Розрахуново-графічна робота

з дисципліни «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

Виконав: студент 2 МЕВ-а

Кім Д.В.

Перевірив: доцент Малєєв В.О.

Міністерство освіти і науки україни

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра Перекладознавства

Дисципліна «Безпека життєдіяльності»

РОЗРАХУНКОВО - ГРАФІЧНА РОБОТА

Студент Кім Д.В, курс 2, група 2МЕВ-а, факультет МЕВ

Завдання видано ______________ Строк виконання_________________

ВАРІАНТ 9

Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі фактории професії менеджера:

1.Рухомі машини і механізми, рухомі частини виробничого обладнання, що пересуваються вироби, заготовки,матеріали, що руйнуються конструкції, що обрушуютьсягірські породи.

2. Підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони.

3. Підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів.

4. Підвищений або знижений барометричний тиск у робочій зоні і його різка зміна.

5. Підвищена або знижена вологість повітря.

6. Іонізація повітря.

7. Іонізуюче випромінювання.

8. Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тілолюдини.

9. Підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних випромінювань таінші.

Безпосереднє ознайомлення зтехнікоюі робочим місцем є подальшим кроком у вивченні сутності трудової діяльності і необхідною передумовою переходу до прийомів спостереження за перебігом робочого процесу.

На стомлюваність співробітників і їх працездатність істотно впливає освітленість.Використовується три види системиосвітлення: загальне - дляосвітленнявсього приміщення, місцеве - для освітлення безпосередньо робочої зони і комбіноване - поєднання загального та місцевого. Освітлення може бути природним і штучним. Найбільш сприятливим єприродне.

На підприємстві досить великі вікна, тому максимально використовується природне освітлення в світлий час доби. Коли використання природного освітлення не можливо, то застосовується комбіноване освітлення. 

Розташування співробітників у кабінетах дуже вдало. За специфікою роботи, менеджериповинні мати безпосередній контакт між собою, тому столи розташовані так, щоб спілкування відбувалося без будь-яких перешкод і зайвих рухів. Оргтехніка розташована так, щоб кожному співробітнику було зручно користуватися нею.

Внутрішнєплануванняробочого місця являє собою розміщення технологічного оснащення та інструменту в робочій зоні, інструментальних шафах і тумбочках.Вона повинна забезпечити зручну позу, короткі та малоутомітельние руху.

Що стосується робочого місця, то тут все розташовано за принципом "все під рукою". По-перше, у всіх співробітників офісні крісла на роликовій основі, що дозволяє легко без зайвих рухів взяти все, що потрібно.  Недоліків у внутрішній плануванні робочих місць не повинно бути. Все зручно розташоване,узоні досяжності.

На закінчення слід зазначити, що організація праціна робочих місцях сприятливо впливає на плідну роботу колективу. Є моменти, які вимагають розгляду керівництвафірми(придбання кондиціонерів длятого, щоб знизити температуру в приміщенні влітку і збільшити в холодну пору року).

Оцінка небезпечних чинників для життя людини.

№	Чинники	Індивідуальна оцінка Sji	Оцінка Іваненко В.О.	Оцінка Петренко С.Д.	Оцінка Соненко П.В.	Оцінка Бергер М.Є.	Середня оцінка, Sj	Відносна частка, qi
1	Авіатранспорт	2	1	4	2	9	3,6	1,10
2	Автотранспорт	23	23	25	24	19	22,8	7,01
3	Атомна енергетика	1	12	7	11	10	8,2	2,52
4	Вживання спиртних напоїв	24	22	20	19	18	20,6	6,33
5	Виробничі травми	11	11	8	12	11	10,6	3,26
6	Вбивства	12	21	21	20	20	18,8	5,78
7	Водойми (купан-ня, відпочинок)	10	6	9	4	12	8,2	2,53
8	Діагностичне випромінювання	3	7	6	3	8	5,4	1,66
9	Електричний струм	16	20	22	25	21	20,8	6,4
10	Залізничний транспорт	4	5	5	5	13	6,4	1,97
11	Інфекційні захворювання	5	9	19	10	14	11,4	3,50
12	Інші чинники	18	8	12	1	7	9,2	2,83
13	Куріння	25	19	11	18	25	19,6	6,03
14	Медичні препарати	13	24	10	17	24	17,6	5,42
15	Наркотичні речовини	22	16	23	21	23	21	6,46
16	Побутові травми	5	14	13	9	16	11,4	3,50
17	Робота в правозахисних органах	17	15	16	16	15	15,8	4,86
18	Пожежі	24	18	17	15	3	15,4	4,74
19	Суїцид	15	10	3	13	4	9	2,77
20	СНІД	19	17	18	14	17	17	5,23
21	Спортивні та масові заходи	8	4	14	8	2	7,2	2,22
22	Стихійні лиха	6	2	2	7	5	4,4	1,35
23	Тероризм	14	25	15	23	6	16,6	5,11
24	Харчові отруєння	20	16	24	22	22	20,8	6,4
25	Хірургічне втручання	7	3	1	6	1	3,6	1,11

Повінь - тимчасове затоплення значної частини суші водою в результаті піднімання рівня води у річці, озері або морі.

