- •Курсовий проект
- •6.1. Електронавантажувач
- •6.2. Електротягач ат-60
- •6.3. Щілинний ланцюговий конвеєр
- •7.1. Кран мостовий (кран-балка)
- •7.2. Підвісний ланцюговий конвеєр
- •7.2.1. Транспортування холстів з тіпальної машини до чесального відділу за допомогою підвісного ланцюгового конвеєра
- •7.2.2. Транспортування початків з пряжею від прядильних машин до складу пряжі за допомогою підвісного ланцюгового конвеєра
- •Завдання на курсовий проект (роботу) студентові
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ЕКСПЕРТИЗИ, ТЕХНОЛОГІЇ І ДИЗАЙНУ ТЕКСТИЛЮ
Курсовий проект
з дисципліни «Підйомно-транспортні пристрої та засоби механізації»
на тему: «Розробка комплексної механізації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт прядильного виробництва потужністю
55 000 прядильних веретен для виготовлення пряжі лінійною щільністю
14 текс»
Студента(ки) 4 курсу, групи 4П
напряму підготовки 6.051601 – «Технологія та дизайн текстильних матеріалів»
______________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ______________________________
______________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала _____________________
Кількість балів: _______Оцінка: ECTS ____
Члени комісії:
_____________ _______________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
_____________ _______________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
_____________ _______________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
м. Херсон – 2014 рік
РЕФЕРАТ
Даний курсовий проект на тему : «Розробка комплексної механізації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт прядильного виробництва потужністю 55 000 прядильних веретен для виготовлення пряжі лінійною щільністю 14 текс» складається з графічної частини та пояснювальної записки.
Графічна частина містить 2 листа формату А1:
розміщення технологічного обладнання;
акумуляторний тягач АТ-60.
Пояснювальна записка оформлена на листах формату А4, має 37 сторінок друкованого тексту, 10 таблиць, 1 рисунок, 39 формул, складається з 9 основних розділів.
ЗМІСТ
ВВДЕННЯ……………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1. Вибір технологічного плану прядіння………………………………......5
РОЗДІЛ 2. Вихідні дані для проектування…………………………………………..6
РОЗДІЛ 3. Визначення складу і розмірів вантажопотоків………………………...9
РОЗДІЛ 4. Вибір і обґрунтування обладнання і підйомно-транспортних
засобів по переходах прядильного виробництва…………………………………13
РОЗДІЛ 5. Визначення параметрів складів та їх обладнання……………...............16
РОЗДІЛ 6. Визначення основних параметрів і кількості
підлогового внутрішньо-фабричного транспорту………………………………….19
6.1. Електронавантажувач………………………………………………….19
6.1.1. Розвантаження паків бавовни із залізничних вагонів і подача їх на склад сировини………………………………………………………………….19
6.1.2. Транспортування паків бавовни зі складу до розпушувально-тіпального агрегату…………………………………………………………………...21
6.2. Електротягач……………………………………………………………22
6.3. Щілинний ланцюговий конвеєр……………………………………….25
РОЗДІЛ 7. Визначення основних параметрів і кількості підвісних видів внутрішньо-фабричного транспорту………………………………………………...26
7.1. Кран мостовий (кран-балка)……………………………………………26
7.2. Підвісний ланцюговий конвеєр………………………………………...28
7.2.1. Транспортування холстів з тіпальної машини до чесального відділу за допомогою підвісного ланцюгового конвеєра…………………………..28
7.2.2. Транспортування початків з пряжею від прядильних машин до складу пряжі за допомогою підвісного ланцюгового конвеєра……………………29
РОЗДІЛ 8. Характеристика малогабаритного акумуляторного тягача АТ-60…....31
РОЗДІЛ 9. Техніка безпеки при виконанні транспортних робіт…………………..33
ЗАКЛЮЧЕННЯ……………………………………………………………………….36
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………………...37
ВВДЕННЯ
Продуктивність праці і загальна культура підприємства, в тому числі і бавовняно-прядильного, в більшості залежить від організації транспортних робіт та їх механізації та автоматизації.
