3.3 Вимоги до змісту другого розділу

Самим першим документом, який розробляється студентом-дипломником в процесі дипломного проектування, є технічне завдання. Другий розділ ПЗ цілком присвячений розробці ТЗ для встановленого в першому розділі предмета проектування.

Перший підрозділ цього розділу повинен за результатами розгорнутої постановки задач ДП у попередньому розділі містити вибір використовуваної інформаційної технології. Тут потрібно на базі методології системного підходу з'ясувати принцип дії, найбільш важливі для ПП, що розробляється, характеристики, цілі функціонування, визначити головні параметри і структури, а також техніко-економічну сутність задачі, що є предметом проектування, виконуваного в рамках ДП, та її місця в межах об’єкту проектування.

Слід також розглянути структуру розроблюваного ПП та її вплив на процес проектування, обґрунтувати вибір конкретної ІТ і структури ПП.

З урахуванням призначення конкретного ПП в цьому підрозділі визначаються напрями розробки, формулюються критерії ефективності, складається перелік функцій, що виконуються ПП, з'ясовуються взаємозв'язки розроблюваного ПП з іншими складовими використовуваної ІТ, а також перспективи його подальшого розвитку.

В другому підрозділі на підставі розгорнутої постановки задач та обраної ІТ проводиться попереднє ескізне проектування ПП, в тому числі:

• обґрунтовується вибір програмного забезпечення та мови програмування, які використовуватимуться при подальшому проектуванні ПП;

• обирається склад та архітектура розроблюваного ПП, в тому числі попередній вибір методів та алгоритмів розв’язання задачі ПП;

• визначається склад і формат вхідної та вихідної інформації ПП, інформаційних структур даних, на яких повинен базуватися алгоритм розв’язання задачі ПП;

• обирається склад та конфігурація технічних засобів.

Цей підрозділ, за своєю суттю, є детальним викладенням авторської концепції вирішення задачі проектування.

Третій підрозділ повинен логічно продовжувати виконаний ескізний проект відповідними функціональними вимогами, вимогами до технічних характеристик, економічних показників, сумісності, а також іншими вимогами, які висуваються до розроблюваного ПП з технічної, економічної та виробничої точок зору. Цей підрозділ завершується безпосередньо розробкою ТЗ.

Текст розділу повинен викладатися лаконічно, з використанням спеціальних технічних термінів відповідно до стандартів.

Наприкінці розділу повинен бути зроблений висновок, в якому треба стисло сформулювати авторську концепцію вирішення задач проектування, встановити, в чому саме полягатиме і чим саме забезпечуватиметься відмінність розроблюваного ПП від існуючих аналогів.

Результатом виконання розділу повинен стати документ – ТЗ, який розміщується в Додатку Б проекту.

3.3.1 Структура технічного завдання

ТЗ містить детальний опис робіт, які треба виконати в процесі проектування ПП, з вказанням вимог до ІТ, які необхідно використовувати в процесі розробки, в тому числі до мови програмування та середовища розробки, переліку використовуваних бібліотек та компонентів, складу і конфігурації технічних засобів тощо.

ДП спеціаліста з спеціальності «ПЗАС» за характером роботи над його проектною частиною повинен відповідати вимогам ЄСПД із розробки, налагодження й тестування ПП (розробки програм), тому й ТЗ повинне відповідати вимогам ЄСПД до цієї галузі. ТЗ оформлюють у відповідності до вимог стандарту ГОСТ 19.201-78.

З огляду на навчальний характер ДП може бути рекомендований наступний зміст ТЗ на розробку ПП:

Б.1 Найменування, шифр;

Б.2 Підстава для розробки;

Б.3 Мета розробки;

Б.4 Зміст проекту;

Б.5 Розробка програмного продукту:

Б.5.1 Задачі, що підлягають вирішенню;

Б.5.2 Вимоги до програмного виробу;

Б.5.3 Вимоги до складу програмних компонентів;

Б.5.4 Вимоги до архітектури;

Б.5.5 Вимоги до інформаційної структури даних;

Б.5.6 Вимоги до вхідних-вихідних даних;

Б.5.7 Вимоги до часових характеристик;

Б.5.8 Вимоги до складу технічних засобів;

Б.5.9 Спеціальні вимоги;

Б.6 Техніко-економічні показники;

Б.7 Етапи розробки;

Б.8 Технічна документація, яку потрібно подати по закінченні роботи;

Б.9 Порядок приймання проекту.

