2.2.7 Вступ

Вступ розміщується з нової сторінки. Заголовок структурної частини «ВСТУП» друкується без лапок великими літерами симетрично до тексту, крапка в кінці заголовка не ставиться.

Орієнтовний обсяг вступу складає 2-3 сторінки.

Головне призначення вступу як структурної частини ПЗ – оцінка сучасного стану розв'язуваної науково-технічної проблеми, її актуальності.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми ДП. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним, достатньо кількома реченнями висловити головне  сутність проблеми або завдання, існуючі прогалини знань, світові тенденції їх розв'язання.

Виходячи з актуальності, формулюються мета виконання ДП та задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Метою ДП може бути створення програмного продукту, автоматизованої системи, програмно-технологічного комплексу, або математичної моделі, нового алгоритмічного рішення тощо.

Далі обґрунтовуються об'єкт та предмет розробки.

Об’єктом розробки є процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і тому обране для вивчення.

Предметом розробки є ПП (або методика, технологія), що міститься в межах об'єкту та визначає тему ДП.

У вступі можуть бути проаналізовані недоліки існуючих аналогів, представлені обмеження проведеної розробки та обраних методів рішення, взаємозв'язок з іншими роботами.

Наостанок у вступі приводиться короткий опис структури та стисла характеристика змісту ПЗ, яка дає загальне уявлення про отримані в ДП результати та можливі сфери їх використання.

Приклад оформлення вступу до ДП представлений в Додатку К.

2.2.8 Основна частина

Залежно від виду ДП – реального або дослідницького, у розділах основної частини ПЗ повністю або частково висвітлюють такі питання:

• формулювання проблеми мовою конкретної предметної галузі, її загальний аналіз та огляд літератури;

• розробка ТЗ;

• розробка математичної моделі (формулювання проблеми як математичної задачі);

• аналіз коректності математичної моделі (існування та єдиність розв’язку, неперервна залежність від початкових даних тощо);

• аналіз результатів і перевірка адекватності математичної моделі;

• вибір і обґрунтування методу розв’язання математичної задачі;

• пошук на базі моделі оптимальних рішень, формулювання висновків;

• розробка алгоритму розв’язання задачі;

• розробка та тестування ПП;

Як правило, реальний ДП складається з наступних розділів:

1) «Аналіз проблемної галузі та постановка задачі»;

2) «Розробка та обґрунтування технічного завдання»;

3) «Опис об’єктної моделі, методів, алгоритмів, інформаційних структур»;

4) «Проектування програмного продукту»;

5) «Технічна реалізація та впровадження програмного продукту»;

6) Економічний розділ;

7) Розділ охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Кожен розділ наприкінці повинен закінчуватися конкретними висновками до розділу обсягом до двох-трьох абзаців.

Дозволяється вводити нові розділи або замінювати існуючі за вказівкою керівника ДП, але в межах плану побудови ПЗ за розділами.

Вимоги до змісту основної частини ПЗ представлені в розділі 3 цих методичних вказівок. Структура та зміст основної частини ПЗ дослідницького ДП встановлюються керівником проекту при заповненні ЗДП в межах перелічених в цьому пункті питань.