В текстильній промисловості кількість транспортних робітників (вантажників, перевізників) складає 2/3 від загальної кількості допоміжних працівників. Звідси видно, що необхідно впровадження комплексної механізації та автоматизації всіх вантажно-розвантажних і транспортних операцій на бавовняно-прядильних фабриках.
Механізація підвищує продуктивність праці, забезпечує зниження собівартості випускаючої продукції та підвищує якість. Особлива необхідність механізації вантажно-розвантажних і транспортних робіт на прядильних фабриках визначається великою кількістю технологічних переходів; від вивантаження кіп бавовни з вагону до відправки готової пряжі в ткацьке виробництво приблизно 20 технологічних переходів.
Автоматизація технологічно-транспортних операцій виводить виробничий процес на більш високу ступінь організації, створює примусовий ритм виробництва з безперебійним забезпеченням всіх дільниць виробництва сировиною та напівфабрикатами. При цьому необхідно мати на увазі, що в багатьох випадках використання простих механізованих засобів перервної дії, наприклад акумуляторних електронавантажувачів з вилочним захватом, електровізків, кранів та інших більш дешевих механізмів, може бути більш цілеспрямованим та рентабельним.
Оптимізація маршрутів перевезення вантажів і транспортно-технологічних схем, введення технічно обґрунтованих норм часу на всі операції технологічного процесу переміщення вантажів є резервом підвищення продуктивності обладнання і праці і поліпшення загальної культури виробництва. Тому сучасний фахівець текстильної галузі повинен володіти методикою проектування транспортних технологій.
РОЗДІЛ 1. Вибір технологічного плану прядіння
План прядіння - це сукупність даних про параметри роботи обладнання на всіх переходах технологічного процесу виготовлення пряжі. В даній роботі використовується кардна система прядіння.
Обраний технологічний план прядіння повинен забезпечувати випуск пряжі високої якості з необхідними споживчими властивостями при найбільш ефективному протіканні технологічних процесів.
Волокниста
маса (бавовна)
Розрихлення,
тіпання, Змішування
на машинах МТМ
Чесання
(кардне) на
машинах ЧМ-50
Витягування і вирівнювання стрічки на І переході стрічкової машини Л2-50-1
Витягування і вирівнювання стрічки на ІІ переході стрічкової машини Л2-50-1
|
Поперед прядіння (приготування рівниці) на машинах Р-192-5
Прядіння
на машинах П-66-5М4
Кардна
пряжа
Рис. 1. Технологічний план прядіння
РОЗДІЛ 2. Вихідні дані для проектування
Проектування підйомно-транспортних систем прядильного виробництва ведеться на базі даних про об’єм переробки бавовни фабрикою і маси напівфабрикатів на пакуваннях, значення яких розраховані у курсовому проекті з дисципліни «Основи проектування текстильного виробництва».
Маса бавовни у паках, яка потрапляє на центральний склад за добу, кг:
, кг (2.1)
де Qдпр – добова виробітка пряжі, кг; (8110,08)
Хобр – кількість обратів, %; (2,86)
Впр – вихід пряжі із суміші, %. (84,79)
Добова виробітка пряжі:
, кг (2.2)
де Qпр – годинна виробітка пряжі, кг; (506,88)
Чд – число робочих годин за добу (16 годин).
= 506,88 ∙ 16 = 8110,08, кг
, кг
Маса бавовни з врахуванням відходів по всіх переходах прядильного виробництва, кг:
, (2.3)
де W – відсоток виходу напівфабрикатів.
.
Маса пряжі на початку, який знятий з веретена:
, (2.4)
де V - об’єм пряжі, см3;
- щільність намотування, г/см3. (0,48)
Об’єм визначається за формулою Обуха І. Г.:
, (2.5)
де Н – підйом кільцевої планки, см; (15)
- діаметр кільця, см; (4,6)
- діаметр початка, см; (4,15)
- діаметр патрона, см. (2,1)
см3
г
За даними розрахунків заповнюється табл. 1 і табл. 2.