Залежно від причин повені природного характеру поділяють на:

- Повені, зумовлені випаданням сильних опадів або інтенсивним таненням снігу (льодовиків) у її басейні річки.

- Повені, що виникають внаслідок поєднання паводкових вод з льодоходом. Льодохід часто супроводжується заторами (нагромадження льоду в руслі ріки) або зажерами (скупчення внутрішньоводного льоду, який утворює льодяну пробку), що зумовлюють додатковий підйом води і затоплення нових територій. У разі прориву водою перешкоди може утворитися навальна хвиля, що створює небезпеку затоплення території, розташованої нижче за течією. Затори найчастіше утворюються на ріках, що течуть із півдня на північ, оскільки південні ділянки ріки звільняються від льоду раніше, ніж північні, і льодохід, що розпочався, зустрічає на своєму шляху перешкоду у вигляді льодоставу. Зажери утворюються у передльодоставний період і, за наявності незамерзаючих ділянок ріки, протягом зими.

- Повені, що виникають під дією нагонного вітру. Вони спостерігаються на морських узбережжях і на гирлових ділянках рік, що впадають у море. Нагонне повітря затримує воду в гирлі, внаслідок чого підвищується її рівень у річці. Повені такого типу спостерігались у дельті Неви, в Голландії, Англії, Німеччині та в інших регіонах земної кулі. Класичним прикладом такого типу повеней є повені в Санкт-Петербурзі (за час існування міста їх було понад 300). Найбільші повені на Неві були зафіксовані у 1824 і 1924 рр. За своїми наслідками вони наближалися до найбільших паводкових повеней і цунамі.

- Підтоплення. Причинами підтоплення є підвищення рівня ґрунтових вод унаслідок сильних опадів і несправності дренажних систем. Однією з причин підтоплення земель є гідротехнічне будівництво, що може призвести до перерозподілу річкового стоку та перекриття природних шляхів дренування ґрунтових вод.

- Гідрологічне стихійне лихо викликане цунамі теж розглядається як різновид повеней, хоч і має причини перевищує 1 м/с. Підйом води на 3 м призводить до руйнування будівель та споруд.

В Україні повені є найпоширенішим стихійним лихом.

Катастрофічні повені з великими матеріальними збитками, а також людськими жертвами в останні роки відбуваються у Закарпатті, їх причиною є не тільки природні фактори, але й непродумана діяльність людей, в першу чергу, вирубка лісів.

Під час повені виділяють чотири зони затоплення:

Перша зона - катастрофічного затоплення - примикає безпосередньо до гідроспоруди або джерела повені. Вона може сягати від 6 до 12 км, а висота хвиль досяє декількох метрів, швидкість їх поширення - 30 км/год і більше. Час проходження зони хвилею - до 30 хв.

Друга зона - зона швидкої течії. Довжина зони до 15-20 км, швидкість течії - 15-20 км/год. Час проходження хвилі -

50-60 хв.

Третя зона - зона середньої течії. Довжина зони 30-50 км. Швидкість течії 10-15 км/год. Час проходження хвилі - 2-3 год.

Четверта зона - зона слабкої течії (розливу). Її довжина залежить від рельєфу місцевості і може становити 36-70 км від гідроспоруди або місця початку природного явища. Швидкість течії - 6-10 км/год.

В Україні можливі повені 1-ї та 2-ї категорії (низькі та високі) Всього на території України є 22,4 тис. рік та річок загальною довжиною 130 тис. км. Ріки Карпат і Криму - гірські, з швидкою течією, з переважно дощовим живленням. Паводки і повені на них бувають, звичайно, в період літніх дощів. Інші ріки - рівнинного типу, переважно з сніговим живленням. Паводки і повені на них найчастіше є наслідком весняного танення снігу.

З метою попередження повеней створюються водосховища для регулювання річкового стоку, будуються спеціальні захисні споруди (дамби). Так, на річці Дніпро створена мережа водосховищ, яка дозволяє планомірно регулювати річковий стік та значно зменшувати масштаби повеней. Наприклад в Росії, в дельті Неви будується захисний комплекс довжиною понад 25 км, який закриє акваторію та стане захистом від повеней.

