Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Фізика / Практичн_ заняття 2 семестр / Методичн_ рекомендац_ї (МБ __ курс)

.pdf
Скачиваний:
59
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
967.89 Кб
Скачать

Повертаючись тепер до рівняння (1), знаходимо повну енергію коливань: W = 2,5 Дж.

Для відповіді на четверте питання задачі необхідно спочатку знайти момент часу t0 , коли зміщення точки дорівнює х0 = 0,04 м. Для цього перепишемо рівняння (2) у вигляді:

 

 

 

 

 

 

 

x

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

arcsin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x0 = Asin(ωt0 ) t0 =

 

 

A

 

(4)

 

 

 

ω

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t0 = 9.27 103 с. Підставляємо цей результат у рівняння (3) і отримаємо відповідь на четверте

питання задачі: υ = 3 м/с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Максимальну силу можна обчислити за другим законом Ньютона:

 

 

 

 

 

Fmax = mamax

 

 

 

 

 

 

(5)

Отже, необхідно знайти максимальне прискорення точки, яке згідно рівнянню (2.5)

a =

d 2 x

=

dυ

= −Aω2 cos(ωt +ϕ0 )= −amax cos(ωt +ϕ0 )

 

 

 

 

 

 

 

dt 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дорівнює

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

amax = Aω2

 

 

 

 

 

 

(6)

Підставляємо рівняння (6) у рівняння (5):

= mAω2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

 

 

 

 

 

(7)

 

 

 

 

max

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fmax =100 Н.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: А = 0,05 м, ω = 100 рад/с, υmax = 5 м/с, υ = 3 м/с, W = 2,5 Дж, Fmax =100 Н.

Приклад № 2

які описуються рівняннями x1 = A1 cos(ωt +ϕ1 ) і

Додаються два коливання одного напрямку,

x2 = A2 cos(ωt +ϕ2 ), де А1 = 1 см, А2 = 2 см, ϕ1 =

π/6, ϕ2

 

= π/2,

ω = π рад/с. Визначити

амплітуду і початкову фазу результуючого коливання. Написати рівняння результуючого

коливання.

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x1

= A1 cos(ωt +ϕ1 )

 

 

 

 

A

 

Для визначення амплітуди і

 

 

 

 

 

x2

= A2

cos(ωt +ϕ2 )

A2

 

 

α

 

 

початкової

фази

резуль-

А1 = 1 см

 

 

 

 

туючого

коливання

побу-

 

 

 

 

 

 

дуємо у загальному вигляді

А2 = 2 см

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

векторну діаграму амплітуд

ϕ1 = π/6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(рис.2.2).

 

 

ϕ2 = π/2

 

ϕ1

 

β

 

 

 

 

 

 

ϕ

 

 

 

Прості

геометричні

мірку-

ω = π рад/с

 

 

A1

 

 

 

вання дозволяють записати

А – ?

 

 

 

 

 

 

 

0 ϕ2

 

 

 

 

 

наступне

співвідношення

ϕ – ?

 

B2

B1

B

 

x

 

 

для початкової фази рез-

х(t) – ?

 

 

Рис. 2.2.

AB

 

ультуючого коливання:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

tgϕ =

 

 

 

 

(1)

 

 

 

 

 

 

OB

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, для знаходження початкової фази результуючого коливання необхідно знайти АВ і ОВ. Очевидно для цих сторін маємо:

AB = A1 B1 + A2 B2 ; OB = OB1 + OB2

Далі можемо записати

A B

= A sinϕ

 

 

AB = A1 sinϕ1

+ A2 sinϕ2

(2)

1 1

1

1

 

A2 B2

A2 sinϕ2

 

 

 

 

21

OB

= A cosϕ

 

 

OB = A1 cosϕ1

+ A2 cosϕ2

(3)

1

1

1

 

OB2

= A2 cosϕ2

 

 

 

 

Підставляємо рівняння (2,3) у рівняння (1). В результаті для початкової фази результуючого коливання маємо:

tgϕ =

A1 sinϕ1

+ A2

sinϕ2

 

(4)

A cosϕ

1

+ A cosϕ

2

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

 

 

ϕ = 70,9° = 0,39π.