Таблиця 1
Середньодобовий об’єм переробки бавовни
Технологічний процес |
Маса бавовни, яка поступає, кг |
Відходи, % |
Вихід напівфабри- кату, % |
Маса бавовни, яка виходить, кг |
Зберігання (склад) |
9291,35 |
0 |
100 |
9291,35 |
Тіпання |
9291,35 |
5,506 |
94,494 |
8779,80 |
Чесання |
8779,80 |
6,398 |
88,096 |
8185,31 |
Складання і витягування |
8185,31 |
0,374 |
87,722 |
8150,25 |
Скручування, намотування |
8150,25 |
0,616 |
87,106 |
8093,25 |
Прядіння |
8093,25 |
2,746 |
84,790 |
7877,84 |
Таблиця 2
Маса напівфабрикатів по переходах прядильного виробництва
Назва переходу |
Вид напівфабрикату |
Маса напівфабрикату, кг |
Тіпальний |
холст |
18 |
Чесальний |
чесальна стрічка |
16 |
Стрічковий |
стрічка |
16 |
Рівничний |
рівниця |
1,268 |
Прядильний |
пряжа |
0,0524 |
РОЗДІЛ 3. Визначення складу і розмірів вантажопотоків
Вантажопотік – це упорядкований і систематизований рух напівфабрикату по виробничих підрозділах прядильного виробництва або між ними.
Типові вантажопотоки прядильного виробництва представлені в табл. 3. Для встановлення їх основних параметрів використовуються дані табл. 1 і табл. 2.
Маса пакування з врахуванням ваги намотувальної тари, кг:
mпак = mнф + mтар , (3.1)
де mнф – маса напівфабрикату на пакуванні, кг;
mтар – маса одиниці намотувальної тари, кг.
= 18 + 3 = 21
= 16 + 5,5 = 21,5
= 16 + 5,5 = 21,5
= 1,268 + 0,135 = 1,403
= 0,0524 + 0,016 = 0,0684 .
Кількість пакувань по всіх переходах згідно технологічного плану (приймається цілим більшим числом):
. (3.2)
Приймаємо 47 паків бавовни
Приймаємо 488 тіпальних холстів
Приймаємо 512 тазів з чесальною стрічкою
Приймаємо 510 тазів зі стрічкою
Приймаємо 7188 рівничних котушок
Приймаємо 151497 прядильних початків.
Загальна маса намотувальної тари з напівфабрикатом, кг:
М = nпак · mпак . (3.3)
Після кожного процесу переміщення напівфабрикатів між підрозділами прядильної фабрики необхідно враховувати зворотні рейси вантажопотоків з порожньою тарою.
Таблиця 3
Склад вантажопотоків |
Значення | ||||||||||||
Характе-ристика н/ф: сировина, лінійна щільність |
Характеристика пакувань |
Основний вантажопотік |
Повернення тари | ||||||||||
Добова потреба, кг
|
Вид паку-вання |
Вид намоту-вальної тари |
Маса н/ф у паку-ванні, кг |
Маса намоту-вальної тари, кг |
Маса н/ф і тари, кг |
Кіль-кість паку-вань, шт. |
Загальна маса н/ф і тари, кг |
Кіль-кість намо-тува-льної тари, шт. |
Маса намо-тува-льної тари, кг | ||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 | ||
1. Розвантаження паків бавовни з вагонів і подача їх до складу |
бавовняне волокно |
9291,35 |
пак |
- |
200 |
- |
200 |
47 |
9400 |
- |
- | ||
2. Штабелювання паків бавовни у складі |
бавовняне волокно |
9291,35 |
пак |
- |
200 |
- |
200 |
47 |
9400 |
- |
- | ||
3. Транспортування паків зі складу до РТА |
бавовняне волокно |
9291,35 |
пак |
- |
200 |
- |
200 |
47 |
9400 |
- |
- | ||
4. Транспортування волокон до тіпального відділу |
бавовняне волокно |
9291,35 |
жмутки волокон |
- |
- |
- |
9291,35 |
- |
9291,35 |
- |
- | ||
