ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «МІКРОЕКОНОМІКА»

1. Основна економічна суперечність, що вивчається мікроекономікою, зумовлена:

1. посиленням втручання держави в економіку та процесом глобалізації;

1. безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів, необхідних для їх задоволення;

2. погіршенням екологічної ситуації та існуванням монополій;

3. наявністю практично у всіх країнах світу безробіття та інфляції.

2. Альтернативна вартість вимірюється:

1. кількістю одного блага, від якої потрібно відмовитись заради одержання додаткової одиниці іншого блага;

1. індексом споживчих цін;

2. ціною товару, що купується;

3. кількістю ресурсів, необхідних для виробництва даного товару.

3. Альтернативна вартість нової лікарні-це:

1. сума грошей, що виплачується її" персоналу як заробітна плата;

2. сума грошей, яку лікарня отримує з бюджету протягом року на свої потреби;

3. вартість спорудження лікарні наступного року;

4. та кількість інших продуктів, виробництвом яких довелося пожертвувати, щоб побудувати цю лікарню.

4. Принцип раціональності поведінки означає, що:

1) кожний суб'єкт повинен діяти згідно існуючих правил, які відображають оптимальний варіант вибору;

2) кожний економічний суб'єкт ощадливо витрачає гроші;

3) кожна людина робить вибір, максимізуючи власну вигоду;

4) всі люди діють однаково, опинившись в однакових умовах.

5. Недосконало конкурентними є ринки:

1. всі відповіді правильні;

2. які мають низьку концентрацію продавців і покупців;

3. монополії та олігополії;

4. монополії, олігополії та монополістичної конкуренції.

6. Які з ринкових структур відносяться скоріше до теоретичних побудов:

1. олігополія;

2. монополістична конкуренція;

3. досконала конкуренція та монополія;

4. монополістична конкуренція та олігополія.

7. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач намагається максимізувати:

1. різницю між загальною та граничною корисністю;

2. загальну корисність;

3. граничну корисність;

4. кожну з перерахованих величин.

8. Споживач вибирає споживчий набір, представлений точкою, що лежить всередині площини, обмеженої бюджетною лінією. Отже він:

1. не повністю використовує свій бюджет;

2. бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бюджет;

3. знаходиться у стані споживчої рівноваги;

4. максимізує корисність.

9. Бюджетне обмеження споживача - це:

1. дохід споживача;

2. ціни товарів;

3. сукупність споживчих кошиків, доступних споживачеві за даного рівня цін та його бюджету;

4. дохід споживача, ціни товарів та їх корисності.

10. Бюджетні лінії:

1. завжди є прямими лініями;

2. завжди є ламаними лініями;

3. за жодних умов не можуть бути ламаними;

4. можуть бути як прямими, так і ламаними.

11. Збільшення доходу споживачів графічно відповідає:

1. паралельному зміщенню бюджетної лінії праворуч;

2. паралельному зміщенню бюджетної лінії ліворуч;

3. зменшенню нахилу бюджетної лінії;

4. збільшенню нахилу бюджетної лінії.

12. Рівновага споживача на карті кривих байдужості - це:

1. точка перетину бюджетної лінії та кривої байдужості;

1. спільна для бюджетної лінії та кривої байдужості точка, в якій нахил бюджетної лінії та нахил кривої байдужості співпадають;

2. точка на самій високій з кривих байдужості;

2. точка, розташована на границі множини, обмеженої бюджетною лінією та осями координат.

13. Перший закон Госсена стверджує, що:

1. кожна наступна одиниця блага приносить споживачу менше задоволення, ніж попередня;

2. кут нахилу кривої сукупної корисності показує величину граничної корисності;

3. зміна ціни одного з товарів змінює кут нахилу бюджетної лінії;

4. зміна доходу споживача зміщує бюджетну лінію паралельно вгору або вниз.

14. Рівновага споживача з точки зору кардиналістської теорії означає:

1. при зростанні закупівель одного виду блага скорочуються закупівлі іншого виду блага;

1. кожен придбаний товар приносить однакову граничну корисність;

2. максимізацію сукупної корисності за даного бюджетного обмеження;

2. споживач витрачає однакову суму грошей на купівлю кожного виду блага.

15. Корисність - це:

1. максимальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага;

2. кількість благ, які здатні задовольнити потреби споживача;

3. мінімальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага;

4. задоволення, яке отримує людина від споживання благ.

16. Криві байдужості мають такі властивості:

1. Всі відповіді правильні;

2. вони ніколи не перетинаються;

3. для абсолютної більшості благ є спадними;

4. криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з вищим рівнем корисності.

17. Карта кривих байдужості - це:

1. сукупність кривих сукупної та граничної корисності;

2. сукупність кривих, кожна з яких представляє різний рівень доходу споживача;

3. сукупність кривих однакового рівня доходу споживача, кожна з яких представляє деякий інший рівень доходу;

4. сукупність кривих однакового рівня корисності, кожна з яких представляє деякий інший рівень.

18. Продукт має корисність, якщо він:

1. відображає закон попиту;

2. здатний задовольнити яку-небудь потребу споживача;

3. потребує зростаючої кількості ресурсів для виробництва;

4. є доступним за ціною для споживача.

19. Гранична корисність визначається як:

1. приріст загальної корисності при зростання на одиницю обсягу споживання блага;

2. відношення загальної корисності до обсягу споживання;

3. сума загального попиту на благо;

4. корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.

20. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється:

1. тільки його вподобаннями;

2. тільки цінами товарів, що купуються;

3. розмірами доходу споживача;

4. вподобаннями, розмірами доходу та цінами товарів, що купуються.

