МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра історії України, педагогіки та психології

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до семінарських занять

з дисципліни

“Історія України”

для студентів усіх спеціальностей

денної форми навчання

Херсон – 2014

Методичні рекомендації до семінарських занять з дисципліни “Історія України” для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання.

Укладач: Скиба Н. Г. – старший викладач.

Кількість сторінок 42

Затверджено:

на засіданні кафедри історії України, педагогіки та психології

протокол № _1_ від _9 вересня_ 2014 р.

Зав. кафедри ______________________

д.і.н., професор Сусоров В.Д.

Вивчення дисципліни “Історія України” передбачає лекції та семінарські заняття. Лектор враховує специфіку кожного факультету. Вивчення курсу дозволяє студентам ознайомитися із головними подіями історії України, з’ясувати роль нашої держави у світовому історичному процесі, спрогнозувати шляхи майбутнього розвитку Української держави. На семінарських заняттях, плани яких вміщено у цій брошурі, обговорюються основні питання курсу. Крім обов’язкової підготовки до занять, студенти можуть підготувати реферати, перелік тем яких вміщено у цій методичній розробці. В залежності від спеціальності підсумком роботи студентів є екзамен або залік.

Мета і завдання вивчення дисципліни “Історія України”

Мета:

- ознайомити студентів із головними подіями української історії, причинно–наслідковими зв’язками між ними, перспективами подальшого розвитку історичної науки;

- вивчити програмовий матеріал, розглянути його основні проблеми;

- ознайомити студентів із дослідженнями вітчизняних та зарубіжних істориків;

- розкрити правдиву картину історичного минулого України;

- виховувати студентів як освічених українських громадян;

- виховувати у молоді толерантне відношення до представників інших народів, людей іншого віросповідання, звичаїв, традицій;

- формувати у студентів знання, вміння та навички, необхідні для правильного розуміння внутрішньої та зовнішньополітичної ситуації у країні, усвідомлювати своє місце у суспільстві та світі;

- сприяти подальшому становленню і вдосконаленню історичної культури майбутніх фахівців.

Студент повинен:

Знати:

- найважливіші історичні події, їх причинно–наслідкові зв’язки та наслідки:

- основні аспекти національно – визвольної боротьби українського народу, їх результати і уроки;

- хронологію історичних подій;

- найважливіші історичні поняття, роль народних мас і окремих особистостей в історичному процесі;

- внутрішню і зовнішню політику України на різних етапах її розвитку.

Вміти:

- самостійно підготувати усний матеріал чи письмове повідомлення з певної історичної проблеми;

- мати власну думку щодо історичних подій і сучасної ситуації в Україні;

- самостійно працювати з історичною літературою (книгами, документами, мемуарами, періодичною пресою і т. д.);

- написати історичну довідку, повідомлення, реферат.

Розділ 1

Методичні рекомендації щодо підготовки до

семінарських занять

Матеріал, що виноситься на семінарське заняття, доповнює лекційний курс. Кожна тема заняття складається із двох-трьох питань, на які студент готує відповіді. Для цього потрібно складати конспект, у якому будуть висвітлені основні історичні події та факти, які можна знайти у рекомендованій літературі. Під час відповіді студент може користуватися конспектом. За умови вільного володіння матеріалом, вірних відповідей на додаткові питання студент отримує найвищу оцінку.

При підготовці до заняття студенту рекомендується використовувати найновіші наукові публікації, що з’явилися після видання даної методичної розробки.

Плани семінарських занять

з курсу “Історія України”

Тема 1. Методика підготовки студентів до семінарських занять

(2 години)

План

1. Місце і роль семінарських занять у навчальному процесі. Форми семінарів.

2.Форми та методи вивчення історичних першоджерел, конспектування.

3. Методика використання у виступах на семінарах конспектів лекцій та історичних джерел, художньої та мемуарної літератури, місцевого матеріалу.

4. Зв’язок програмового матеріалу із сучасністю, з різними аспектами економічного, політичного та духовного життя.

Тема 2. Виникнення та розпад Київської Русі

(2 години)

План

1. Утворення держави Київської Русі: витоки, політичний устрій.

2. Розквіт та занепад Київської Русі: причини, наслідки.

3. Галицько-Волинське князівство: виникнення та занепад.

Питання для самоперевірки

1. Яку територію займали східні слов’яни у VI - IX століттях?

2. Які теорії походження Київської Русі Ви знаєте?

3. У чому полягає історичне значення діяльності князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого?

4. Визначте причини і наслідки періоду феодальної роздробленості.

5. Які наслідки для Русі мала діяльність Данила Галицького?