5. Транспортування холстів з тіпального до чесального відділу |
360 Ктекс |
8779,80 |
холст |
качалка |
18 |
3 |
21 |
488 |
10248 |
- |
- | ||
6. Повернення намотувальної тари до тіпального відділу |
- |
- |
- |
качалка |
- |
3 |
- |
- |
- |
488 |
1464 | ||
7. Транспортування з чесального відділу до стрічкових машин (I, II перехід) |
3,3 Ктекс |
8185,31 |
чесаль-на стрічка |
таз |
16 |
5,5 |
21,5 |
512 |
11008 |
- |
- | ||
8. Повернення тари до чесального відділу |
- |
- |
- |
таз |
- |
5,5 |
- |
- |
- |
512 |
2816 | ||
15. Транспортування стрічки з II-го переходу стрічкових машин на рівничні машини |
3,3 Ктекс |
8150,25 |
стрічка |
таз |
16 |
5,5 |
21,5 |
510 |
9945 |
- |
- | ||
16. Повернення порожньої тари до стрічкових машин |
- |
- |
- |
таз |
- |
5,5 |
- |
- |
- |
510 |
2805 | ||
17. Транспортування рівниці до прядильних машин |
0,40 Ктекс |
8093,02 |
рівниця |
рівнична котушка |
1,268 |
0,135 |
1,403 |
7188 |
10091,952 |
- |
- | ||
18. Повернення тари до рівничних машин |
- |
- |
- |
рівнична котушка |
- |
0,135 |
- |
- |
- |
7188 |
970,38 | ||
19. Транспортування пряжі до складу |
14 текс |
7877,84 |
пряди-льний початок |
патрон |
0,0524 |
0,016 |
0,0684 |
151497 |
10362,395 |
- |
- |
РОЗДІЛ 4. Вибір і обґрунтування обладнання і підйомно-транспортних
засобів по переходах ткацького виробництва
В ході технологічного процесу на кожному переході формуються напівфабрикати у вигляді певного пакування (холст, таз зі стрічкою, котушка, початок з пряжею та ін.). Тому, враховуючи вид і розміри пакувань, їх вагу, кількість, довжину відстані, на яку слід перемістити продукцію, необхідно вибрати найбільш оптимальний вид транспортних засобів.
Розвантаження паків бавовни із залізничних вагонів і подача їх на центральний склад здійснюється за допомогою акумуляторних електронавантажувачів з вилочними захватами 4015М (табл. 10), та подальшим штабелюванням їх мостовим краном (кран-балкою) (табл. 8).
Паки бавовни транспортуються зі складу до розпушувально-тіпального агрегату акумуляторним електронавантажувачем з вилочними захватами 4015М (табл. 10)
Розпушена та очищена бавовна у вигляді жмутків за допомогою пневмотранспорту потрапляє на тіпальні машини.
Холст з тіпальних машин транспортується до чесального відділу за допомогою підвісного ланцюгового конвеєру типу ЛХ-12 у колисках (табл. 4).
Стрічка в тазах надходить з чесального відділу до стрічкових машин I-II-го переходу на візку-платформі (табл. 9) вручну.
До рівничних машин стрічка в тазах потрапляє на візках-платформах(табл.6) за допомогою щілинного конвеєру. Котушки з рівницею у ящиках-контейнерах (табл. 7) перевозяться на підлогових візках (табл. 9) за допомогою електротягачів АТ-60 (табл. 5) до прядильних машин.
На прядильних машинах пряжа намотується на патрони. Початки з пряжею у ящиках-контейнерах (табл.7) транспортуються за допомогою підвісного ланцюгового конвеєра на склад пряжі або у ткацький відділ.
Далі наводяться технічні характеристики обраних транспортних засобів, які представляються у вигляді таблиць .
