.3. Діагностичні ознаки капустяної молі
Метелик (рис. 1) має розмах крил 12 – 17 мм, передні крила вузькі, сіро-коричневі, по задньому краю проходить біла або жовтувата смуга, яка при складанні крил утворює малюнок у вигляді ромба; задні крила сріблясто-сірі з довгою бахромою; вусики 35 – 37 членикові, у стані спокою витягнуті вперед.
Яйце (рис. 1) розміром 0,4 – 0,5 мм, овальне, дещо сплющене, блідозелене. Самка відкладає яйця по одному або невеликими групами (2-4 шт.) на нижню сторону листків або черешки. Плодючість самки – 70 - 165 яєць.(Літвінов та ін., 2009)Нижний температурный порог развития для яиц 8°С. (Белецький,1997)
Взагалі гусениця (рис. 1) — 8 – 11 мм, зелена, з невеликими чорними плямами й рідкими чорними щетинками, тіло її дещо веретеноподібне (звужене спереду і ззаду). Гусениці першого віку майже без пігментації, голова темно-коричнева. Забарвлення гусениць старших віків від зеленого до темно-коричневого. Довжина гусениці старшого віку 7-11 міліметрів. Гусениці дуже рухливі; при найменшому неспокої вони починають швидко звиватися і падають з листка, повисаючи на павутинці.
Лялечка (рис. 1) —завдовжки 7 міліметрів, спочатку блідо-зелена, потім темніє. Знаходиться у срібно-білому рихлому коконі.
Кокон (рис. 1) розміром 8 мм, веретеноподібний, сріблястобілий, рихлий. досить міцно прикріплений до субстрату. Довжина кокону - 8, ширина - 2-2,5 міліметра. (Байдик, 2005)
Рис. 1 Капустяна моль
1 – яйце; 2 – гусениця; 3 – лялечка; 4 – кокон; 5-6 – метелик; 7 – пошкодження.
(Бей-Биенко, 1980)
2.1.4. Біологічні та екологічні особливості капустяної молі
Капустяна міль має повний тип перетворення ,при повному перетворенні весь цикл розвитку супроводжується проходженням 4 фаз – яйця, личинки, лялечки і імаго. (Бей-Биенко,1980)
Зимує лялечка, на півдні — частково метелик на бур’янах та рослинних рештках. Виліт імаго відбувається у квітні — на початку травня. Виходять метелики з цілком розвиненими статевими органами й відразу починають спаровуватися. Самка відкладає яйця, по одному або невеликими групами (2 – 4), на нижній бік листків або черешки. Плодючість — 70 – 165 яєць. Гусениці, що вилуплюються через 3 – 7 діб, вгризаються в паренхіму листків і роблять у них короткі ходи. Через 3 – 4 доби гусениці залишають міни й розміщуються переважно з нижнього боку листка, утворюючи тонкі павутинні гнізда, в яких відбувається перше линяння. В подальшому гусениці вигризають невеликі ділянки листкової тканини, не чіпаючи верхню кутикулу. Такі пошкодження мають вигляд «віконець». Гусениці дуже рухливі; потурбовані, вони швидко звиваються і падають з листка, звисаючи на павутинці.
Нижній температурний поріг розвитку яєць становить 8 °С, гусениць — 5,4 °С, лялечок — 9 °С. Сума ефективних температур для повного циклу розвитку одного покоління дорівнює 380 – 416 °С.
Гусениці розвиваються 9 – 15 діб і заляльковуються в білому напівпрозорому павутинному коконі. Через 7 – 14 діб виходять метелики другого покоління. Метелики капустяної молі живуть у середньому 17 – 30 діб. Літають у сутінках, живляться на квітках капустяних рослин. На півночі України капустяна міль має 2 – 3 генерації, на півдні — 4 – 5. Покоління нечітко розмежовані, тому шкідник трапляється на рослинах у різних стадіях розвитку одночасно. Повний цикл розвитку капустяної молі триває 25 – 35 діб. На капусті найнебезпечнішими є пошкодження у фазі утворення кільця («сердечка»). (Байдик, 2005)