3.3.2 Вимоги до оформлення технічного завдання

Вимоги до структури та змісту документу «Технічне завдання» встановлені ГОСТ 19.201-78.

ТЗ оформлюється як Додаток Б ПЗ, та виконується на аркушах формату А4 з однієї сторони без рамки, основного напису і додаткових граф до нього.

Номера сторінок проставляють у верхній частині аркушів справа.

Документ складається з листа затвердження, титульного листа та основної частини. Інформаційна частина («Анотація» і «Зміст») до ТЗ не включається.

ТЗ узгоджується з керівником проекту та затверджується завідувачем кафедри ІТ. Якщо розробка ПП в ДП проводиться за замовленням підприємства (установи, організації), ТЗ повинно узгоджуватися з керівником або головним інженером цього підприємства (установи, організації).

Зразок виконання ТЗ представлений в Додатку Ф.

До графічної частини проекту за результатами виконання цього розділу включають плакат, який ілюструє пропоновану автором концепцію розв’язання задачі ДП та/або встановлені вимоги до розроблюваного ПП.

3.4 Вимоги до змісту третього розділу

Третій розділ ПЗ, як правило, включає опис методів, моделей, алгоритмів та методик, що їх обирає студент-дипломник для вирішення задач ДП. В цьому розділі будуються математична та інформаційна моделі для розв’язання задач проектування.

В першому підрозділі даного розділу встановлюється клас, до якого належить розв’язувана задача, та здійснюється порівняльний аналіз моделей і методів розв’язання аналогічних задач з метою вибору найбільш адекватної моделі та найбільш ефективного методу.

Тут необхідно привести широко відомі моделі та існуючі методи розв’язання поставлених задач, особливості використання засобів ІТ, забезпечити орієнтацію обраних моделей та методів на вирішення визначеного класу задач з врахуванням особливостей об’єкту та предмету проектування.

Побудова математичної моделі має ґрунтуватися на основі математичної формалізації, яка виконується в другому підрозділі. В результаті проведеної формалізації визначається та уточнюється склад змінних та констант моделі з погляду на вирішувані задачі проектування, встановлюються види обмежень на змінні та математичні залежності між змінними.

У випадках доволі складних залежностей або розрахунків розробляють узагальнену математичну модель задачі.

В цьому підрозділі також наводять припущення та обмеження, притаманні формалізованій математичній моделі, а також оцінку відповідності моделі реальному об’єкту проектування. Далі приводять обґрунтування прийнятих припущень, обмежень і передумов, визначають загальну послідовність розв'язання задачі.

За необхідності математичний опис постановки задачі може бути винесений як самостійний документ у додаток.

Розробка та обґрунтування методів і алгоритма розв’язання поставленої задачі наводяться в третьому підрозділі.

На підставі формалізації математичної моделі задачі та порівняльного аналізу існуючих методів обирається для використання один із відомих методів розв’язання задачі ДП. При недостатній ефективності використання відомих математичних методів розробляється новий математичний метод вирішення задачі або модифікується, доопрацьовується відомий метод.

Даний підрозділ повинен також містити вибір та побудову алгоритму, який реалізує обраний метод розв’язання задачі, та обґрунтування його структури.

Алгоритм має відображати основні операції процесу обробки даних розроблюваним ПП, мати схемне зображення та детальний опис. Наприкінці третього підрозділу здійснюють оцінку алгоритму та визначення якісних показників, порівнюючи його з існуючими алгоритмами.

Схемне зображення алгоритму виконується відповідно до ГОСТ 19.701-90. Опис алгоритму необхідно виконувати в короткій формі та наводити призначення кожного елемента або групи елементів блоків.

В четвертому підрозділі виконується розробка інформаційної моделі задачі (ПП, системи, підсистеми) для обраних алгоритмів, яка має включати визначення форми реалізації інформаційної моделі, питання зовнішньої та внутрішньої організації інформаційних структур або баз даних у рамках розв’язання поставлених в ДП задач.

В процесі розробки інформаційної моделі додаються й обґрунтовуються склад, структура, перелік вхідних даних та документів, визначення джерел їх отримання, пропонується система класифікації та кодування інформації, наводиться опис масивів інформації, їхньої структури, організації інформаційних структур для використання методів та алгоритмів, які були обрані в попередньому підрозділі.

За потреби уточнюються характеристики технологічного процесу обробки інформації, що повинен містити склад і послідовність виконання операцій збору, реєстрації, обчислення, контролю та передачі даних до комп’ютера, а також операції прийому, контролю, обчислення та видачі результатів обробки інформації.

Опис розробленої інформаційної моделі може бути винесений у вигляді документа в додаток. Тоді в даному підрозділі розглядаються питання вибору й обґрунтування вибраних рішень.

У випадку використання об’єктно-орієнтованого підходу до розробки ПП в якості структури інформаційної моделі може бути запропоновано ієрархію класів (об’єктів) ПП.

У висновках до розділу визначають перелік і стисло обґрунтовують використання саме цих моделей, методів та алгоритмів розв’язання задач ДП, відзначають, які з них є відомими, а які розроблені (адаптовані, доопрацьовані) автором проекту.

За результатами виконання розділу до графічної частини ДП додають, як правило, наступні елементи:

• математична модель розв’язання задачі;

• метод розв’язання задачі;

• схеми алгоритмів розв’язання задачі;

• інформаційна модель задачі.

Детальний опис моделей, методів, методик та алгоритмів, необхідних для вирішення задач, поставлених перед студентом у ДП, як правило, не виконується, в тексті розділу даються посилання на літературні джерела, в яких можливо знайти відповідну інформацію.

За необхідності (наприклад, при недоступності її широкому колу читачів) така інформація може бути розміщена в додатках до ПЗ.