 

 

 

 

 

 

 

 

OAA1 можемо

Результуючу амплітуду знайдемо за допомогою теореми косинусів. Для

записати:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2 = A2

+ A2

2A A cos β

(5)

 

1

2

 

 

1

2

 

 

 

Кут β можна зв’язати з початковими фазами вихідних коливань:

β = π (ϕ12 +α)= π (ϕ12 +ϕ2 ϕ12 ϕ1 )= π (ϕ2 ϕ1 )

де ϕ12 = AOA1

З використанням відомої формули переходу cos(π α)= −cosα рівняння (5) перепишемо у

вигляді:

 

+ 2A A cos(ϕ

 

 

 

)

 

A2 = A2

+ A2

2

ϕ

1

(6)

1

2

1

2

 

 

 

 

А = 2,65 см.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепер можемо записати рівняння результуючого коливання:

 

 

 

x(t)= Acos(ωt +ϕ)= 2.65cos(πt + 0.39π ) (см)

(7)

Відповідь: ϕ = 70,9° = 0,39π, А = 2,65 см, x(t)= 2.65cos(πt + 0.39π ) (см).

 

Приклад № 3

 

k1 і

k2

 

 

 

 

 

 

Дві пружини з коефіцієнтами жорсткості

з’єднано в одному випадку послідовно

(рис.2.3 а), а у іншому – паралельно (рис.2.3 б). Знайти відношення періодів вертикальних коливань вантажів на таких пружинах.

k1

 

Визначимо жорсткість пружини в обох випадках.

 

k2

 

Послідовне з’єднання (рис.2.3. а)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Під дією сили F кожна із пружин розтягнеться на

 

T1

 

 

?

довжину

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

F

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

 

x =

 

; x

2

=

 

(1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

k1

 

 

 

k2

 

Для системи пружин маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

 

 

 

 

F = kпосл x = kпосл (x1 + x2 )= k

 

F

 

 

+

 

 

(2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k1

 

 

 

k2

Рис. 2.3.

Звідки

k k

kпосл = 1+ 2 (3)

k1 k2

Період коливань вантажу з масою m згідно (2.12) можна визначити наступним чином

T1

= 2π

m

= 2π

(k1 + k2 )m

(4)

kпосл

k1k2

 

 

 

 

Паралельне з’єднання (рис.2.3. б)

 

 

 

 

 

Сила F , що діє на систему пружин може бути розкладена на дві складові, одна з яких F1

прикладена до пружини 1, інша

F2

до пружини 2. Обидві пружини розтягнуться на

однакову довжину x .

 

 

 

 

 

Для кожної пружини можна записати

22

Для системи пружин

 

F1

= k1 x; F2 = k2 x

(5)

F = F1 + F2 = kпар x = k1 x + k2 x

(6)

 

 

 

Звідки маємо

 

 

kпар = k1 + k2

(7)

 

 

 

 

 

Період коливань вантажу масою m

 

 

 

 

 

 

 

T

= 2π

m = 2π

m

(8)

 

 

 

2

 

kпар

k1 + k2

 

 

 

 

 

 

 

В результаті знаходимо:

(k1 + k2 )m(k1 + k2 )

 

 

 

T1

=

= k1 + k2 k1k2

(9)

 

 

 

k1k2 m

 

T2

 

k1k2

 

Приклад № 4

Логарифмічний декремент затухання маятника дорівнює 0,003. Визначити кількість повних коливань, які повинен здійснити маятник, щоб амплітуда зменшилася у двічі.

θ = 0,003

За означенням (2.20) логарифмічний декремент затухання

пов’язаний з

 

A

=

1

 

періодом наступним чином

 

 

θ = δT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A0

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виразимо період коливань через декремент затухання

 

N – ?

 

 

 

 

 

 

 

T =

 

θ

(1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

δ

 

З іншого боку, період коливань пов’язаний з кількістю коливань N:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T =

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

(2)

де t – час коливань.

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Об’єднуючи рівняння (1) і (2), маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

= θ

 

N =

tδ

 

(3)

 

 

 

 

 

 

N

θ

 

 

 

 

 

 

δ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Під час затухаючих коливань амплітуда зменшується з часом за законом

 

 

 

 

 

 

 

A = A0 exp(δt)

(4)

де А0 – початкова амплітуда коливань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виразимо з рівняння (4) коефіцієнт затухання δ:

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

δ =

 

 

 

 

 

 

 

(5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставляємо рівняння (5) у рівняння (3), отримуємо кінцевий результат:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N =

 

 

 

 

 

 

 

(6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

θ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: N = 231.