У залежності від особливостей розроблюваного ПП необхідно уточнювати склад розділів ТЗ, вводити нові розділи або об’єднувати деякі з них.

У розділі «Найменування, шифр» вказують повне найменування, стислу характеристику сфери використання ПП, та вказують наданий розробці шифр (див. пункт 4.6.3).

У розділі «Підстава для розробки» повинні бути вказані: документ, на підставі якого ведеться розробка (в даному разі – ЗДП); підприємство (установа, організація), або склад осіб, яким узгоджувався цей документ, та дата його затвердження.

У розділі «Мета розробки» вказується мета, якої треба досягти за результатами розробки ПП.

У розділі «Зміст проекту» повинно бути вказане функціональне та експлуатаційне призначення ПП, та відзначено, в чому саме полягає розробка (або з чого саме складається).

Розділ «Розробка програмного продукту» повинен містити наступні підрозділи:

• задачі, що підлягають вирішенню (стосовно розроблюваного ПП, а не задачі ДП в цілому);

• вимоги до програмного виробу, тобто перелік технічних характеристик та параметрів функціонування, які повинні бути забезпечені ПП в результаті розробки, та склад виконуваних ПП функцій;

• вимоги до складу програмних компонентів, де вказуються результати вибору програмного забезпечення та мови програмування, які використовуватимуться при подальшому проектуванні ПП;

• вимоги до архітектури ПП, де вказуються результати попереднього ескізного проектування ПП з погляду його структури та архітектури;

• вимоги до інформаційної структури даних, де вказуються результати попереднього ескізного проектування баз даних або знань, основних використовуваних ПП структур даних тощо;

• вимоги до вхідних-вихідних даних, де встановлюється склад, формат та джерело отримання вхідної інформації ПП, та склад і формат вихідної інформації ПП з переліком осіб, яким вона надається;

• вимоги до часових характеристик, де зазначаються обмеження, яким повинні відповідати компоненти розроблюваного ПП, на терміни та швидкість обробки інформації, представлення її користувачу тощо;

• вимоги до складу технічних засобів, де вказується необхідний для функціонування ПП склад технічних засобів та їх характеристики.

• умови експлуатації, де повинні бути вказані температура навколишнього повітря, відносна вологість тощо для обраного типу носіїв даних, конфігурації технічних засобів, за яких повинні забезпечуватися характеристики ПП, а також вид обслуговування ПП, вимоги до кваліфікації користувачів.

У розділі «Техніко-економічні показники» повинні бути вказані орієнтовна економічна ефективність, передбачувана річна потреба, економічні переваги розроблюваного ПП у порівнянні з аналогами тощо.

У розділі «Етапи розробки» встановлюють необхідні етапи та зміст виконуваних робіт на кожному з етапів.

У розділі «Технічна документація, яку потрібно подати по закінченні роботи» встановлюється перелік ПД, які мають бути розроблені, узгоджені та затверджені за результатами розробки ПП, вказуються спеціальні вимоги до ПД, терміни розробки та виконавці.

У розділі «Порядок приймання проекту» повинні бути вказані види тестів та випробувань ПП та загальні вимоги до приймання розроблюваного ПП.

У додатку до ТЗ за необхідності вказується перелік науково-дослідних робіт, на яких засновано розробку ПП, схеми алгоритмів, таблиці, описи, обґрунтування, розрахунки та інші документи, які можуть бути використані при розробці ПП.

У п’ятому розділі ТЗ можуть додатково встановлюватися вимоги до надійності ПП, вимоги до рівня безпеки інформації, вимоги до інформаційної та програмної сумісності розроблюваного ПП.