Таблиця 4
Технічна характеристика колиски ЛХ-12
Параметри |
Числове значення |
Габаритні розміри транспортуючого холста, мм діаметр довжина Максимальна вага холста, кг Максимальна швидкість транспортування, м/хв Максимальний кут підйому або опускання траси транспортування, град Вага люльки, кг |
500 1050 20 15
20 16
|
Таблиця 5
Технічка характеристика акумуляторного електронавантажувача 4015М
Показники |
Числове значення 4015М |
Вантажність, кг Найбільша висота підйому вантажу, мм Найбільша висота навантажувача з піднятим вантажем, мм Висота при опущених вилах, мм Ширина, мм Загальна довжина з вилами, мм Найменший радіус повороту (зовнішній), мм Найменший просвіт над підлогою, мм Швидкість підйому вантажу, м/хв >> руху з вантажем, км/год >> >> без вантажу, км/год Вага без вантажу, кг Ємність акумуляторної батареї, а·год |
500 1800 2800 4500
2380 3380 5080 1495 1995 2895 904 2187 1192 100 10,0 9,0 10,0 1480 250 |
Таблиця 6
Технічна характеристика візка-платформи до підлогового щілинного конвеєра
Параметри |
Числове значення |
Вантажопідйомність візка, кг Вага візка, кг |
350 46-52 |
Таблиця 7
Технічна характеристика ящика-контейнера типу І для пряжі та рівниці
Параметри |
Числове значення |
Габарити ящика, мм: довжина ширина висота Об’єм ящика, Вага, кг Ємність ящика, в шт. пряжа рівниця |
1020 862 760 0,347 23
408 51 |
Таблиця 8
Технічна характеристика мостового крану
Таблиця 9 Технічна характеристика візка-платформи
|
РОЗДІЛ 5. Визначення параметрів складів та їх обладнання
Площа центрального складу визначається, виходячи з трьохмісячного запасу бавовни, а також розмірів та кількості штабелів, в які укладаються паки бавовни.
Для того, щоб не допустити змішування різних сортів (марок) бавовни, паки на складі складаються в штабелі повагонно. В штабелі паки складають по висоті у 6-8 рядів. Висота штабеля залежить від способу механізації, умов складування і зберігання, а також від висоти приміщення.
Розрахунок площі складу бавовни.
Трьохмісячний запас бавовни (загальна маса бавовни, яка зберігається на центральному складі):
, кг (5.1)
де Q – добова витрата бавовни, розраховується за формулою (2.1), кг;
Ч2м – число робочих діб за 2 місяця.
Число робочих діб за 2 місяця:
, (5.2)
де Чр – число робочих діб за рік. (252)
.
кг .
Кількість паків бавовни, яка зберігається на складі:
, (5.3)
де mп – маса одного пака бавовни, кг. (200)
.
Кількість паків в одному штабелі:
, (5.4)
де z – кількість паків в одному ряду штабеля; (12)
k – кількість рядів по висоті штабелю. (6)
паків
Кількість штабелів бавовни на складі:
. (5.5)
.
Площа, яку займає один штабель бавовни:
, м2 (5.6)
де - довжина пака бавовни, м; (0,97)
b – ширина пака бавовни, м; (0,735)
z - кількість паків в одному ряду штабеля.
, м2
Площа складу, яку займають всі штабелі:
, м2. (5.7)
, м2
Загальна площа складу:
, м2 (5.8)
де Sпрох – площа проходів між штабелями, (складає приблизно 480,32 м2 ).
Загальну площу складу визначаємо за планом виробництва, і вона складає:
Sc = 239,68 + 480,32 = 720 м2 .
РОЗДІЛ 6. Визначення основних параметрів і кількості
підлогового внутрішньо-фабричного транспорту
Підлогові транспортні засоби з довільною трасою руху отримали широке застосування на текстильних підприємствах.
Вантажопотік здійснюється за допомогою електронавантажувачів та електротягачів з використанням причіпних візків (для рівниці, пряжі та ін.).