Приклад № 5

Ефективна напруга в колі змінного струму дорівнює 120 В. Визначити час, протягом якого горить неонова лампа за кожний півперіод, якщо лампа загоряється і гасне при напрузі 84 В. Частота змінного струму в колі 50 Гц.

23

Uef =120 В

Графік залежності

напруги

змінного

 

u = 84 В

струму від часу являє собою синусоїду

 

(рис.2.4). Період

змінного

струму

 

v = 50 Гц

 

дорівнює

 

 

 

 

 

t – ?

T =

1

 

(1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v

 

 

Рис. 2.4.

 

 

 

 

Розглянемо один півперіод. Неонова лампа горітиме

протягом такого часу кожного півперіоду, коли U 84 В (фактично напруга запалювання трохи більша від напруги гасіння, але для спрощення задачі в умові прийнято, що вони однакові).

Цей проміжок часу, очевидно, дорівнює

де t2

 

і t1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t = t2 t1

 

 

 

 

 

 

 

(2)

 

 

можна знайти з рівняння змінного струму

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin(ωt)=U

 

 

 

2π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u =U

m

m

sin

 

t

 

 

 

(3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використаємо зв’язок максимальної напруги з ефективною:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Uef

= U m

U m

=

2Uef

 

 

 

 

(4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставляємо значення U m у формулу (3):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u = 2U

 

 

 

2π

 

 

 

 

2π

 

=

u

 

 

(5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ef

sin

t sin

 

t

2Uef

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2π

 

 

1

 

Підставивши числові данні у рівняння (5),

знайдемо sin

 

t

=

 

, звідки в межах одного

T

2

півперіоду маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2π

t

=

π ; t

 

=

 

=

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

1

 

6

 

 

1

 

12

 

12v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2π

 

t2

=

 

5π

;

 

t2

=

 

5T

=

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

6

 

 

12

12v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, шукане значення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t =

 

T

=

 

1

 

=

 

1

 

 

 

с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

3v

150

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь:

t = 0,67 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад № 6

До ділянки кола з послідовно з’єднаних опору 40 Ом, ємності 100 мкФ та індуктивності 0,1 Гн прикладають напругу, яка змінюється за законом u = 50 cos(500t) В. Знайти кількість теплоти, що виділяється за 100 періодів коливань на опорі і в усьому колі.

R = 40 Ом С = 10-4 Ф

L = 0,1 Гн N = 100

u = 50 cos(500t) В

QR – ?

Q – ?

Шукані кількості теплоти дорівнюють:

Q = Pt

(1)

QR = PRt

де середні за період потужності теплових втрат змінного струму в усьому колі і на опорі відповідно дорівнюють (згідно (2.28):

 

 

 

P =

1

I U

 

cosϕ

(2)

 

 

 

2

 

 

 

1

 

 

 

 

m

m

 

 

 

P

=

I

 

U

 

 

cosϕ

 

(3)

2

 

 

 

 

R

 

 

mR

 

 

mR

 

 

 

R

 

24

тут амплітуда струму і напруги в усьому колі позначено через Im , U m , а амплітудні значення цих параметрів на опорі – відповідно ImR , U mR . Проміжок часу, що відповідає 100 періодам

коливань можна розрахувати наступним чином

 

2πN

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t = NT =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ω

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Порівнюючи заданий в умові закон зміни напруги з гармонічним законом, знаходимо:

U m = 50 В, ω = 500 рад/с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки на активному опорі сила струму і напруга співпадають за фазою,

то ϕR = 0 і

cosϕR =1. Отже, друге рівняння (1) з урахуванням (3) можемо переписати у вигляді

 

 

 

 

 

 

 

 

Q

R

=

 

1

I

mR

U

mR

t

 

 

 

 

 

 

 

 

(5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Внаслідок послідовного з’єднання

 

 

амплітуда

струму

на

всіх елементах є

однаковою

ImR = ImC = ImL = Im і за законом Ома (2.26) дорівнює:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Im =

U m

=

 

 

 

 

 

 

 

U m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

+ ωL

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ωC

 

 

 

 

Враховуючи, що напруга на опорі U mR = ImR R = Im R ,

 

рівняння (5) остаточно запишемо у

вигляді:

 

1 U

2

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U

2

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

QR =

 

t =

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2πN

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(7)

 

2 Z 2

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

2

 

ω

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

+

ωL

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ωC

 

 

 

 

Підстановка числових даних дає результат QR

= 24,8 Дж.