Література

• Бойко О.Д. Історія України. – К., 2006.

• Борисенко В.Й. Курс української історії. – К., 1997.

• Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.

• Історія України / Кер. Ю.Зайцев. – Львів, 1996.

• Історія України в особах. Давньоруська держава. – К.,1996.

• Історія України: нове бачення. У 2-х т. – Т.1. – К., 1990.

• Король В. Ю. Історія України: навч. посіб. – К., 2005.

• Світлична В.В. Історія України. – К., 2002.

• Толочко П. Київська Русь. – К., 1996.

Методичні поради

Питання походження держави Київська Русь постійно цікавило науковців. Підсумком цього є існування в історичній літературі декількох теорій походження Русі: норманської, антинорманської, хозарської. Розкрийте їх суть.

Перше питання теми слід розпочати з розповіді про процес формування слов’янської спільноти, що відбувся на початку І тис. до н.е. Зверніть увагу, що у творах візантійських істориків говориться про існування у VI ст. трьох гілок слов’ян: венедів, антів, склавинів. Що Ви знаєте про територію проживання цих народів? Більшість істориків вважають, що початок формування українського етносу пов’язаний із розселенням антів та склавинів. Розкажіть про їх суспільний розвиток.

Продовжуючи відповідь на перше питання, підкресліть, що державний процес східних слов’ян був досить тривалим. У арабських джерелах розповідається про осередки східнослов’янської державності у VIII – IX століттях: Куявія (земля полян з Києвом), Славія (Новгородська земля) і Артанія (Ростово-Суздальська, можливо, ще й Причорноморська і Приазовська Русь). Що Ви знаєте про відносини слов’ян із сусідами?

Слід мати на увазі, що у VI – VIII століттях слов’яни об’єднуються у 14 племінних князівств. Назвіть ці племена. Розкажіть про найбільше державне об’єднання – Руська земля з центром у Києві та князів цієї держави – Аскольда і Діра.

Процес східнослов’янського державотворення завершився у ІХ столітті, коли князь Олег об’єднав Новгород і Київ в одну державу, і, таким чином, поклав початок території Київської Русі. Сучасники називали цю державу “Руська земля” або “Русь”, а термін “Київська Русь” виник пізніше в історичній літературі.

З’ясуйте, що період становлення Київської Русі пов’язаний із діяльністю перших київських князів – Олега, Ігоря, Ольги і Святослава. Розкажіть про внутрішню і зовнішню політику цих державних діячів, з’ясуйте їхню роль в історії. Зупиниться на соціально-економічній і політичній історії Київської Русі. У зв’язку з цим доведіть, що Русь була ранньофеодальною монархією, влада в якій належала київському князю. З’ясуйте роль дружини, бояр, віча у сфері державного управління.

Друге питання слід розпочати з того, що період піднесення і розквіту Русі пов’язаний із іменами князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Висвітліть внутрішню політику князя Володимира, розкрийте важливе історичне значення християнізації держави. Зверніть увагу на напрями військових походів князя, результатом яких стало завершення тривалого столітнього процесу формування території давньоруської держави. Київська Русь стала найбільшою країною у тогочасній Європі. Доведіть конкретними фактами, що князювання Ярослава називають часом найвищого розквіту Київської Русі. Чи змінилися кордони держави за часів його правління? Яку внутрішню політику проводив князь? Чому нащадки прозвали Ярослава Мудрим? Останнім київським князем, якому вдалося на деякий час об’єднати землі Русі, був Володимир Мономах. Які його справи свідчать про це?

Зверніть увагу, що у другій половині ХІІ століття величезна держава Київська Русь розпалася на самостійні удільні князівства. З’ясуйте причини цього процесу. Чи був період феодальної роздробленості закономірним етапом у розвитку суспільства? Розкажіть про монгольську навалу і встановлення золотоординського іга, наслідки цього періоду для формування української, російської, білоруської народностей. У чому полягає історичне значення Київської Русі?

У третьому питанні розкажіть про процес утворення Галицько-Волинського князівства князем Романом Мстиславичем. Чи згодні Ви з думкою вчених, що спадкоємицею Русі у період феодальної роздробленості стало Галицько-Волинське князівство? Зміцнення цієї держави пов’язують із князюванням Данила Галицького. Розкажіть про основні риси його внутрішньої та зовнішньої політики, боротьбу із золотоординським ігом. Чому саме Д.Галицького історики називають першим українським королем? Зробіть висновок про роль Галицько-Волинської держави в українській історії.

Дайте визначення термінам: віче, вотчина, Золота Орда, натуральне господарство, “Руська правда”, удільне князівство, феод, язичництво.