Для забезпечення захисту під час повені здійснюється підготовка сил цивільної оборони та населення.

Особиста безпека. Почувши попередження про загрозу повені відключіть газ, електроенергію і негайно виходьте у безпечне місце - на підвищення. Якщо повінь розливається повільно і ви маєте час, вживайте заходів щодо рятування майна та матеріальних цінностей: перенесіть їх у безпечне місце, а самі займіть верхні поверхи (горище), дахи будівель. Зробіть запас продуктів харчування та питної води. Використовуйте наявні плавальні засоби або зробіть їх із колод, дощок, автомобільних камер та інших предметів.

Опинившись у воді, скиньте з себе важкий одяг (шерстяний одяг здатний зберігати тепло у воді, тому у холодній воді його скидати не рекомендується) та взуття, скористуйтесь плаваючими поблизу або піднятими над водою предметами та чекайте допомоги.

Дії під час повені на підприємствах. Коли є загроза повені, на підприємствах при необхідності зупиняється робота деяких підрозділів, цехів, відділів, а в окремих випадках і всього підприємства. У навчальних закладах та дитячих установах припиняються заняття. У підрозділах, які тимчасово припинили роботу, виключають електроенергію, припиняють подачу пари, газу, води.

На об'єктах організовують цілодобове чергування відповідальних посадових осіб, спеціалістів аварійно-технічної служби.

Для захисту від затоплення населених пунктів, господарських будівель, виробничих приміщень споруджують найпростіші захисні гідротехнічні споруди: земляні насипи, загати, греблі. Крім цього, потрібно організувати спостереження за такими спорудами. Поблизу них, на випадок просочування води, розміщують аварійні матеріали для закривання проривів і для нарощування дамб.

Розміри людських та матеріальних втрат під час повені залежить від характеру і масштабів повені, щільності населення на території, що затоплюється, відстані населених пунктів від джерела повені, характеру забудови, вартості матеріальних цінностей, розміщених на території затоплення, наявність захисних споруд, екологічно небезпечних об'єктів, пори року і доби тощо.

Важливими умовами ефективного проведення рятувальних робіт під час повені є прогнозування можливого часу виникнення і масштабів повеней, своєчасність оповіщення населення і його евакуації, організація пошуку людей на затопленій території, чіткість проведення аварійно-рятувальних робіт, кількість рятувальних загонів їх забезпеченість спеціальними засобами та технікою і підготовленість особового складу цих формувань, своєчасність і якість надання медичної допомоги потерпілим, організація чіткої взаємодії між органами охорони здоров'я, рятувальними та іншими формуваннями, що беруть участь у ліквідації наслідків повені та наданні першої медичної допомоги потерпілим.

В умовах великого міста у разі катастрофічної повені питома вага потерпілого населення, яке потребує екстреної медичної допомоги (у % від чисельності населення), буде коливатися у теплий період року вдень від 0,02% до 2,7%, уночі - від 0,06% до 4,5%; у холодний період року - від 0,04% до 4,3% тектонічного характеру.

Спеціалісти вважають, що людям загрожує небезпека, коли шар води досягає 1 м, а швидкість потоку

удень і до 0,08%-5,7% уночі.

При безпосередній загрозі затоплення рішенням начальника ЦО району (об'єкта) приводиться в готовність пункт управління, на якому організують чергування відповідальних посадових осіб, уточнюють завдання штабу, служб і формувань цивільної оборони.

Із виникненням загрози затоплення організовують термінову евакуацію населення та матеріальних цінностей. Населенню повідомляють місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на пункти, маршрути евакуації.

Пошук людей на затопленій території та евакуацію здійснюють формування цивільної оборони, населення і, при можливості, військові підрозділи. Для цього залучаються всі плавзасоби (боти, баржі, катери, човни) тощо, можна використати підручні засоби (колоди, дошки, бочки) і спорудити плоти, переправляти людей дозволяється і у позначеному броді глибиною не більше 1 м.

Після того, як вода спала приступають до ліквідації наслідків затоплення, повені. Ці роботи передбачають: відведення води із затоплених місць та їх осушення; завалювання і прибирання напівзруйнованих споруд, які не підлягають відновленню; відкачування води із підвальних та інших приміщень; ремонт пошкоджених водою будівель, комунально-енергетичної мережі, доріг, мостів та інших споруд; очищення затоплених ділянок, сільськогосподарських земель, угідь, території тваринницьких ферм, сільських вулиць, дворів та ін.

Інженерний захист від повеней передбачає будівництво малих і великих водосховищ, що дозволяє зарегулювати стік річок і таким чином зменшити небезпеку виникнення повеней у паводкові періоди.