 

 

 

 

 

 

 

Для визначення теплоти, яка виділяється в усьому колі, пригадаємо, що загальний зсув фази між струмом і напругою визначається за формулою (2.27):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cosϕ =

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(8)

Тому маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 U

 

 

 

 

 

1 U 2

R

 

 

 

 

 

 

 

U 2

R

 

 

 

 

 

Q =

m

U

 

R

t =

t =

1

 

 

 

 

 

 

 

 

2πN

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

(9)

 

 

 

 

m Z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

 

 

2

 

Z

 

2 Z 2

 

2

 

 

R

2

 

ωL

 

 

ω

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ωC

 

 

 

[Q]= [QR ]=

В2 Ом с

=

В2 с

=

м4 кг2 с4 А2

=

м2 кг

= Дж

Ом2

Ом

с6 А2 м2 кг

с2

 

 

 

 

 

Отриманий вираз (9) повністю співпадає з рівнянням (7) для теплоти, яка виділяється на опорі: Q = QR = 24,8 Дж. Це цілком природно, оскільки єдиним активним елементом даного кола є опір R і все тепло, що виділяється у цьому колі, повинне виділятися на опорі.

Відповідь: Q = QR = 24,8 Дж.

Приклад № 7

Точки, що здійснюють коливання, віддалені від джерела коливань на відстань 0,5 і 1,77 м у напрямку розповсюдження хвилі. Різниця фаз їх коливань дорівнює 3π/4. Частота коливань джерела 100 с-1. Визначити довжину хвилі і швидкість її розповсюдження. Написати рівняння хвилі для заданих точок, якщо амплітуди їх коливань дорівнюють 1 см.

25

х1 = 0,5 м

 

З рівняння біжучої хвилі (2.30) за різницею фаз Δϕ і відстані х від

х2 = 1,77 м

 

джерела коливань можна визначити довжину хвилі λ. Маємо

 

 

 

 

Δϕ = 3π/4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

t

 

x

 

v = 100 с-1

 

s(x,t)= Asin(ωt kx)= Asin ω t

 

 

= Asin 2π

 

 

 

 

(1)

υ

 

 

А1 = А2 = А = 0,01 м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

λ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2π

 

 

 

 

 

 

 

λ – ?

 

де s – зміщення точки, t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 2πv = 200π

 

 

 

час

 

коливань,

ω = T

υ – ?

 

 

 

s1(t) – ?

 

кругова частота

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s2(t) – ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У рівнянні (1)

вираз

 

2π

 

 

 

 

 

 

є фазою коливань. Запишемо фази

 

 

 

 

 

 

 

для кожної точки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

λ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

x

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ1 = 2π

 

 

 

1

 

;

ϕ

2 =

 

2π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2)

 

 

 

λ

 

 

 

λ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді різниця фаз дорівнює

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

2

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ =ϕ1

ϕ2 = 2π

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3)

 

 

 

 

 

λ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідки для довжини хвилі маємо

 

 

 

 

2π(x2 x1 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

λ =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

λ = 3,38 м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Швидкість розповсюдження хвилі

 

 

 

 

 

 

 

λ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

υ =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

υ = 338 м/с.

Підставляючи числові значення у рівняння (1), отримаємо відповідно для першої та другої точок:

 

(t)= 0,01sin

 

 

 

0,5

 

s1

200π t

 

 

 

(м)

 

 

 

 

 

 

338

 

 

 

 

 

1,77

 

 

s2

(t)= 0,01sin 200π t

 

 

 

 

(м)

338

 

 

 

 

 

 

Відповідь: λ = 3,38 м, υ = 338 м/с.

Задачі для самостійного розв’язання

1. Конденсатор ємністю 20 мкФ і резистор, опір якого 150 Ом, з’єднані послідовно у коло змінного струму частотою 50 Гц. Яку частину напруги U, прикладеної до цього кола, складають падіння напруги на конденсаторі Uc і на резисторі UR?