21. Криві Енгеля характеризують:

1. залежність обсягу споживання товару від доходу споживача;

2. залежність обсягу споживання товару від його ціни;

3. залежність корисності блага від обсягу його споживання;

4. залежність видатків споживача від ціни товару.

22. Якщо ціна нормального товару А знижується, то:

1. споживач не змінить обсягів свого споживання;

2. всі відповіді невірні;

3. споживач придбає цього товару більше;

4. споживач придбає цього товару менше.

23. Які з наведених характеристик належать до благ нижчої споживчої цінності?

1) попит на благо скорочується, якщо зменшується ціна блага-замінника;

2. попит на благо скорочується, якщо доходи домогосподарства зростають;

3. попит на благо зростає, якщо його ціна зменшується;

4. споживання цього блага не залежить від доходу.

24. Для товару Гіффена характерно:

1. обсяг споживання товару зростає із зменшенням ціни;

2. обсяг споживання товару зростає із зростанням ціни;

3. обсяг споживання зростає зі збільшенням доходу;

4. обсяг споживання зростає зі зменшенням доходу.

25. Крива "ціна - споживання" сполучає:

1. всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною цін обох товарів;

2. всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною доходу;

3. всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною ціни одного з товарів;

4. всі комбінації двох благ, що забезпечують однаковий рівень корисності.

26. Залежність видатків споживачів на предмети першої та другої необхідності та предмети розкоші від доходу описують:

1. криві Торнквіста;

2. криві Енгеля;

3. криві "дохід - споживання";

4. криві "ціна - споживання".

27. Крива «дохід - споживання» показує:

1. усі точки рівноваги споживача відповідно із зростанням його доходу;

2. залежність рівня корисності від доходу;

3. залежність споживання товарів від ціни:

4. комбінацію товарів, що приносять споживачеві певний ступінь задоволення.

28. Крива «дохід - споживання»:

1. є висхідною для нормальних благ;

2. має від'ємний нахил для нижчих благ;

3. є вертикальною для нейтральних благ;

4. всі відповіді правильні.

29. Крива Енгеля характеризує:

1. залежність обсягу споживання товару від доходу споживача;

2. залежність обсягу споживання товару від його ціни;

3. залежність корисності блага від обсягу його споживання;

4. залежність видатків споживача від ціни товару.

З0. Які з наведених характеристик належать до благ нижчої споживчої цінності?

1. попит на благо скорочується, якщо зменшується ціна блага-замінника;

2. попит на благо скорочується, якщо доходи домогосподарства зростають;

1. попит на благо зростає, якщо його ціна зменшується;

2. споживання цього блага не залежить від доходу.

31. Крива Енгеля є прямою лінією з додатним нахилом, якщо:

1. благо є доповнювачем відносно данного;

2. частка даного блага у структурі споживання із зростанням доход залишається незмінною;

3. благо є замінником відносно данного;

4. благо є нейтральним благом відносно зміни доходу.

32. Закон попиту передбачає, що:

1. коли ціна товару падає, обсяг запланованих покупок зростає;

2. крива попиту звичайно має позитивний нахил;

3. перевищення пропозиції над попитом викличе зниження ціни;

4. якщо доходи у споживачів зростають, то вони завжди купують більше товарів.

33. За законом пропозиції зростання цін (за решти незмінних умов) супроводжується:

1) зменшенням пропозиції;

2) зростанням пропозиції;

3. зростанням обсягу пропозиції;

4. зменшенням обсягу пропозиції.

34. Зміна якого фактора не викликає зрушення кривої попиту?

1. смаків та уподобань споживачів;

2. розмірів та розподілу національного доходу;

3. ціни товару;

4. кількості чи віку споживачів.

35. Удосконалення технології переміщує:

1. криву пропозиції праворуч;

2. криву попиту ліворуч;

3. криву попиту праворуч;

4. криву пропозиції ліворуч;

36. Що може призвести до збільшення рівноважної ціни товару?

1. збільшення попиту на товар;

2. збільшення пропозиції товару;

3. одночасне та однакове збільшення попиту і пропозиції;

4. одночасне та однакове зменшення попиту і пропозиції.

37. Коли ринкова ціна нижча за ціну рівноваги, то:

1. з'являються надлишки товарів;

2. виникає дефіцит товарів;

3. формується ринок покупців;

4. падає ціна ресурсів.

38. Яка з подій не змістить кривої попиту на кольорові олівці:

1. підвищення середньої заробітної плати;

2. збільшення числа дітей, які займаються в художніх студіях;

3. значне зниження цін на акварельні фарби;

4. підвищення ціни на кольорові олівці.

39. Встановлення державою ціни на рівні, вищому за рівноважний, викликає:

1) появу стійкого надлишку товару;

2. появу дефіциту товару;

3. зменшення пропозиції;

4. збільшення попиту.

40. Крива попиту переміститься праворуч і вгору у результаті:

1. зменшення числа покупців;

2. збільшення доходів споживачів;

3. переходу на товар-замінник;

4. підвищення митних бар'єрів.

41. Чим можна пояснити зміщення кривої пропозиції на товар ліворуч і вгору:

1. введенням дотацій;

1. впровадженням нових технологій;

2. зростанням цін на вхідні ресурси;

3. збільшенням числа виробників.

42. Ціна рівноваги - це:

1. ціна, що встановлюється на ринку внаслідок надання субсидій виробникам;

2. ціна, що встановлюється на ринку внаслідок державного регулювання цін;

3. ринкова ціна, за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції;

4. ціна, що встановлюється на ринку внаслідок введення податку на виробників. '

43. Ринок товару знаходиться у стані рівноваги, якщо:

1) за певною ціною плани покупців щодо покупок співпадають з планами продавців щодо продажу;