Серед природних загроз найбільшу небезпеку становили процеси підтоплення, ділянки відкритого карсту та комплексні гідрометеорологічні явища.

Серед техногенних загроз найбільшу небезпеку для території та населення області становили радіаційна, хімічна та пожежо-вибухонебезпечна.

Волинська область цікава тим, ща зсуви майже відсутні на територіі цієї області.

Серед надзвичайних ситуацій техногенного характеру упродовж 2014 найбільшу небезпеку становили НС, пов'язані із НС унаслідок пожежі у будівлях, спорудах житлового призначення.

Ожеледь виникає на земній поверхні та на предметах при намерзанні переохолоджених крапель дощу або туману, частіше при температурі повітря трохи нижче 0 °С. Особливо часто вона з'являється на території Донецького Кряжу, Приазовській, Волинській, Подільській височинах та в гірській частині Криму. Товщина намерзань сягає 35 мм та більше.

Багато лиха наробив ураган, що пронісся 23 червня 1997року над територією Волинської області. За даними комісії з надзвичайних ситуацій Кабінету Міністрів України, внаслідок урагану з швидкістю вітру понад 50 м/сек, постраждало 20 районів і 5 міст. На жаль, не обійшлося без жертв: 9 осіб загинуло, 92 — госпіталізовано. Пошкоджено 3500 житлових будинків. Загальні збитки становили 64 млн. грн. Матеріальні збитки — понад 20 мли. гривень. Для ліквідації наслідків урагану були залучені сили цивільної оборони, військові частини і підрозділи ! Збройних сил України, інші формування.

Характеристика надзвичайних ситуацій та небезпечних подій

Всього надзвичайних ситуацій

Техногенного характеру

Природного характеру

Іншого характеру

ВСЬОГО

Кількість захиблих внаслідок надзвичаних ситуацій

Кількість пожеж

Кількість дорожньо-транспортних пригод

2

6

0

8

11

1007

2267

Підтоплення території України

Екологічні проблеми Волинської області споріднені із загальнодержавними проблемами України, але й мають свою чітко виражену відмінність.

  Транскордонне забруднення вод. Територією області проходить Головний Європейський вододіл. Внаслідок цього область отримує часткове забруднення із Львівської області (рр. Західний Буг і Стир) і Рівненської (р.Стир), але з верхів'ів рік: приток і р.Прип'ять - частково забруднюється басейн Дніпра (Чорного моря), приток і р.Західний Буг (Балтійського моря), що може створити міжобласні та міжнародні проблеми. Транзит нафтопродуктів трубопроводами по території області супроводжується технологічними і рукотворними аваріями й забрудненням поверхневих вод і грунту.

  Транскордонне забруднення атмосфери. Як прикордонна область, Волинь приймає на себе транскордонний перенос із Заходу і Сходу забруднюючих речовин і похідних від них - кислих опадів, напружений транзит автотранспорту і додаткове забруднення повітря.

 За останнi роки намiтилась тенденцiя зниження викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повiтря вiд стацiонарних джерел, що відбувається за рахунок спаду виробництва. Кiлькiсть викидiв забруднюючих речовин в 2001 році в порiвняннi з 1992 роком змешилась на 21,658 тис. тонн. В той же час викиди від автомобільного транспорту, який є основним забруднювачем на території області, практично залишаються на рівні 1995 року, і в 2000 році

          Із 1500 проаналізованих проб грунтів: Іванічівського, Горохівського, В-Волинського р-нів на наявність важких металів виявлено перевищення ГПК по міді в 167 пробах, що становить 11,2% від всієї кількості проб. По інших показниках перевищень немає.

  Крім того на території області зберігається понад 516 тонн заборонених та непридатних пестицидів, які відносяться до небезпечних відходів різних класів небезпеки. У відповідності до розпоряджень голови облдержадміністрації № 608 від 13.10.97 "Про впорядкування зберігання та реалізації хімічних засобів захисту рослин в області" на протязі 1999-2001 років проведена інвентаризація, перезатарювання і централізоване складування понад 260 тонн непридатних та заборонених пестицидів у 8-ми районах області. Кількість складів, де зберігаються непридатні та заборонені пестициди, скоротилася з 476 до 172, що зменшило ризик виникнення надзвичайних ситуацій при поводженні з даними небезпечними речовинами та відходами.

 Суттєвим кроком у позитивному вирішенні екологічних проблем області та раціональному використанню природних ресурсів є прийняття “Регіональної екологічної програми “Екологія-2010”, головною метою якої є реалізація на території Волинської області заходів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки населення.