2. Рівняння коливань точки має вигляд x = A cos ω(t +τ ), де ω = π с-1, τ = 0,2 с. Визначити період та початкову фазу коливань.

3.Визначити максимальні значення швидкості та прискорення точки, яка здійснює гармонічні коливання з амплітудою 3 см і циклічною частотою π/2 с-1.

4.Точка здійснює гармонічні коливання. Максимальне зміщення точки дорівнює 10 см, найбільша швидкість 20 см/с. Знайти циклічну частоту коливань і максимальне прискорення точки.

5.У коло послідовно включені резистор R = 1 кОм, котушка індуктивності L = 0,5 Гн і конденсатор ємністю С = 1 мкФ. Знайти індуктивний, ємнісний і повний опір кола при частотах ν1 = 50 Гц і ν2 = 10 кГц.

26

6.Індуктивність коливального контуру дорівнює 0,5 мГн. Якою повинна бути ємність, щоб резонансна довжина хвилі дорівнювала 300 м?

7.Знайти повний опір кола, яке складається з послідовно з’єднаних конденсатора ємністю 0,1 мкФ і котушки індуктивності 0,5 Гн, при частоті ν = 1 кГц. При якій частоті повний опір кола дорівнюватиме нулеві?

8.Максимальна швидкість точки, яка здійснює гармонічні коливання, дорівнює 10 см/с, максимальне прискорення 100 см/с2. Знайти циклічну частоту коливань, період та амплітуду. Записати рівняння коливань, якщо початкова фаза є нульовою.

9.Яку індуктивність необхідно увімкнути у коливальний контур, щоб при ємності 2 мкФ отримати частоту 1000 Гц?

10.Амплітуда затухаючих коливань маятника за час 5 хв зменшилася у двічі. За який час амплітуда зменшиться у вісім разів?

11.Амплітуда коливань маятника завдовжки 1 м за час 10 хв зменшилася у двічі. Визначити логарифмічний декремент коливань.

12.Логарифмічний декремент коливань маятника дорівнює 0,003. Визначити кількість повних коливань, які повинен здійснити маятник, щоб амплітуда зменшилася у двічі.

13.У коло змінного струму з ефективним значенням напруги 120 В послідовно увімкнені провідник з опором 15 Ом і котушка з індуктивністю 50 мГн. Знайти частоту струму, якщо амплітуда струму у колі 7 А.

14.Вантаж підвішений до пружини, здійснює коливання з амплітудою 2 см. Жорсткість пружини 10 кН/м. Чому дорівнює максимальна кінетична енергія вантажу?

15.Тіло масою 100 г здійснює гармонічні коливання за законом x = (10πt +π / 2) (м).0,20sin

За який час кінетична енергія тіла зменшиться від 2 до 1 Дж?.

16.Визначити швидкість розповсюдження хвиль у пружному середовищі, якщо різниця фаз коливань двох точок, віддалених одна від одної на 20 см, дорівнює π/3. Частота коливань

50 Гц.

17.Поперечна хвиля розповсюджується уздовж пружного шнура зі швидкістю 10 м/с. Період коливань точок шнура дорівнює 1 с, амплітуда 1,5 см. Визначити довжину хвилі, швидкість і прискорення точки, яка віддалена від джерела коливань на 20 см у момент часу 5 с.

18. Додаються два гармонічних коливання одного напрямку з однаковими періодами

T1

= T2 =1,5 с і

амплітудами A1 = A2 = 2 см. Початкові фази коливань

ϕ1 = π / 2 і

ϕ2

= π / 3 . Визначити амплітуду А і початкову фазу ϕ результуючого коливання. Знайти

його рівняння і побудувати векторну діаграму додавання амплітуд.

 

19. Додаються два

взаємно перпендикулярних коливання, які описуються

рівняннями

x = A cos(ωt) і

y = A cos(ωt +ωτ ), де А1 = 2 см, А2 = 1 см, ω = π с-1, τ = 0,5 с. Знайти

 

1

2

 

рівняння траєкторії і побудувати її.

20.Коливальний контур складається з конденсатора ємністю 48 мкФ і котушки з індуктивністю 24 мГн і активним опором 200 Ом. Визначити частоту вільних коливань у цьому контурі. На скільки зміниться частота, якщо знехтувати активним опором котушки?

21.Маятниковий годинник йде правильно при довжині підвісу 55,8 см. На скільки відстане годинник за добу, якщо подовжити маятник на 0,5 см? Маятник вважати математичним.

22.Математичний маятник довжиною l1 = 40 см і фізичний маятник у вигляді тонкого прямого стрижню завдовжки l2 = 60 см синхронне здійснюють коливання навколо однієї

горизонтальної осі. Визначити відстань b центру мас стрижню від осі коливань.

23. Напруга на кінцях ділянки кола змінного струму змінюється за законом u =U m sin(ωt +π / 6) (В). У момент часу t = T /12 (Т – період коливань) миттєве значення

напруги дорівнює 10 В. Визначити амплітуду напруги.

27

24.Різниця потенціалів на обкладинках конденсатора у коливальному контурі змінюється за законом u = 50 cos(104 πt) (В). Ємність конденсатора 0,9 мкФ. Знайти індуктивність

контуру, закон зміни з часом сили струму у колі, а також довжину хвилі, яка відповідає такому контуру.

25.Додаються два однаково напрямлених коливання з однаковими періодами, що дорівнюють 8 с, і однаковими амплітудами, рівними 0,02 м. Різниця фаз коливань π/4, початкова фаза одного з коливань дорівнює нулю. Написати рівняння результуючого коливання.

26.У колі змінного струму опір дорівнює 2 Ом, індуктивність 0,1 Гн. Якою повинна бути ємність конденсатора, щоб при частоті 50 Гц напруга на опорі біла найбільшою?

27.Котушка з активним опором 10 Ом та індуктивністю L увімкнена у коло змінного струму напругою 127 В і частотою 50 Гц. Знайти індуктивність L котушки, якщо відомо, що котушка споживає потужність 400 Вт і зсув фаз між напругою та струмом дорівнює 60°.

28.Визначити різницю фаз двох точок, віддалених одна від одної на 20 см, якщо хвиля розповсюджується із швидкістю 2,4 м/с при частоті 3 Гц.

29.Математичний маятник встановлено у ліфті. Довжина підвісу маятника 1 м, ліфт піднімається з прискоренням 2,5 м/с2. Визначити період коливань маятника.

30.Знайти максимальну швидкість і максимальне прискорення точки, яка здійснює гармонічні коливання, якщо її амплітуда 5 см, а період 4 с.

28

РОЗДІЛ 2. ХВИЛЬОВА ОПТИКА. КВАНТОВА ПРИРОДА ВИПРОМІНЮВАННЯ [3,5,6,11,13-16]

Тема 3. Хвильові процеси в оптиці

Оптика – розділ фізики, в якому розглядаються закономірності випромінювання, поглинання і розповсюдження світла. У фізиці термін “світло” застосовують не тільки до випромінювання, яке сприймається оком людини, але й до невидимого випромінювання. Спектральна область видимого світла лежить в інтервалі від 0,40 до 0,76 мкм. В оптиці вивчають також ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання, тому межі оптичного діапазону достатньо умовні, і по суті вони визначаються тільки приладами, які використовуються для отримання та реєстрації електромагнітних хвиль.

Природа світла подвійна, дуалістична. Це означає, що світло проявляє себе і як електромагнітна хвиля, і як потік частинок – фотонів. В одних явищах (інтерференція, дифракція, дисперсія, поляризація) у більшій мірі проявляються хвильові властивості світла, а в інших (фотоефект, ефект Компотну, тиск світла, поглинання, випромінювання) – корпускулярні.

Так як світло має електромагнітну природу, то оптику доцільно вивчати після електродинаміки. Питання випромінювання межують з атомною фізикою і суттєво з нею пов’язані. Тому “Оптика” завжди вивчається перед атомною фізикою.

Методичні рекомендації

Задачі на інтерференцію світла поділяються в основному на дві групи: задачі, які пов’язані з інтерференцією хвиль від двох когерентних джерел, і задачі на інтерференцію у тонких плівках (пластинках). До задач першої групи відносяться випадки інтерференції, яку отримують в досліді Юнга, за допомогою дзеркал Френеля, біпризми Френеля. В цих задачах необхідно спочатку визначити положення двох когерентних джерел, обчислити оптичну різницю ходу світла від них до досліджуваної точки і застосувати умову утворення інтерференційних мінімумів чи максимумів. Другу групу задач утворюють задачі на інтерференцію в тонких плівках або задачі на кільця Ньютона. Тут слід використовувати формули (3.3, 3.4) для оптичної різниці ходу променів що інтерферують і визначити результат інтерференції. При цьому особливу увагу слід приділяти тому, у якому світлі – пропущеному або відбитому – проводять спостереження інтерференційної картини. Слід також пам’ятати, що для отримання інтерференції необхідне виконання певних умов (когерентність джерел світла).

Розглядаючи явище дифракції, необхідно уяснити метод зон Френеля, вміти користуватися графічним методом додавання амплітуд, що буде сприяти розумінню дифракції на щілині та дифракційній решітці. Опис дифракційної картини можливий з урахуванням інтерференції вторинних хвиль. Для дифракційної решітки інтерференційний максимум визначається формулою (3.11). Крім того, необхідно вивчити дифракцію на просторовій решітці і вміти користуватися формулою Вульфа-Брегга (3.14), яка є основною у рентгеноструктурному аналізі. Розрізняють з певним ступенем умовності дифракцію сферичних хвиль (дифракція Френеля) і дифракцію плоско паралельних хвиль (дифракція Фраунгофера).

При вивченні явища поляризації слід звернути увагу на способи отримання поляризованого світла і застосування закону Брюстера (3.15), закону Малюса (3.16), на явище обертання площини поляризації у кристалах і розчинах.

29

Фізична величина

 

Позначення

 

Одиниці вимірювання

Показник заломлення

 

n

 

Швидкість світла у вакуумі

 

с = 3 108

 

м/с

Швидкість світла у речовині

 

υ = c / n

 

м/с

Геометричний шлях

 

 

l

 

м

Оптичний шлях

 

 

 

L = ln

 

м

Оптична різниця ходу променів

 

 

 

м

Період дифракційної решітки

 

d

 

м

Частота світла

 

 

 

 

v

 

Гц

Довжина хвилі світла

 

λ

 

м

 

 

 

 

 

Основні закони та формули

 

1. Умова максимумів інтенсивності світла при інтерференції

 

де k = 0, 1, 2, 3, K

 

 

= ±kλ

(3.1)

 

 

 

 

 

2. Умова мінімумів інтенсивності світла при інтерференції

 

 

 

 

 

 

 

 

= ±(2k +1)λ

(3.2)

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

3. Інтерференція в тонких плівках

 

Оптична різниця ходу двох променів у

 

пропущеному світлі (рис.3.1 а):

 

 

 

= 2h

n2 sin2 α = 2hncos β

(3.3)

 

 

де α кут падіння, β кут заломлення, h

 

товщина плівки.

 

 

 

 

 

 

Оптична різниця ходу двох променів у

 

відбитому світлі (рис.3.1 б):

 

 

 

= 2h n

2

sin

2

α +

λ

λ

 

2 = 2hn cos β +

2 (3.4)

 

Рис. 3.1.

 

 

 

 

 

 

 

Другий доданок у формулі (3.4) враховує зміну оптичної довжини шляху світлової хвилі на λ/2 при відбиванні її від середовища з більшою оптичною густиною.

4. Кільця Ньютона

Радіуси світлих кілець Ньютона у відбитому світлі (або темних у пропущеному):

r = (2k 1)R λ

(3.5)

k

2

 

де k =1, 2, 3, K – номер кільця, R – радіус викривлення поверхні лінзи, яка доторкається до

плоско паралельної скляної пластини.

Радіуси темних кілець у відбитому світлі (або світлих у пропущеному):

rk

=

kRλ

(3.6)

5. Зони Френеля

 

 

 

Радіус k -й зони Френеля для сферичної хвилі:

 

 

ρk =

 

ab kλ

(3.7)

 

 

a + b

 

де a – відстань діафрагми з круглим отвором від точкового джерела світла, b

– відстань

діафрагми від екрану, на якому ведеться спостереження дифракційної картини,

k – номер

зони Френеля.

 

 

 

Радіус k -й зони Френеля для плоскої хвилі:

 

 

 

ρk

=

bkλ

(3.8)

30